У Пресцентрі УКМЦ відбулася розмова в рамках проєкту “Погляд глибше” про стратегічні зміни російсько-української війни. Гість студії — Микола Бєлєсков, старший аналітик фонду “Повернись живим” і головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.

Модераторка, журналістка Тетяна Трощинська, поставила перед експертом ключові питання про динаміку фронту, битву за Покровськ, удари по російських НПЗ, потенційний напад Росії на країни НАТО, роль Європи в заміщенні американської допомоги й про те, що може стати найбільшим стратегічним провалом та перемогою України.

Бєлєсков дав системний, жорсткий і чесний аналіз того, де Україна перебуває зараз — і що чекає попереду.

“Криз більше, ніж було рік тому”. Фронт у стані стратегічної напруги

Розмова почалася з того, що стан фронту у 2024–25 роках погіршився порівняно з попереднім роком. Бєлєсков пояснив, що це — результат системних чинників.

За його словами:

«Ми почали з того, що криз у нас більше, ніж було рік тому. В нас точок, де горить фронт, де він просідає, більше, ніж було рік тому. І так можна цю ситуацію оцінювати. Вона дуже важка, вона негативна стратегічна динаміка».

Водночас він попередив про небезпеку хибних висновків:

«Війну ми не програли. Але загострювати треба, щоби дивитись на реальність. Реальність дуже важка».

Битва за Покровськ і російська стратегія “виштовхування”

У розмові детально аналізували, як російські наступальні дії на Покровському напрямку вписуються в загальний хід війни.

Бєлєсков пояснив, що росіяни успішно застосовують тактику «ефекту виштовхування»:

«Ми бачимо, наскільки в нас кризова ситуація, що все-таки ворог… їхні виштовхування працюють і лягають у канву стратегії комплексного виснаження».

Йдеться про створення тиску одразу на кількох ділянках фронту, що розриває українську логістику, медичну евакуацію та ротації.

Бєлєсков підкреслив:

«Коли немає логістики, коли немає медичного забезпечення… якщо медичне забезпечення просідає, якщо ротації просідають — це створює умови для просування поряд з інфільтрацією».

“Противник навчився воювати”. Еволюція російської тактики

Експерт наголосив, що росіяни суттєво змінили підхід до ведення війни, зробивши висновки з 2022 року.

Він зазначив:

«Те, що було нашою перевагою… вони навчилися воювати. Це гарний приклад. Наполеон казав: чим довша війна, тим більше противник навчається в мене. І от це ми побачили цього року».

Особливо небезпечними Бєлєсков назвав нові штурмові підрозділи РФ, наприклад «Рубікон»:

«Один із елітних підрозділів до 5 000 осіб… він з’явився відповідно, і вони навчилися діяти. Вони розривають зв’язок між передовими позиціями й тилом».

Чому 2022-й нас збив із пантелику

Бєлєсков критично оцінив реакцію українського суспільства на успіхи 2022 року, коли ЗСУ звільнили значні території під час Харківської операції.

Експерт наголосив:

«Ми допустили помилку, коли не проаналізували, чому нам вдалося. Треба аналізувати не лише поразки, але й успіх».

І продовжив:

«Ключовим були помилки російського керівництва, ставлячи завдання більші, ніж було потенціалу. І ми цим користалися».

Удари по НПЗ: ефект є, але не миттєвий

Окремим блоком модераторка розпитала про українські удари по російських нафтопереробних заводах.

Бєлєсков зауважив, що ці удари стратегічно важливі, але не слід очікувати швидкого ефекту:

«Росія чекає на новий електоральний цикл у Європі, але паралельно вона готується до довгої війни. І удари по НПЗ — це перебудова географії війни, а не її завершення».

Чи може Росія напасти на НАТО?

Модераторка поставила чутливе питання: чи є у Росії потенціал напасти на країни НАТО?

Бєлєсков сказав чітко:

«Європа не в стані війни, але вже точно не в стані миру з Росією».

І пояснив, що Європа зараз на етапі усвідомлення: РФ воює не лише з Україною, а з усім Заходом.

Він додав:

«Росія діятиме різними способами — саботажем, операціями, безпілотниками. Але глобально Путін чекає нового електорального циклу в Європі, коли можуть прийти праві, які проти допомоги Україні».

Європа як замінник США?

Бєлєсков пояснив, що українські партнери мають різні уявлення про перемогу.
До кінця 2024 року існував розрив між тим, як перемогу бачили Україна та як — партнери.

Експерт уточнив:

«Партнери контролюють ресурсну складову. Ми залежні від партнерів».

Тому ключове питання — чи здатна Європа замістити США хоча б частково.

“Перестати споживати новини як фастфуд”. Про медіагігієну під час війни

На запитання про інформаційний хаос Бєлєсков відповів однозначно:

«Найкраща порада — перестати споживати новини, як фастфуд, у режимі реального часу. Домскролінг — ворог».

І додав:

«Дійсно важливі новини, якщо вони є, — вони вас досягнуть».

Стратегія України: що є зараз?

Модераторка уточнила: яку стратегічну мету має Україна сьогодні?

Бєлєсков відповів:

«У нас стратегія описується радянським мультфільмом: “Нам би день простоять і ніч продержаться”. Це воно».

Він пояснив, що нині стратегія — це:

«Виснажити російський наступальний потенціал швидше, ніж розуміються ті два консенсуси, з яких ми починали».

Стратегічна перспектива: найбільша небезпека й найбільша можливість

Наприкінці розмови Бєлєсков озвучив своє найважче риторичне питання:

«Мені важко примиритися з думкою, що в нас зараз на території України 26–29 мільйонів осіб — і вони не можуть самоорганізуватися, щоб привести до ситуації, де буде компромісне врегулювання без жертви національних інтересів. Це нонсенс».

І підсумував:

«Реальність дуже важка. Але війну ми не програли».

Розмова відбулася у рамках проєкту “Підтримка зміцнення стратегічної комунікації як невід’ємної складової розбудови стійкості в Україні” у партнерстві з PractNet, Естонія за підтримки Європейського Сою