Menu

Як ми пам’ятаємо: до Дня Героїв Небесної Сотні

Що підготовлено до Дня Героїв Небесної Сотні

Український кризовий медіа-центр спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності та Українським інститутом національної пам’яті ознайомив з програмою заходів, присвячених Дню Героїв Небесної Сотні.

Як зазначив генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, зараз відбуваються активні процеси приходу комунікативної пам’яті, носіями якої ми є. Уся країна продовжує перебувати у контексті того, що було 10 років тому. Як правило, ця пам’ять трансформується у культурну. Всі заходи, які проводяться, плануються, залучаючи різних людей, і формують оце відношення.

«Перед великою війною музей замовляв соціологічне дослідження і ми бачили кілька років після Майдану певне розчарування і пониження інтересу до самої Революції Гідності, – відмітив він. –  Не до Героїв Небесної Сотні. Там був надзвичайно важливий консенсус. Суспільство було консолідовано ідеєю необхідності вшановувати цих людей, як громадян, які попри їх політичні уподобання, походження, освіту вийшли на Майдан заради України та її майбутнього. Однак. після початку великої війни бачимо, що зацікавлення Революцією Гідності зростає не лише в Україні, а і за кордоном. Приїжджають багато журналістів, документують початок повномасштабної агресії».

За словами Ігоря Пошивайла, українське суспільство починає усвідомлювати, що ті події були початком російсько-української війни. Що акт агресії було вчинено не у кінці лютого 2014 року, а ще у листопаді 2013-го.

Хоча день Героїв Небесної Сотні відмічається в Україні 20 лютого, комплекс заходів з їх вшанування вже частково реалізований, адже вони традиційно починаються 21 листопада, коли почався Майдан. Знаковим заходом є виставка «Земні шляхи Небесної Сотні», яку у Музеї історії Києва відкрили ще у січні. Вона триватиме до 25 лютого. Відвідувачі через експонати мають унікальну нагоду не просто дізнатись, а відчути історії окремих Героїв Небесної Сотні. Експозиція наповнена предметами, пов’язаними з їх біографіями. 20 лютого вхід туди буде безкоштовним.

Заступник генерального директора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ольга Сало розповіла про відкриття 19 лютого виставки бельгійського фотографа Джима Сюмкая, який був на Майдані у перші дні після перемоги Революції Гідності і демонтажу авторитарної влади. Це можливість згадати ті дні, коли, з одного боку, революція перемогла, а з іншого боку, почалась збройна агресія Росії.

Також в цей день запланована презентація фільму в Інформаційно-виставкому центрі Музею Майдану «Євромайдан. Чорновий монтаж»

«Ключові події відбуватимуться 20 лютого. Заходи розпочнуться з церемоніалу вшанування Героїв Небесної сотні о 10-й годині біля каплиці на Алеї Героїв Небесної Сотні. Тим самим хочемо наголосити, що вони є першими українськими героями в цій війні за незалежність. Після цього буде традиційний захід «Янголи пам’яті», а 12-30 запрошуємо на Майдан Незалежності, де відкриється фотовиставка «Майдан-Січ: так почалась війна». Крім того, 22 лютого в Інформаційно-виставкому центрі Музей Майдану організовує тематичний вечір «Пливе кача. Пісня, що стала реквіємом»», – повідомила Ольга Сало.

Питання стану меморіалізації підняла у своєму виступі завідувачка Сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович.

Вона звернула увагу на те, як збільшується кількість людей, яких маємо вшановувати, і як перевантажується цей публічний простір, можливо, не завжди мистецько і соціально виправданими меморіалами.

«Нами минулого року було підготовлено з цього приводу методичні рекомендації. До цього було залучено представників багатьох інституцій. Разом обговорили, як в Україні запустити процес меморіалізації. З цими рекомендаціями можна ознайомитись на сайті Інституту національної пам’яті, і ми запрошуємо звертатись до них усіх, хто займається питаннями увічнення пам’яті, створення відповідних просторів, меморіалів», – зазначила Тетяна Ковтунович.