Необхідність встановлення термінів військовою служби стала головною темою брифінгу «Вплив тривалого бойового стресу та невизначеності термінів служби на ефективність та мотивацію особового складу в умовах війни».
Бойовий стрес – це психологічна реакція на екстремальні та небезпечні ситуації, що виникають у бійців під час бойових дій та виконання завдань, максимальне напруження всіх складових організму для того щоб боєць був ефективний.
Згідно досліджень бойового стресу під час афганської та чеченської війни, після шести місяців перебування в зоні бойових дій лише у 20% особового складу є підвищення адаптивних здібностей, які допомагають справлятися з поставленими задачами. Натомість у 36,1% є стійка соціально-психічна дезадаптація. А через 7-12 місяців перебування у зоні бойових дій підвищені адаптивні здібності зберігаються тільки у 5,8 % опитаних. Такі дані навела членкиня спільноти рідних військовослужбовців “Чітки терміни служби” Наталя Каргапольцева,
З її слів, крім дезадаптації, яка впливає безпосередньо на ефективність військових, тривалість перебування в зоні бойових дій без визначених термінів впливає на мотивацію. Не менш важливе подальше сприйняття героїв у суспільстві.
«Якщо у нас будуть повертатися в суспільство військові, які відслужили свій термін, стали ветеранами і продовжуватимуть жити соціальним життям, то це буде образ саме того успішного ветерана, який нам як суспільству і потрібен. я проблема палає. Її потрібно вирішувати. Вирішивши, поставимо точку в питанні справедливості щодо хлопців, які пішли добровільно на захист цієї країни і наразі знаходяться в найбільш незахищених верствах населення. По-друге, встановивши терміни служби, підвищимо ефективність війська, яке через вичерпання свого фізіологічного та психічного ресурсу не може ефективно виконувати свої обов’язки», – додала Наталя Каргапольцева.
Керівник громадської організації “Therapy of win!” Олександр Колесніченко вважає, що військові не прагнуть лишати війська. Напроти, багато хто хоче після реабілітації повернутись до нього. Спілкуючись з хлопцями, він неодноразово чув, що вони чекають відновлення і хочуть повернутись в частини до своїх побратимів.
Підтримуючи ідею встановлення чітких термінів військової служби, Олександр Колесніченко зазначив, що захисники, ставлячи таке питання, думають передусім про ефективність війська.
«На нас напала одна з найпотужніших армій світу з колосальним людським ресурсом, з технікою, авіацією, ракетами. Це все вони застосовують протягом вже трьох років і як кажуть, кінця краю цього не видно. Тому нам треба подбати про наших захисників, подумати про них, щоб вони були максимально ефективними і щоб вони були максимально здоровими», – наголосив Керівник громадської організації “Therapy of win!”.
Тему емоційного вигорання на війні зачепив психолог і чинний військовий Андрій Козінчук.
«Люди закінчуються емоційно, фізично. Ми можемо до останнього бійця проливати кров, як заповідав Тарас Григорович, але це просто неефективно. Є таке поняття, яке називається емоційне вигорання. І хоча воно до останнього не вважалось хворобою, в новій версії міжнародної класифікації хвороб воно вже є. Одним з факторів щодо емоційного вигорання являється якраз відсутність дедлайнів, коли ми не розуміємо, коли та вся біда закінчиться. Люди просто емоційно вигорають, відчувають жорсткий дискомфорт», – відмітив психолог.
Він говорить, що вигорають всі. І командири, які приймають рішення – командири бригад, батальйонів тобто командування середньої ланки також вигорають. Через це їхні рішення можуть бути ірраціональні.
«Ми на них будемо казати «Боже, які ви жахливі м’ясники», а все тому що у них також немає усвідомлення терміну служби. Його не знає ніхто – ані Сирський, ані Зеленський. Це закони навіть не так психології, як біології. Є термін служби серця, легень, печінки. От так само і психіка, яка з біологією дуже сильно пов’язана. Якщо ми вже не можемо встановити терміни служби, дуже було би прикольно мати якийсь графік. От зараз країна страждає від відключення світла і люди готові на це йти, але знати, коли відключають і коли включають. Нам дуже важливо для нашої психіки вміти якимось чином прогнозувати своє життя», – підсумував Андрій Козінчук.