Шо саме може зробити громаду здоровою? Основні тенденції та виклики, з якими стикаються громади у контексті здоров’я під час війни. Ефективні інтервенції на рівні громад, що покращують здоров’я населення. Як партнерство на рівні громади допомагає покращити здоров’я наші спікери представлять. Ці теми в Українському кризовому медіа-центрі обговорили представники та партнери Україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я» під час обговорення, ініційованого Фондом розвитку громадських організацій «Західно-український ресурсний центр».
Проект триває четвертий рік і зараз знаходиться у періоді завершення першої фази. Для участі в проекті за конкурсом було обрано 20 пілотних громад у Львівській, Рівненській, Полтавській, Дніпропетровській та Херсонській областях.
«Ми працювали в громадах, прагнучі змінити бачення, підходи, шори чи рамки, в яких здоров’я сприймалося. А сприймалося воно виключно як ме6дична проблема. За цей час пройшли дуже багато кроків. Від знайомства, оцінки ситуації прагнули разом з ними визначити пріоритети, що треба змінювати в громаді, з чого почати. Громада зростала разом з нами, з нашими активностями. Ми намагалися їм допомагати. Експертно розробляли різні керівництва і посібники. Сьогодні вони доступні на нашому сайті», – зазначив заступник керівника Офісу впровадження Україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я» Владислав Збанацький.
За його словами, у планах на 2025 рік відбір нових громад і залучення ще двох регіонів.
«Будемо дуже раді, коли наші нинішні громади вже будуть залучатися в якості менторів, експертів, тих людей, які вже пройшли певний шлях і можуть допомогти новим зробити хороший старт, врахувати помилки, які, можливо, були і спрацювати максимально ефективно», – побажав Владислав Збанацький.
В рамках проекту проводилось дослідження чинників, що сприяють здоров’ю громади. Частина з них не є керованими в короткостроковій перспективі – як то формування медичної інфраструктури та вплив на екологічні чинники. Проте чимало чинників впливу можуть бути покращені завдяки спільним зусиллям стейкхолдерів.
«Якщо ми поглянемо на те, що нам насправді кажуть наші діти, то це буде про захоплення, про увагу, про психологічний комфорт і можливість мати час і ставити це як пріоритет. Діти скаржаться на відсутність вільного часу. Насправді це не брак часу, а імовірніше, і про це знають дорослі, брак пріоритетності в тому що це є важливим і цим варто займатися. Так 11% дітей зізнались, що батьки не вважають, що їм варто займатись здоров’ям. Однак, це не вина батьків. Йде війна. Хтось, можливо, хотів би час від часу проводити якийсь спортивне активне дозвілля з дітьми, але це не відбувається з тією регулярністю, яка потрібна дітям для того, щоб вони вели здоровий спосіб життя. Тому фестивалі, спільні родинні свята, побудова в школі і поза школою сприятливого середовища є надзвичайно важливою, і те, що нам розказують діти зі свого боку, свідчить про те, що напрямок всіх цих активностей та інтервенцій є дуже правильним», – коментуючи результати дослідження підсумувала методолог дослідницької агенції Info Sapience Світлана Виноходова.
Під час заходу власним досвідом участі в проєкті “Діємо для здоров’я» поділились представники Стрілківської сільської територіальної громади Львівської області, Котелевської селищного територіальної громади Полтавської області, Здолбунівської міської територіальної громади Рівненської області.
