2 грудня 2022 року у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася пресконференція Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування щодо України за підсумками візиту її членів до Києва.
Ерік Мьосе, Голова Комісії з розслідування щодо України:
З часу нашого першого візиту трьох комісарів до Києва у червні, наші слідчі здійснили кілька візитів до України. Нинішній візит є десятою місією Комісії.
Відповідно до мандату Комісії від березня цього року, ми надали усну оновлену інформацію Раді з прав людини 23 вересня 2022 року та представили письмову доповідь Генеральній Асамблеї 18 жовтня 2022 року. У ній містилися наші висновки щодо подій наприкінці лютого та у березні 2022 року у чотирьох областях – Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській – на прохання Ради з прав людини. Як ви знаєте, Комісія встановила, що в цих регіонах були скоєні воєнні злочини.
З того часу Комісія присвятила більше своїх ресурсів більш широким часовим, географічним та тематичним рамкам, визначеним у нашому мандаті. Розслідування тривають, і зараз ми готуємо всеосяжний звіт Комісії, який буде представлений Раді з прав людини в березні наступного року.
Цього тижня ми провели зустрічі з різними зацікавленими сторонами в Києві, включаючи Верховний Суд України, Генерального прокурора, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністра охорони здоров’я, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерство освіти та кілька інших міністерств, державних установ та неурядових організацій. Цього тижня також відбулися зустрічі з дипломатичними представництвами. В Одесі члени Комісії зустрілися із заступником прокурора Херсонської області та внутрішньо переміщеними особами.
Ясмінка Джумхур, член Комісії з розслідування ситуації в Україні:
Під час цього візиту Комісія приділила значну увагу питанню руйнування цивільної інфраструктури країни, зокрема, руйнування її енергетичних та транспортних мереж. Обидва ці об’єкти є передумовами для доступу до прав, а цивільна інфраструктура захищена міжнародним гуманітарним правом. Комісія має намір детально вивчити це питання і повернеться до нього у своїй доповіді Раді з прав людини в березні наступного року.
Комісія висловлює занепокоєння руйнівною ситуацією, яка продовжує впливати на права та життя дітей. Спектр їхніх прав, що перебувають під загрозою, постійно розширюється. На додаток до задокументованих випадків порушення особистої недоторканності дітей, матері розповіли нам, що діти стикаються з проблемами доступу до освіти. Зруйновані та зруйновані школи в багатьох випадках, особливо в зоні бойових дій, перешкоджають фізичному доступу до освіти. Крім того, система онлайн-освіти, створена під час пандемії COVID-19, продовжувала використовуватися як одна з освітніх моделей під час збройного конфлікту. Однак атаки на енергетичну систему ставлять під загрозу ефективність цієї моделі. Забезпечення доступу до освіти для дітей у деокупованих регіонах, таких як Харківська та Херсонська області, є особливим викликом.
Руйнування та спустошення медичних закладів внаслідок обстрілів перешкоджає доступу людей до охорони здоров’я. Крім того, напади на транспортну та енергетичну інфраструктуру обмежують мобільність пацієнтів та опосередковано зменшують реалізацію права на здоров’я. Особливо страждають від такої ситуації пацієнти з хронічними захворюваннями та ті, хто потребує невідкладної медичної допомоги.
Пабло де Грейфф, член Комісії з розслідування щодо України:
Комісія вже давно наполягає на тому, що у своїй роботі вона буде використовувати підхід, орієнтований на жертви, і що це охоплює підзвітність у широкому розумінні, включаючи кримінальне правосуддя, права жертв на правду та відшкодування, а також гарантії неповторення. Саме таке поняття підзвітності міститься в існуючих міжнародно-правових документах. Обміни думками із зацікавленими сторонами на цьому тижні підтверджують важливість цієї багатовимірної концепції підзвітності.
Право на правду в сенсі повних звітів про те, що сталося з окремими жертвами, або більш всеосяжного звіту про конфлікт, вимагатиме належних стратегій збору правди і структур, які можуть з’явитися пізніше. У конфліктних ситуаціях нерідко процес починається з пошуку останків та інформації про зниклих безвісти.
У більшості випадків міждержавних конфліктів “репарації” часто розуміють переважно в термінах реконструкції, і в Україні, безумовно, є багато чого, що потрібно зробити для реконструкції. Але репарації виходять далеко за рамки реконструкції. Створення комплексної програми репарацій є довготривалим процесом, який вимагає консультацій з тими, хто найбільше постраждав. Хоча її остаточна розробка та реалізація потребують часу, є деякі негайні кроки, які може зробити український уряд, не звільняючи Російську Федерацію від її відповідальності. Постраждалі мають потреби, які потребують негайної уваги. З цією метою створення реєстру жертв або функціонального еквіваленту, дружнього до жертв, полегшить доступ до служб підтримки, наприклад, психічного здоров’я та психосоціальної підтримки для тих, хто зазнав насильства, у тому числі переміщених осіб.
Відповідно до нашого мандату, ми продовжуватимемо розслідувати порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права та пов’язаних з ними злочинів і, де це можливо, намагатимемося встановити винних у їх скоєнні. Національні та міжнародні зусилля, що здійснюються в Україні з цією метою, добре відомі. Комісія продовжує намагатися зробити свій внесок у ці різноманітні ініціативи. Важливо зазначити, що здійснення кримінального правосуддя в умовах конфлікту є ресурсномістким і тривалим процесом. У своєму всеосяжному звіті в березні 2023 року Комісія також надасть рекомендації щодо різних можливих механізмів притягнення до відповідальності.
Довідково: Рада ООН з прав людини створила Незалежну міжнародну комісію з розслідування щодо України з метою розслідування всіх ймовірних порушень прав людини, порушень міжнародного гуманітарного права та пов’язаних з ними злочинів, які могли бути скоєні в контексті агресії Російської Федерації проти України. Місію зі встановлення фактів очолюють три Комісари: Ерік Мьосе (Норвегія) (Голова), Ясмінка Джумхур (Боснія і Герцеговина) та Пабло де Грейфф (Колумбія). Комісія має представити свої висновки та рекомендації, у т.ч. щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушеннях, Раді ООН з прав людини у березні 2023 року. Більше інформації про роботу Комісії можна знайти за посиланням.
