Із початку цього року Європейська Комісія почала навчально-ознайомчі тренінги, що передують так званому скринінгу – тобто оцінці українського законодавства та процедур на відповідність європейському законодавству та процедурам. Ця робота ведеться за всіма напрямами європейських політик, насамперед, із представниками нашої виконавчої влади. За пропозицією української сторони Єврокомісія дозволила долучитися до цього навчання також представникам громадських організацій, секретаріату Парламенту, окремих його комітетів і помічникам народних депутатів.
Така підготовка важлива для підвищення інституційної спроможності органів державної влади. Однак європейська інтеграція стосується не лише центральної влади. Це всеохопний процес трансформацій, до якого мають бути залучені також регіони і окремі громади. Власне, сам Євросоюз часто називають “Європою регіонів”.
Радниця віцепрем’єрміністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вікторія Лобун наголошує на важливості регіонального рівня управління для реалізації спільних європейських політик, у першу чергу, політики згуртованості. Ця політика є основним інституційним інструментом ЄС для скорочення регіональних розбіжностей та інвестування в стале й інклюзивне зростання.
За словами Лобун, задачею №1 для українського Уряду наразі є затвердження оновленої Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 рр. У звіті Єврокомісії щодо України в пакеті розширення від 8 листопада 2023 року зазначено про певний рівень підготовки у сфері регіональної політики. Це означає, що регулятивні й інституційні рамки регіонального розвитку лише частково відповідають acquis ЄС. У лютому уряд затвердив план заходів, частина з яких стосуються регіональної політики.
“У деяких регіонах більше, у деяких менше розуміння євроінтеграційних завдань. Насправді, дуже важлива комунікація, роз’яснення, живе спілкування, бо в деяких регіонах здається, що цей процес – не зовсім їхнє, це там десь, трошки далеке, абстрактне, політичне. Насправді, це не так. Ми намагаємося це пояснювати. І хочу наголосити, що навіть у деяких зовсім маленьких районах є хороші приклади. Якщо громада дійсно має ціль щось покращити, вивчати досвід європейських муніципалітетів, міст-побратимів, то все вийде”. – каже радниця віцепрем’єрки.
За її словами, наразі є доручення прем’єр-міністра та відповідна резолюція профільної віцепрем’єрки щодо запровадження в штатну структуру обласних військових адміністрацій посади заступника голови ОВА з євроінтеграції. Ратифіковано низку угод для розширення можливостей регіонів із точки розвитку та співпраці з ЄС, вивчення європейського досвіду тощо.
Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що ані наявність заступників міністрів, ані наявність заступників голів ОВА з євроінтеграції не вирішують проблему інституційної спроможності. “Це наскрізна історія для всього суспільства. Це наскрізна історія для найменшої громади, для наймолодшого фахівця в найменшій громаді. І це надзавдання для країни, особливо в такій кривавій війні”, – зазначила Климпуш-Цинцадзе, закликавши не вірити в обіцянки про готовність України до вступу в ЄС за 2 роки. “Це нечесно стосовно українського народу – таке обіцяти, – підкреслила вона, – Це навіть не в наших інтересах, як би це дивно не звучало. Чому це не в наших інтересах? Бо ми маємо підготуватися і бути настільки конкурентними, щоби коли ми зайшли в Європейський Союз, ми зайшли сильним членом ЄС, із сильними частинами нашої економіки”. Це вимагає тривалої і копіткої праці, що повинна супроводжуватися ефективною комунікацією на кожному етапі, яка доходитиме до найменшого села.
Прикладами успішної комунікації європейської інтеграції поділилася Марія Фоменко – фахівчиня проєкту ЄС “Association4U”, який допомагає Офісу віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції роз’яснювати широкій громадськості суть трансформаційних процесів, пов’язаних зі вступом до Євросоюзу. “Євроінтеграція – це про все. Дуже часто люди навіть не пов’язують якісь зміни із тим, що вони відбулися завдяки європейській інтеграції”, – каже вона. Для того, щоб покращити доступ до такої інформації, багато років фахівці Association4U працюють над наповненням “Євроінтеграційного порталу” – сайту, де зібрані аналітичні матеріали, інфографіки і вся поточна інформація про прогрес євроінтеграції, а також можливості, які вона відкриває для бізнесу, громадянського суспільства, культури, освіти тощо. “Ми оновили цей ресурс. Він тепер зручніший – його можна переглядати з мобільного, з планшету. Маємо покращений пошук новин”, – зазначила Фоменко.
Ще один інструмент комунікації, на який звертає увагу фахівчиня Association4U, – це “Євроінтеграційний дайджест”, підписатися на який може будь-хто. Ідея полягає в тому, щоб щопонеділка підписники отримували добірку головних євроінтеграційних новин за тиждень.
“В якийсь момент ми зрозуміли, що євроінтеграційний дайджест більше про те, як ми рухаємося до членства в ЄС, про допомогу ЄС Україні, але цього замало, адже люди цікавляться й тим, що відбувається в самому ЄС, які там зміни, які там новини. І в нас є тепер ще один дайджест. Він називається “EuroWEEK” і присвячений головним новинам Європейського Союзу. Він виходить щотижня в суботу”, – поінформувала Марія Фоменко.
“Ми зрозуміли, що деякі моменти не можна перекласти українською мовою, бо вони будуть не дуже точно передавати суть, наприклад, acquis ЄС, чи скринінг, чи селфскринінг. Тож зробили інфографіку, яка буде поповнюватися. У ній ми пояснюємо ці терміни”, – зазначає фахівчиня і закликає комунікаційників на місцях максимально використовувати ці матеріали в роботі для роз’яснення євроінтеграції якнайширшій авдиторії.
У контексті комунікації євроінтеграції в регіонах, каже Фоменко, місцевим пресслужбам важливо поширювати інформацію, яка стосується потреб конкретних громад: “Швидше за все, це програми ЄС щодо співпраці та розвитку, які регіони можуть використовувати, але дуже часто не знають, як це робити і з чого почати. Це тренінги, роз’яснювання”.
Також вона розповіла про досвід комунікаційної кампанії “Євроінтеграція – сила можливостей”. “У кожному регіоні ми шукали героїв для цієї кампанії, які дотичні до використання можливостей, котрі дає євроінтеграція. Хтось вчився за програмою Еразмус+ і може поділитися своїм досвідом, надихнути інших. Хтось експортує мед, молоко чи шкарпетки в ЄС, і вони дуже популярні, а інші маленькі бізнеси бояться, що не витримають конкуренції. Хтось бере участь у програмах наукової співпраці… Тобто треба збирати історії успіху, бо особливо в цей важкий час повномасштабної війни вони дуже надихають. Для ефективної комунікації європейської інтеграції потрібні ці досяжні герої та історії успіху, які люди і громади можуть повторити”, – підкреслила Марія Фоменко.
Окрім комунікаційного ефекту, такі інформаційні кампанії допомагають створювати мережі однодумців. Адже йдеться про створення майданчиків, де люди можуть знайомитися, ділитися досвідом, ідеями, а також створювати нові спільні проєкти. Експерти з комунікації тематики європейської інтеграції наголошують, що ключовим завданням такого інформування є заохотити громади і окремих людей до активних дій, чи то пак змусити їх повірити в себе.