Огляд ЗМІ за 23 січня 2018

Пресцентр УКМЦ

ВИСНОВКИ

Директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Александер Вінніков повідомив, що у НАТО вітають схвалення РНБО проекту закону “Про національну безпеку України” та чекають якнайшвидшого його прийняття в парламенті. За його словами, робота, яка велася протягом 18 місяців спільно з іноземними радниками і фахівцями, “не була марною”. «Положення законопроекту далекі від ідеалу, але той проект, який ми бачили в грудні, максимально відображає принципи і стандарти євроатлантичної спільноти», – заявив Вінніков. У той же час, Північноатлантичний альянс рекомендує офіційному Києву переглянути положення Стратегічного оборонного бюлетеня, зосередившись на черговості пріоритетів політики у сфері національної безпеки і оборони та їх реалістичності. Також Петро Порошенко провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом та поінформував його про ситуацію на Донбасі, а також про продовження реформування сектора безпеки і оборони країни.

ПАРЄ схвалила резолюцію про гуманітарні наслідки війни в Україні, у якій підкреслила відповідальність Російської Федерації за масові порушення прав людини в Криму та на Донбасі. ПАРЄ відійшла від усталеної норми про “анексію Криму” Російською Федерацією. На пропозицію представників України, тепер згадується про “окупацію Криму та спробу його анексії”. Також важлива норма стосується переслідувань українців та кримських татар на окупованому півострові. ПАРЄ вважає, що російська політика є порушенням конвенції ООН, яка забороняє депортацію.

Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв повідомив, що президент асамблеї Мікеле Ніколетті запропонував завершити роботу комітету і представити напрацьовані пропозиції наприкінці червня, на засіданні бюро літньої сесії. “Це означає, що повернення росіян можливе не раніше вересня”, – уточнив депутат. Перед засіданням спеціального комітету ПАРЄ представники керівництва парламенту РФ повідомили, що навіть в разі повернення не мають наміру виконувати раніше ухвалені рішення асамблеї. Перший віце-спікер ВР Ірина Геращенко заявила, що повернення делегації РФ до ПАРЄ без виконання Москвою резолюцій організації неприпустиме, якщо це станеться, європейським політикам доведеться взяти частину відповідальності на себе за порушення прав людини на окупованих територіях України.

У ПАРЄ прийняли резолюцію про забезпечення розвитку мов меншин, однак питання українського закону про освіту, через який Угорщина заявила про блокування європейських та євроатлантичних прагнень Києва, було згадано лише в пояснювальній записці доповідача. Ірина Геращенко заявила, що Україна буде відстоювати ідею соборності і єдності держави, а також демонструвати політику підтримки однієї державної мови. Ірина Геращенко вважає, що під видом захисту мов нацменшин деякі представники Угорщини та інші політики просувають ідею надання автономії нацменшинам. На її переконання, за такими заявами приховані “територіальні претензії, сепаратистські заклики і заклики до федералізму”.

Президент Петро Порошенко заявив, що він шкодує, що Верховна Рада не внесла до порядку денного попередньої сесії законопроект про створення Антикорупційного суду, і очікує від парламенту розгляду цього питання на початку роботи наступної сесії. Керівник групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер заявив, що західні партнери очікують від влади України створення відповідно до всіх стандартів Вищого антикорупційного суду та імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

ЦПК повідомляє, що група народних депутатів (Владислав Данілін і Олександр Кірш – НФ, Геннадій Чекіта і Андрій Шинькович – БПП) пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України, які звільнять чиновників від відповідальності за отримання стану, походження якого вони не можуть пояснити. Як пояснюють в ЦПК, законопроект №7499 про внесення змін до ст. 368-2 Кримінального кодексу України з метою приведення її положень у відповідність вимогам Конституції України скасує відповідальність за незаконне збагачення. Тим часом НАБУ оголосило про підозру у незаконному збагаченні  в розмірі 10 млн грн і декларуванні недостовірних даних главі Державної аудиторської служби Лідії Гавриловій. 

Петро Порошенко підписав подання на призначення нових членів Центральної виборчої комісії, а також підписав лист про звільнення з посади членів ЦВК через завершення терміну їхніх повноважень. Президент Петро Порошенко пропонує призначити 13 нових членів: Басалаєва Алла (“Відродження”), Єфремова Ірина (“НФ”), Бернацька Наталія (до заміжжя Севастьянова, “НФ”), Кустова Світлана (“БПП”), Вербенський Михайло (“БПП”), Лотюк Ольга (“БПП”), Плукар Віталій (“БПП”), Шипілов Леонтій (“НФ”), Желтова Ольга (“БПП”), Синиця Надія, Юзькова Тетяна (“РПЛ”), Сліпачук Тетяна (“Воля народу”), Радченко Євген (“Самопоміч”), Наразі ще немає рішення, хто очолить ЦВК. Однак джерела УП називають найбільш ймовірними кандидатами Ольгу Желтову (“БПП”) чи Світлану Кустову (“БПП”). Згідно з поданням до Верховної Ради, БПП має 5 місць, “Народний фронт” – 3, решта фракцій по одному. Немає місця лише “Батьківщина”.

