Громадська організація «Черкаський правозахисний центр» провела аналіз стану реалізації місцевих політик у сфері забезпечення житлом населення, яке постраждало внаслідок війни в Україні. Результати свого дослідження активісти презентували у Пресцентрі Українського кризового медіа-центру.
Дослідження проводили в рамках реалізації проєкту «Забезпечення захисту та підтримки постраждалих від війни в Україні», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Тарас Щербатюк, голова Черкаського правозахисного центру розповів, чому організація почала займатися цією діяльністю. За його словами, після повномасштабного вторгнення вони побачили ту величезну кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), і складні умови в яких їм доводилося мешкати покинувши домівки. Тому активісти вирішили присвятити свою увагу саме питанню забезпечення житлом населення, яке постраждало внаслідок війни.
“Із 2022 року ми почали адвокатувати питання щодо необхідності забезпечення гідними умовами життя людей, які втратили домівки через війну.
Коли у 2023 році ми побачили, що ця проблема стає ще масштабнішою, людей стає все більше, умови для проживання не поліпшуються, ми вирішили підготувати цей проєкт, в якому нас підтримав міжнародний фонд “Відродження”. Ми вирішили системно працювати у напрямку аналітики в цьому питанні”, – розповів Тарас Щербатюк.
Голова Черкаського правозахисного центру сподівається, що на основі цього дослідження буде вирішено багато проблем.
Загалом, у процесі реалізації дослідження, активісти отримали письмову інформацію від 721 територіальної громади України.
Детальніше щодо цифр розповіла Марина Куприкова, голова Східного правозахисного центру:
“Інформацію про наявне соціальне житло для ВПО надали всього 8 громад, загальною кількістю 35 об’єктів. Щодо фондів тимчасового житла, то 62 громади повідомили про наявність таких об’єктів, загальною кількістю 775 штук. Стосовно об’єктів тимчасового проживання, кризового житла для ВПО, загальна кільксть об’єктів складає 471. Серед яких 110 є нежитловими приміщеннями адаптованими для тимчасового проживання. Це заклади освіти, медичні та соціальні установи”.
Також вона окремо наголосила на позитивних практиках.
“У Києві придбали 113 квартир для тимчасового проживання ВПО. У Бориспільській громаді реалізували проєкт капітального ремонту приміщення гуртожитку для розміщення ВПО. На 10 примішень передали ордери ВПО.
В Івано-Франківській та Харківській громаді затвердили цільові програми будівництва та придбання доступного житла для ВПО, в рамках якого громади беруть на себе обов’язок погасити частину кредитів для ВПО.
Сподіваюся, що це лише початок вдалих практик, і найближчим часом громади почнуть працювати у цьому напрямку”.
За словами Тараса Щербатюка, у рамках дослідження активісти з’ясували, що найперше потрібно працювати із кризовим житлом.
Як яскравий приклад, навів історії із модульними будинками, які фінансувалися багатьма міжнародними партнерами. У них влітку спека, а взимку страшенний холод. Окрім того, багато з представників місцевих влад не провели до них комунікації.
“Вони не призначені для постійного проживання, а лише для тимчасового. Люди скаржаться на негідні умови проживання. Ці будиночки пустують, люди не хочуть там проживати”
Наталія Єсіна, Виконавча директорка Північної правозахисної групи наголосила, що за результатами дослідження чітко видно, що і місцева, і центральна влада не проводить системної діялбності у напрямку забезпечення житлом населення, яке постраждало внаслідок війни в Україні.
“Як показало дослідження, вже зараз видно, що діяльність відбувається не зовсім системно. В громадах це – виконання певних проєктів за допомогою міжнародних організацій, за їх наявністю, за можливостями… Це не є системою. Це використання тих можливостей, які з’явилися і пропали…
Нам треба усвідомити, що ВПО найближчим часом нікуди не подінуться. І почати працювати у цьому напрямку”, – переконана вона.
На думку активістки, це мають бути цільові місцеві програми.
“У тих регіонах, де є такі цільові програми – вони не є дієвими через недостатнє фінансування.
Це одна із найголовніших прогалин усіх громад. Це одна із найрозповсюдженіших відповідей на питання, чому ви не працюєте у цьому напрямку…
Усі громади мають зрозуміти, що рано чи пізно усім доведеться займатися саме програмами і систематизувати цю діяльність”, – наголосила Наталія Єсіна.
За її словами, одиниці громад мають дієві цільові програми, і це показує неефективну діяльність у цьому напрямку.
Експерт проєкту, юрист Дмитро Науменко розповів про шляхи вирішення проблеми наповнення житлового фонду для громад.
За його словами, це оформлення спадщини після померлих та оформлення безхазяйного майна.
“Якщо ми беремо міські громади, там такого майна буде набагато менше. Це пов’язано у тому числі із вартістю такого майна, і зазвичай таке майно не залишається без уваги спадкоємців. Але якщо ми говоримо про сільські, селищні громади, то такого майна там набагото більше”, – розповів юрист.
Також він детальніше зупинився на юридичних тонкощах та складнощах процедури оформлення спадщини громадами.
Тарас Щербатюк на завершення озвучив основні рекомендації щодо вирішення проблем у сфері забезпечення житлом населення, яке постраждало внаслідок війни в Україні.
За його словами, потрібно:
- удосконалити законодавство України, полегшити можливості виведеня приміщень із певної сфери до комунальної власності, для того щоб їх зробити житловими;
- щодо місць тимчасового проживання – потрібно внести зміни до законів та нормативних актів, визначити саме поняття. Це полегшить можливості для органів місцевого самоврядування, щоб вони нарешті зайнялися цим питанням;
- унормувати взаємовідносини та поліпшити комунікацію місцевої влади і міжнародних донорів;
- органам місцевого самоврядування треба більше включатися у ці процеси, комунікувати з іншими суб’єктами, які займаються цим питанням, приймати цільові програми і фінансувати їх.
“Державі також потрібно ухвалити програму, яка була б спрямована на допомогу органам місцевого самоврядування у формуванні фондів тимчасового житла, на допомогу у реконструкцію нежитлових приміщень”, – резюмував він.