У 2014 році Верховна Рада ухвалила Закон України “Про очищення влади”. Він торкнувся суддів, прокурорів, силовиків та інших державних службовців. Люстрація була покликана усунути з посад осіб, які могли бути причетні до корупції, узурпації влади або репресій проти активістів. Пізніше – у 2019 році цей процес ослабив дію, на що вплинуло рішення Конституційного Суду.
Широкомасштабне вторгнення росіян в Україну і окупація частини її території сколихнули увагу українського суспільства до цієї теми. В якій мірі – свідчать результати дослідження “Правосуддя в контексті російської збройної агресії”, проведеного соціологічною групою “Рейтинг на замовлення Центру прав людини ZMINA.
Дослідження проводилось 3-12 січня в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також регіонів, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок.
На питання «Які втрати Ви понесли внаслідок війни?» більша частина респондентів обрала варіанти відповідей «Погіршення емоційного стану» (50%) та «Погіршення стану здоров’я» (36%). На третьому місці – Втрата доходів» (24%).
“З одного боку ми бачимо, що економічні втрати українців, такі як втрата роботи, доходів, бізнесу, — стабілізувалися, а кількість тих, хто втратив житло, здоров’я, переніс втрату близької людини — навпаки, потрохи зростає. Натомість у майбутньому українці очікують скоріше погіршення саме економічного становища, а не подальшої окупації території чи посилення ракетних обстрілів. Це пояснюється тим, що за три роки ми звикли жити у війні і віримо, що ворог далі не просунеться. А негативні економічні очікування були традиційними для нашого суспільства ще у довоєнний період і такими ж залишаються і зараз”, — прокоментував це директор Соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович.
Зі слів партнерки Адвокатського об’єднання “Azones” Дар’ї Свиридової, майже 70 % опитаних сказали, що використання люстрації є одним з ефективних інструментів відновлення довіри до органів влади в контексті подолання наслідків війни.
«Не дивлячись на те, що в зоні бойових дій цей відсоток трохи менше, але навіть там більше 50 % опитаних вважає, що це може бути ефективним інструментом досягнення справедливості.
На думку респондентів, в першу чергу треба застосовувати люстрацію до осіб, які перебували на підконтрольній Україні території та співпрацювали або підтримували РФ (53 %), були обрані депутатами або головами незаконно створеного органу місцевого самоврядування на окупованій території (51 %), працювали у незаконно створених окупаційних органах та адміністраціях (50 %), служили в армії, правоохоронних та судових органах на окупованих територіях (37 %).
В умовах зростаючої невизначеності щодо застосування класичних, орієнтованих на судовий формат, міжнародних механізмів забезпечення справедливості інструменти вшанування можуть ставати засобом фіксації тих злочинів, які здійснювали росіяни на території України. Так вважає експерт Коаліції “Україна. П’ята ранку» Максим Єлігулашвілі.
Він наголосив, що поки міжнародні судові механізми не дають чітких відповідей щодо встановлення справедливості, важливо фіксувати воєнні злочини Росії через меморіальні практики.
Максим Єлігулашвілі також надав коментар з приводу деяких відповідей на питання дослідження. Коли респондентів запитали, які емоції і почуття мають викликати місця і заходи вшанування, частіше за все вони вказували на вдячність і визнання героїзму (65 %) та пам’ять про події і повагу до загиблих (50%).
«Якщо говорити про емоції, то виокремлено дві домінуючі складові. Це не про помсту. Це про повагу, гідність, вдячність , пам’ять про події і забезпечення права на правду про те, о відбулось», – зробив висновок експерт.