17 липня 1959 року Американський Конгрес прийняв публічний закон 9086 Captive Nation Week Resolution, яким запровадив, що кожен третій тиждень липня відзначається тиждень поневолених народів і буде відзначатися доти, доки поневолені Росією народи не будуть звільнені.
Ініціатором, розробником і головним лобістом прийняття такого закону в Конгресі США був українець, багатолітній президент Українського Конгресового комітету Америки, професор Джорджтаунського університету Лев Добрянський.
Українці і сьогодні відіграють провідну роль в цьому русі, про ще свідчить діяльність Антиімперського блоку народів – міжнародної організації, яка виникла у 1943 році під назвою Антибільшовицький блок народів. Після розпаду СРСР поняття «антибільшовицький» втратило актуальність, і організацію було переформатовано.
Сьогодні діяльність Антиімперського блоку народів сконцентрована у декількох напрямках. Перший з них інформаційний. Зі слів президента організації Олега Медуниці, було створено сайт, де почали інформувати широку громадськість, міжнародну спільноту про те, що насправді відбувається в Росії, а також про те, як функціонують національно визволені рухи поневолених Росією народів.
«Наш сайт подає постійну інформацію, веде координаційну роботу з національно-визволеними рухами, бо ми безпосередньо отримуємо звідти інформацію. Це не завжди моніторинг, це часто ексклюзивна інформація, яку нам надають в Антиімперський блок народів», – пояснив він під час експертного обговорення, присвяченого теорії та практиці антиколоніальної боротьби поневолених Росією народів.
Другий напрямок – Університет вільних народів. Він виник тоді, коли в Антиімперському блоці народів побачили, що представники національно-визвольних рухів колонізованих Росією народів потребують допомоги, навчання і нової інформації.
Ще один проєкт організації має назву «Справжні в’язні Путіна», і розпочався два роки тому після обміну політв’язнів між Москвою і Заходом.
Олег Медуниця підкреслив, що Антиімперський блок народів – не єдина міжнародна структура, яка займається деконструкцією нинішньої Російської Федерації. Він відмітив партнерів з Форуму народів Постросії, Ліги вільних націй, громадської організації «Деколонізація», назвавши процес сформованим трендом.
«Якщо раніше, коли на Заході говорив про те, що Росію треба якось розшматувати чи перезаснувати, на тебе дивилися як на божевільного. Тепер ця ідея не виглядає маргінальною. Над нею вже починають будувати конструкції, якими мають бути так звані постросійські держави постколоніально-російського простору. І ці нації, лідери, повірили, що це може бути. Така перспектива в них пов’язана виключно з одним фактором спротиву української нації російської агресії. Всі свої державницькі плани вони будують виключно в площини того, що Україна переможе в цій війні. І тоді у них з’явиться можливість на розвалинах російської імперії, в черговий розвал російської імперії, побудувати свої незалежні держави. Що, в принципі, ми вітаємо і в чому ми їм допомагаємо», – наголосив керівник Антиімперського блоку народів.