В Україні зареєстровано 1,2 млн ветеранів. Як підрахували у профільному відомстві, після завершення війни, включно з членами родини, їх кількість зросте до 5-6 млн осіб і таким чином поняття «ветеран» набуде масового характеру. Як відчуває ці зміни суспільство і на які проблемні питання має звернути увагу держава? Ці питання обговорювались під час презентації результатів загальнонаціонального опитування “Образ ветеранів в українському суспільстві”, проведеного Українським ветеранським фонд разом із Соціологічною групою “Рейтинг” та Міністерством у справах ветеранів України.
Як свідчать результати опитування, у суспільстві надалі фіксуються найвищі показники довіри до військових.
«На запитання “Чи допускаєте ви, що самі можете стати ветераном у майбутньому?” 40% опитаних відповідає, що так, 56 — ні. І найчастіше, звичайно, про це говорять чоловіки, зокрема чоловіки, які воювали в АТО. Щодо ставлення до військових і ветеранів, то ми підтверджуємо, що й надалі воно надзвичайно позитивне. Але хочемо вказати на певну відмінність залежно від категорії військових. 95 % опитаних зазначили, що вони довіряють і скоріше довіряють військовим ЗСУ, які служать на передовій, 96 % — що довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють. Найнижчий показник довіри, 29 %, опитані українці демонструють до військових ТЦК”, – пояснив директор Соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович.
64% опитаних зазначили, що образ ветеранів і ветеранок в українських ЗМІ є переважно позитивним. 20% відповідали, що він є скоріше нейтральним. Лише 4% сказали про негативний образ ветеранів у ЗМІ. З іншого боку 36% зазначили, що образ ветеранів та ветеранок у реальному житті не відповідає тому, що зображується в ЗМІ. 58% – протилежної думки. Частіше про невідповідність образу ветеранів та ветеранок у реальному житті та ЗМІ зазначали ті, хто мають родичів які воювали в АТО/ООС з 2014 року.
“Я б хотіла звернути увагу на ті явища, де різниця між сприйняттям цивільних і самих ветеранів виражена досить яскраво. Зокрема, це нерозуміння з боку суспільства. Так, цивільні помітно нижче оцінюють ступінь ризику виникнення цього явища. На відміну від самих захисників і захисниць — 66 % і 89 % відповідно. Такі відмінності можуть свідчити, з-поміж іншого, про недостатню обізнаність щодо викликів та перешкод, які виникають перед ветеранами”, — наголосила начальниця відділу навчально-аналітичної роботи Українського ветеранського фонду Анастасія Селянінова.
Серед ризикових явищ, з якими можуть зіткнутися ветерани російсько-української війни після повернення зі служби, надалі на перших місцях – психоемоційна нестабільність, проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги, відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю, також проблеми з оформленням соціальних пільг та конфлікти у сім’ї, родині. Також опитані вважають доволі ймовірними нерозуміння суспільства, відсутність роботи, зловживання алкоголем, чи наркотиками, невідповідність військового досвіду для цивільного життя. Близько половини опитаних зазначили про ризик самогубств серед ветеранів та про ризики порушення ними законів та участі у злочинності. У порівнянні з опитуванням у березні 2024 зросла кількість тих, хто вбачає ризики у зловживанні алкоголем та наркотиками, порушення законів та участі у злочинності. Дещо зменшилися очікування ризиків щодо відсутності роботи та самогубств, Відносно частіше наявність згаданих проблем відчувають близькі ветеранів, які воювали з 2014 та воюють зараз.
Заступниця Міністра у справах ветеранів України Юлія Кіріллова відмітила, що такі дослідження дуже важливі для відомства.
«Вони дають змогу більш глибоко розуміти власне свою цільову аудиторію, її потреби та проблеми. І надалі ухвалювати управлінські рішення та формувати політики таким чином, щоб вони не були декларативними, а спрямовувалися на те, щоб ветерани і ветеранки отримали максимум можливостей від держави, від бізнесу, від громадянського суспільства. Тобто наше завдання — створювати максимально ефективні інструменти. А максимально ефективні інструменти можна розробляти лише тоді, коли дослідив і знаєш глибину потреб своєї аудиторії”, — наголосила вона.