1 квітня виповнюється 5 років як уряд схвалив концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. У 2014 році місцеві бюджети сумарно складали 68 мільярдів гривень, у 2018 році – 234 мільярди. В Україні триває процес добровільного об’єднання громад – створюються і великі громади, а є середні і дрібні.
Руслан Максимів, голова Зборівської міської об’єднаної громади Тернопільської області у проекті УКМЦ-DOBRE розповів, чому великі громади мають широкі можливості для розвитку своїх територій.
Зборівська громада утворилася у 2017 році. До її складу увійшло 16 рад, а це 38 населених пунктів і майже 16 тисяч людей. Руслан Максимів, який на той час був Зборівським міським головою, говорить, що місто непогано жило і до об’єднання. Проте розуміли, що децентралізація дасть більше можливостей. Руслан Максимів каже, що одна з найважливіших переваг – це можливість залучати додаткові кошти та стартова допомога від держави. За перший рік Зборівська ОТГ отримала 4,7 млн грн субвенції. Також громада отримала можливість брати участь в різноманітних грантах, програмах.
До об’єднання зборівська місцева влада знала такі проблеми, як: дороги, тротуари, сміття. Але до освіти, культури, медицини органи місцевого самоврядування фактично не мали відношення. Проте ці сфери також потребували уваги влади, і цими проблемами у новоствореній громаді зайнялися в першу чергу.
“Ми зробили багато. Десь замінили опалення, десь провели реорганізацію – перерозподілили кошти. Бо як на чомусь не зекономиш, то в подальшому не буде перспективи розвитку. Через старост ми комунікуємо із мешканцями наших сіл і пояснюємо, що не зробимо все одночасно в кожному населеному пункті. Цього року плануємо зробити об’єкти там, де ще не робили. Добре, що є комунікація зі старостами, які розуміють, що цього року ми зробимо в їхньому селі повністю школу чи садочок, а на наступний рік – в іншому. Бо якщо ж будемо по 2-3 вікна міняти в кожній школі – результату це не дасть”.
Руслан Максимів наводить приклад оновлення котельні, яка забезпечує теплом школу і дитсадок у місті Зборові.
“Я пам’ятаю, як я ходив до школи, і в взимку біля теплотраси росла зелена трава. Тоді “обігрівали” асфальт, і гроші йшли внікуди. Теплотраса до дитячого садочка, до речі, має розмір приблизно 300 метрів, – каже голова громади, – Ми порахували, що витрачаємо на опалення тільки цих двох закладів – два мільйони гривень. Тобто якщо ми зараз вкладемо кошти в цю котельню, то з часом зекономимо більше. І ці гроші можна буде вкласти у щось інше – матеріально-технічну базу, у розвиток цих чи інших навчальних закладів. У 2018 році ми вже придбали нову котельню, і скоро її встановимо”.
Програма DOBRE допомагає Зборівській об’єднаній громаді розробляти стратегію розвитку. Оскільки громада розташована у сільськогосподарському районі, то вагомою перевагою децентралізації для зборівчан стало отримання земель.
“Ми побачили, що багато земельних ділянок використовуються незаконно, а десь взагалі не обробляються. А це великі гроші, які можна додатково залучити до міського бюджету. Також у нас є 13 господарських дворів, які можуть зацікавити інвестора для розвитку тваринництва, наприклад. Ряд земельних ділянок ми готуємо на аукціон, аби на конкурентних засадах їх міг взяти в оренду фермер, аграрій, який хоче обробляти землю і готовий офіційно сплачувати податки у бюджет.”
Декілька ділянок уже подивилися інвестори з Німеччини, у громаді зараз чекають їхнього рішення.
У Зборові є два вітрогенератори. Планують встановити ще шість, на один із яких уже готова документація.
“Зараз ми ще готуємо земельну ділянку на аукціон – це сімейно-відпочинковий комплекс, де буде побудовано басейн, тенісні корти, куди люди зможуть приїхати і відпочити, – каже Руслан Максимів, – На території нашої громади будується птахозабійний цех на 240 робочих місць. Він запрацює найближчим часом. Звичайно, ми зацікавлені у тому, щоб було якомога більше бізнесу, працевлаштованих людей, адже це додаткові надходження у наш бюджет”.
Руслан Максимів говорить, що велика громада може ефективніше спланувати роботу. Також у порівнянні із малими громадами – має більше ресурсів, які вони можуть акумулювати для вирішення проблем комплексно, а не частинами.
Викликом для Зборівської громади, як і для багатьох інших, залишається ремонт доріг. До того ж відстань від центру громади до найвіддаленішого населеного пункту – 25 кілометрів. Вулиці, які раніше належали сільським радам, передали громаді. Також під наглядом місцевої влади залишаються міські дороги у Зборові.
“За державні кошти ми придбали автогрейдер, тому що у нашому районі немає техніки, якою би можна було профілювати дороги. Було багато обговорень і багато критики, адже місту Зборів не потрібен грейдер, але він стане в нагоді селам, які ми приєднали до себе”.
“Громада має кошти, і вона аналізує, куди їх витратити – вона бачить своє майбутнє, куди їх рухатися. Зараз згуртованість усіх старост, депутатського корпусу, комунікація з людьми дає свої результати. Є такі села, у яких роками нічого не робилося. Наприклад, у одній школі замінили дах за півмільйона гривень. Ця сільська рада навіть доходу такого не мала, – розповідає Руслан Максимів, – Хочу навести ще один приклад. Коли у квітні, ми приймали до себе музичну школу, я зустрічався з колективом. Скажу чесно: не всі були в захваті від створення громади. Частина людей повірила, що щось буде мінятися, а частина не вважали це досягненням. Але після передачі освітніх закладів ще й рік не минув: ми відкрили там студію звукозапису, купили інструменти. Люди побачили результат, і це в умовах війни. Значить, є зміни на краще”, – підсумовує голова Зборівської об’єднаної громади Руслан Максимів.
Текст розмови з головою Царичанської об’єднаної громади Дніпропетровської області читайте тут.