Цього року виповнюється 210 років з дня народження байкаря. Євген Гребінка – відомий український байкар, письменник та перекладач. Прожив коротке життя, майже половину свого віку займався літературною діяльністю. За своє життя видав 8 томів творів. Його романс «Очі чорні» співали Володимир Висоцький, Федір Шаляпін, Хуліо Іглесіас та інші.
Євген Гребінка народився 2 лютого 1812 року на Полтавщині в сім’ї військового. Спершу майбутній байкар навчався вдома, а згодом – у Ніжинській гімназії вищих наук. Там він почав писати вірші. Під час навчання Євген разом з гімназистами створював студентську бібліотеку та видавав рукописні журнали. Поему Пушкіна «Полтава» переклав українською мовою в стилі Івана Котляревського.
В 1834 році переїхав до Санкт-Петербурга, де займався викладацькою діяльністю у військових училищах. Крім того вчителював і різних закладах та працював чиновником Комісії духовних училищ Міністерства народної освіти. В Міністерстві народної освіти Євген за рік роботи отримав 3000 рублів зарплати, а Тараса Шевченка з кріпацтва викупили за 2500 рублів.
Євген Гребінка за сприянням друга Івана Сошенка, познайомився з Тарасом Шевченком в 1835 році. Гребінка був добрим другом та допомагав Тарасу із самоосвітою, підтримував матеріально то долучився до викупу останнього. В 1840 році допоміг видати «Кобзар».
Письменник збирав твори українською мовою та друкував їх у додатках у журналі «Отечественные записки». Але згодом видавець відмовився видавати додатки українською мовою. Тоді письменник зібрав всі твори та видав один із перших українських альманахів «Ластівка», в якому також є твори Тараса Шевченка, Івана Котляревського та інших авторів. Як бачимо, Євген добре дружив з Тарасом, адже художник намалював його портрет та гостював в його маєтку.
Романс «Очи чёрные» написав, гостюючи на Полтавщині (с. Рудки), в сусіда-поміщика в 1842 році. Присвятив його своїй майбутній дружині – Марії Ростенберг (дочці сусіда). Шлюб в них був недовгий, народилась дочка.
Також байкар був знайомий з Пантелеймоном Кулішем, Олександром Пушкіним, Іваном Тургенєвим та іншими. Його вірш «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») став популярною народною піснею.
В селі Рудки 1847 року відкрив парафіяльне училище для селянських дітей за власні кошти. Того ж року написав повість «Заборов» та «Приключения синей ассигнации».
Помер Гребінка в 36 років від туберкульозу в Санкт-Петербурзі взимку 1848 року. Поховали його в Україні в січні 1849 року. Його дружина прожила після його смерті ще 46 років.
За своє життя видав 8 томів творів. Загалом, написав понад 40 творів. Писав про пригнічення кріпаків та побутові звичаї чиновників. Деякі його твори перекладені на польську, болгарську, чеську та угорську мови. Вперше всі твори українською мовою відомого письменника опублікували в 1878 році, через 30 років після його смерті.
Велике місце у творчості Гребінки займають байки. Саме байки «Малороссийские приказки», видані в 1834 та 36 роках принесли велику славу. Його байки органічно пов’язані з приказками. Крім головних героїв, в творах ще є оповідач, який завжди тлумачить моральний висновок.
Поетичний доробок байкара російською мовою значно ширший за обсягом і тематикою, ніж українською.
Літератор також написав такі твори: повісті «Кулик», «Записки студента», «Приключения синей ассигнации», «Верное лекарство» та інші.