Зараз відбувається національне піднесення Білорусі. Саме зараз критично важливо європейським країнам та українцям надати будь-яку допомогу, щоб боротися проти диктатора і агресора – заявив Володимир Ар’єв, народний депутат, член Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС під час пресконференції в прес-центрі Українського кризового медіа-центру, присвяченій ситуації в Білорусі.
«Вчора ВР ухвалила заяву по ситуації по Білорусі. Фракція «Європейська Солідарність» голосували від безвиході. Ми, як країни-сусіди Білорусі, вимагали невизнання виборів, які сталися у серпні. Солідарність із Балтійськими країнами, Польщею та ін. країнами, які сказали, що такі вибори вони не визнають та не можуть назвати Лукашенка легітимним керівником країни. Будемо наполягати на тому, щоб політика України стосовно диктаторського режиму в Білорусі була відповідною і корелювалася з європейським курсом, який сьогодні взяв Європейський Союз», – додав спікер.
Пан Володимир також прокоментував зустріч в Сочах. «Сочинська зустріч, яка відбулася між Путіним та самопроголошеним президентом Білорусі – Лукашенком – продовження аналогічної політики Росії стосовно всіх нелегітимних диктаторів, які називають себе президентами. Такі самі обіцянки коштів, такі самі дії щодо підтримки мілітаризовані структури РФ будуть вже відкриватися та діяти, якщо буде потреба».
Лукашенко обрав тактику вимотування опозиції. Він очікує, що протести почнуть сходити, і якщо це станеться, тоді люди будуть зникати не десятками, а тисячами. Всіх, хто брав сьогодні участь у протестах проти диктатора, мають з точки зору диктатора, заплатити за це таку ціну, щоб більше не повторювати. Тому єдиний шлях – усвідомити, що Лукашенко з Путіним владу так просто не віддадуть. Ми це усвідомили ще в 2014 році. Потрібно відкрити очі і побачити, що Росія – не друг, не брат, а загарбник. А з загарбником не домовляються.
Олександр Мілінкевич, білоруський політик і науковець, єдиний кандидат від об’єднаної опозиції на виборах президента Білорусі в 2006 році наголосив на боротьбі за Білорусь між народом та Путіним. «Ми бачимо не лише солідарність та підтримку зі сторони України, але й надіємось, що держава зіграє велику роль в тому, щоб шлях, який хоче вибрати білоруський народ – реалізувався. Головні гравці там – Польща, Литва, Україна та Німеччина. Той досвід, який має Україна в боротьбі з російською гібридною війною важливий для нас. Яка може бути ситуація? Для Путіна зрозуміло, що Лукашенко довго не протримається. За Білорусь є 2 серйозних гравця: білоруський народ, нове громадянське суспільство, нові лідери. З іншої – Кремль. Лукашенко, як політичний гравець – дуже слабкий. Путін захоче частину функцій передати парламенту, який має бути вибраний з деякими елементами демократії. Важливо, щоб в парламенті переважали проросійські політики. Для нас важливо в якій послідовності ці процеси будуть відбуватися».
Спікерка, Олена Талстая, співголова Руху солідарності «Разам», переконана, що єдине, що може зараз зробити білоруський народ – самоорганізовуватися, висовувати своїх народних лідерів та протягувати свої національні змагання.
«Заява, в якій вибори в Білорусі визнаються недемократичними, невільними та непрозористими, важлива для підтримки білоруського народу. Сьогоднішні події в Білорусі – національні протестні революції. Вона йде на ґрунті попереднього національно-визвольного змагання, під національними символами Білорусі, під гаслом «Білоруської солідарності та єдинства». Це головне, що ми маємо бачити. Сьогоднішні події виникли в умовах пандемії та гібридної війни РФ проти Білорусі. У Росії не було ніяких планів по зміні керівництва в державі.
Білоруси, які потрапляють в Україну, швидко проходять шлях позбавлення від ілюзій про те, що Росія – братський народ. Від Росії нічого крім війни нічого білоруси не дочекаються».
Олександр Ірванець, очільник Білоруського інформаційного центру додав: «Ми спостерігаємо кульмінацію. Білоруське суспільство вже не буде таким, як було раніше. Якщо диктатор закрутить гайки, тоді буде сумно. Але це все має вибухнути. Воно вже дозріло».
Також Юрій Сиротюк, директор центру «Українські студії стратегічних досліджень», зауважив: «Ті сподівання, що є в частини білоруського народу, що Путін дозволить розібратися їм з Лукашенком – не виправдалося. Путін буде підтримувати його до останнього. Бо Білорусь – це зона геополітичних інтересів Росії. Росія зубами буде чіплятися за Білорусь. Вона не вміє працювати з вулицею. Вона роками вкладала сили та гроші в агентуру, але в неї немає зброї проти майдану».