Росія продовжує активно просувати свої інтереси в Африці. Кремль використовує м’який вплив, щоб закріпитись в регіоні. Якою є глобальна стратегічна мета РФ на Африканському континенті?
Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Володимир Солов’ян.
Текстова версія інтерв’ю:
В чому полягає стратегічна мета Росії на африканському континенті?
Якщо описати коротко, Москва намагається принаймні частково повернути вплив, який мав Радянський Союз в Африці в часи Холодної війни. В країнах, що свого часу належали до соціалістичного табору, зберігся позитивний сентимент до Москви. Росія паразитує на цій ностальгії, використовуючи даний фактор для ведення бізнесу та поширенні м’якої сили.
Інформаційна присутність Росії реалізується через інфраструктуру посольств, зокрема “Росспівробітництво” та різні державні фонди. З 2022 року, коли Кремль остаточно побив горщики із Заходом, ресурси, які раніше спрямовувались на вплив в Європі, були переорієнтовані на інші регіони. Африка стала одним із ключових напрямків в роботі міжнародної пропаганди Москви. Серед пріоритетів на континенті – регіон Сахелю, де росіяни зберігають військову присутність через розгорнутий там Африканський корпус, який в 2023 році замінив ПВК “Вагнер”.
Чи має сьогоднішня Росія потенціал для реалізації масштабних проектів в Африці?
Можливості Росії неспівмірні з Радянським Союзом. В 2024 році товарообіг між Росією і країнами Африки склав близько 24 мільярдів доларів – в 12 разів менше, ніж об’єм торгівлі між Африкою і Китаєм. Росія не може конкурувати з США, ЄС та КНР в сфері інвестицій чи кредитування. Натомість Москва шукає вузькі ніші для реалізації своїх бізнес-інтересів. До прикладу, в ході недавнього Петербурзького економічного форуму російська золотовидобувна компанія Nord Gold Group оголосила про наміри розширити діяльність в Буркіна-Фасо та Гвінеї. Компанія “Алроса”, хоч і перебуває під санкціями, лідирує на світовому ринку алмазів та працює в Анголі, Ботсвані, Зімбабве.
Часто економічна стратегія Росії в Африці ґрунтується на використанні корупційних зв’язків, старих сентиментів часів Холодної війни та економічній вразливості місцевих урядів. Росія не здатна змагатися на рівних із Заходом чи Китаєм, тому діє ситуативно. Африканські країни намагаються витиснути максимум вигоди, балансуючи між глобальними гравцями. Конкуренція за ресурси дозволяє їм підвищувати вартість контрактів. Таким чином гібридна модель – поєднання точкової воєнної присутності з елементами м’якої сили та бізнес-інтересами – лежить в основі російської присутності в Африці.
Яка різниця між «вагнерівцями» та «Африканським корпусом»?
На сьогодні ПВК «Вагнер» як єдиної структури не існує – ані в Росії, ані в африканських країнах. Після заколоту Пригожина був проведений «ребрендинг» вагнерівців в так званий Африканський корпус, який відтоді підпорядковується напряму Міністерству оборони РФ і є його складовою.
В рамках роботи Групи аналізу гібридних загроз ми фіксуємо, що в російському сегменті телеграм-каналів постійно з’являється реклама з пропозицією підписати контракт для участі в Африканському корпусі. Фінансові умови ідентичні до тих, що отримують російські військові, які підписують контракт для участі у війні проти України. Російським найманцям в Африці обіцяють одноразову виплату в розмірі 2,5 мільйонів рублів і подальше щомісячне забезпечення 200 тисяч рублів.
Цей підхід демонструє системність дій Росії щодо присутності в Африці. Москва намагається заходити передусім у ті регіони, де позиції Заходу, зокрема Франції, останніми роками були ослаблені. Після завершення операції «Бархан», яку Франція проводила до 2022 року в Сахелі, такі країни як Буркіна-Фасо, Малі, Нігер фактично потрапили під російський вплив. Втім з суто економічного погляду ці країни не становлять особливої цінності для Росії, тому вона компенсує це спробами посилити інформаційний вплив в інших регіонах континенту.
Маєте на увазі інформаційний вплив через Russia Today?
Саме так. Наприклад, RT організовує онлайн-школи для африканських журналістів. Торік одна з таких шкіл підготувала понад тисячу слухачів із 35 африканських країн. В поточному році вже анонсовано новий курс – цього разу двомовний: англійською та французькою. В його межах журналісти RT навчатимуть африканських колег «журналістській професії». Під прикриттям цієї професійної підготовки, звичайно ж, відбувається інкорпорація проросійських наративів. Також відбувається відбір лояльних кадрів, які далі впливають на локальні інформаційні простори, іноді навіть працюючи на російські інформаційні осередки в Африці.
Детальніше в статті: “Академія RT: фабрика пропаганди нарощує оберти“
Інституційно також варто згадати про відкриття представництва RT в Алжирі. Цей підрозділ орієнтується переважно на арабомовні країни Африки. Паралельно ми фіксуємо активізацію співпраці росіян з низкою країн Східної Африки, зокрема з Ефіопією. В цій країні нещодавно були підписані угоди з місцевими мовниками про обмін телевізійним контентом і стажування журналістів.
Окрім цього, варто не забувати про культурну дипломатію, зокрема в сфері спорту. Наприклад, нещодавно відбувся товариський матч між збірними Росії та Нігерії. Оскільки Росію виключено з міжнародних турнірів, її футбольна збірна нині може брати участь лише в товариських матчах. Таким чином африканські країни створюють вікно можливостей для просування спортивної складової російської пропаганди.
Аддіс-Абеба, червень 2025