В Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресконференція, присвячена звіту про кліматичні збитки від російської війни в Україні. Цей документ – результат напрацювань ініціативи, яка досліджує вплив війни на клімат та оцінює як прямі викиди, безпосередньо пов’язані з військовими діями, так і викиди, спричинені наслідками військових дій – пожежами, міграцією населення, руйнуванням цивільної інфраструктури.
Зі слів співавтор звіту Миколи Шлапака, загалом викиди парникових газів, пов’язані з військовими діями, за рік війни були нами оцінені у 120 мільйонів тон СО2е, і з кожним місяцем зростає загальна кількість пального та кількість використаних боєприпасів. Паливо споживається у великих кількостях не лише не полі бою, а і для забезпечення постачання техніки, боєприпасів, їжі, будівельних матеріалів та інших вантажів.
«Танки, літаки, броньована техніка, гелікоптери споживають найбільше палива на одиницю техніки, але часто забезпечення логістики потребує пального та інших енергетичних ресурсів. За оцінками, спалювання бензину, дизелю, авіаційного палива протягом року війни спричинило викиди на рівні близько 19 мільйонів тон СО2е. Додатково майже 3 мільйони тон спричинено виробництвом і використанням артилерійських снарядів та інших вибухових речовин», – повідомив експерт.
У звіті також йдеться про те, що кількість пожеж площею понад один гектар порівняно з довоєнним періодом зросла у 36 разів. Багато з них призводять до знищення лісових масивів. Пожежі в містах і селах також призводять до згорання великої кількості деревини, пластику, інших матеріалів, що відповідно спричиняє викиди парникових газів. Загальний додатковий обсяг викидів від пожеж внаслідок війни оцінено на 18 мільйонів тон СО2е.
50 мільйонів тон СО2е – цей той обсяг викидів, який прогнозується від робіт, пов’язаних з відновленням країни, включаючи будівництво житла, промислових та інфраструктурних об’єктів.
Микола Шлапак відмітив, що в той же час падіння економіки спричинило зниження обсягу викидів. Однак, загалом значна частина їх разом з мільйонами українських біженців перемістилась до інших країн, що не робить загальну ситуацію більш небезпечною для клімату.
Це вже друге подібне дослідження. Перше було представлене у листопаді 2022 року. В ньому містилися показники викидів парникових газів за чотири місяці війни.
Керівниця відділу клімату ГО ”Екодія” Євгенія Засядько зазначила, що напередодні дослідження було презентоване у Бонні під час кліматичних переговорів. Основним меседжем української делегація була пропозиція обраховувати збитки від клімату, з тим, щоб Росія за них сплачувала. «А для того, щоб привести її до відповідальності ми повинні розуміти ці збитки, і в цьому як раз допоможуть результати дослідження», – пояснила вона.
Якщо питання впливу війн і конфліктів на довкілля раніше піднімались, робились дослідження, існували якісь ініціативи, то впливом на клімат фактично не займався. Не було і відповідних матеріалів.
««Екодія» на запрошення міністерства довкілля також вела моніторинг впливу війни як на довкілля, так і на клімат, – додала Євгенія Засядько. – У нас є ціла мапа, на яку нанесено більше тисячі випадків, зібраних з медіа та відкритих джерел. Звісно, ця цифра збільшується, і якою вона буде остаточно, дізнаємось після війни».
Про те, яку роботу в цьому напрямку проводить держава, розказала заступниця міністра міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Кіреєва.
З метою формування державної рамки кліматичної політики відомство працює над рамковим законопроєктом про основні засади кліматичної політики. Він буде враховувати стан, який був до війни, а також військові реалії. В цьому році законопроєкт планується представити громадськості.
Також розроблено плани заходів з реалізації кліматичної політики України у рамках участі в глобальній ініціативі зі скорочення викидів метану.
«Не перший рік ми активно працюємо над впровадженням національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. З цією метою у 2021 році функціонує система моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів, яка забезпечить створення передумов для майбутньої системи торгівлі викидами за рахунок наявності фактичних верифікованих даних», – відмітила Вікторія Кіреєва.
Вона уточнила, що багато підприємств є на окупованих територіях, багато зруйновано, і тому реальну картину ми сьогодні не можливо побачити. Розуміння ситуації прийдя після того, як Україна почне відбудову.
В ході пресконференції також був представлений досвід міської ради Сум та громадського сектору.