Начальник Офісу великих платників податків Євген Бамбізов заявив, що втрати бюджету після впровадження податку на виведений капітал можуть перевищити 80 мільярдів гривень. “Що стосується сплати, то ми перевищили рівень 2016 року до 2017 на 30%. Це серйозні гроші. Тому розрахунки, які наводять деякі експерти, про те, що втрати можуть становити близько 20-30 млрд гривень, не зовсім правдоподібні”, – додав він. “Якщо такі темпи зростання щодо декларування і сплати податку на прибуток будуть зберігатися, то втрати можуть бути близько 80 млрд гривень, а то й більше”, – заявив чиновник.

НАК “Нафтогаз України” і ПАТ “Укргазвидобування” звернулися до уряду з вимогою компенсувати втрати в розмірі 110 млрд гривень за поставки газу в рамках виконання спеціальних зобов’язань. “Поточна схема покладення спецобов’язків шкодить і державі, і споживачам, і розвитку ринку. Існування цієї схеми протягом останніх 2 років коштувало значну суму грошей, яку ми оцінюємо у понад 110 млрд гривень”, — каже голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.

Дані соцопитування Фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова свідчать, що якби дострокові вибори президента відбулися найближчої неділі, найбільша кількість респондентів (8,7%) підтримали б Юлію Тимошенко, за Петра Порошенка віддали б свої голоси 7,6% опитаних українців. Ще по 5,8% набирають лідер партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко та лідер партії “За життя” Вадим Рабинович. При цьому серед тих, хто має намір брати участь у голосуванні, найбільшу підтримку має лідер ВО “Батьківщина” Тимошенко (12,1%), далі з підтримкою 10,2% респондентів іде Порошенко.

Також дані соцопитування свідчать, що серед тих, хто має намір брати участь у голосуванні, 12,1% респондентів віддали свої голоси за ВО “Батьківщина”, за “Блок Петра Порошенка “Солідарність” проголосували б 9,2% опитаних, партія “За життя” набирає 8,8%, партія “Громадянська позиція “Анатолія Гриценка – 7,4%, партія “Об’єднання “Самопоміч”- 7%, по 6% набирають “Опозиційний блок” і Радикальна партія Олега Ляшка. Іншу партію готові підтримати 5,7% опитаних, а 16,6% респондентів не визначилися з відповіддю.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом до Росії припинити військову агресію проти України (98 публікацій у ЗМІ)
  • Чи зможуть Ніколетті та Ар’єв відбитись від Ягланда та Путіна (63 публікації у ЗМІ)
  • Волкер у Києві провів низку важливих зустрічей (26 публікацій у ЗМІ)
  • Порошенко підписав подання на призначення нових членів ЦВК. Відомі прізвища претендентів (19 публікацій у ЗМІ)
  • Грузія отримала першу партію американських протитанкових ракетних комплексів (10 публікацій у ЗМІ)

ВІЗИТ ВОЛКЕРА ДО УКРАЇНИ.

Начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройних сил України Віктор Муженко і спеціальний представник США з питань України Курт Волкер у вівторок провели зустріч у Києві. “Віктор Муженко у вівторок, 23 січня, провів зустріч зі спеціальним представником Державного департаменту США з питань України Куртом Волкером. Під час зустрічі генерал армії України Віктор Муженко поінформував американського дипломата про поточну ситуацію на сході України”, – повідомляється на сторінці Генерального штабу ЗСУ в Фейсбуці. Сторони також обмінялися думками з актуальних питань регіональної безпеки і перспектив розвитку двосторонніх відносин між Україною та США в оборонній сфері.

Спеціальний представник США з питань України Курт Волкер і міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш на зустрічі у вівторок в Києві обговорили перспективу співпраці України і США з міжнародними організаціями для допомоги людям на підконтрольних Росії територіях Української держави. “Хороша дискусія з міністром Чернишом про те, як Україна і США можуть працювати разом з міжнародними організаціями, щоб допомогти людям в контрольованих Росією частинах України і відновити її територіальну цілісність”, – написав К.Волкер в мікроблозі в Твіттері.

ЕВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

У НАТО вітають схвалення Радою національної безпеки і оборони (РНБО) проекту закону “Про національну безпеку України” та чекають якнайшвидшого його прийняття в парламенті, заявляє директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Александер Вінніков. “Що стосується закону про нацбезпеку, то ми вважаємо, що це основна складова, яка повинна забезпечити створення законодавчої бази для проведення заходів в усіх напрямках оборонної реформи. У цьому контексті я можу лише вітати ухвалення законопроекту про нацбезпеку (схвалення на засіданні РНБО – ІФ) 17 січня “, – сказав А. Вінніков під час засідання Комітету реформ у вівторок у Міноборони України у вівторок. Він додав, що в Альянсі “з нетерпінням чекають ухвалення цього законопроекту Верховній Раді України найближчим часом”.

Північноатлантичний альянс рекомендує офіційному Києву переглянути положення Стратегічного оборонного бюлетеня, зосередившись на черговості пріоритетів політики у сфері національної безпеки і оборони та їх реалістичності, повідомив голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков. “Ми рекомендуємо найближчим часом переглянути положення Стратегічного оборонного бюлетеня із залученням всіх іноземних радників. Нам слід уважно придивитися до всіх положень цього документа, щоб перетворити його на ефективний інструмент управління процесом реформ. І керівним принципом такого перегляду в 2018 році слід вважати прозорість визначення пріоритетності та досягнення, а також реалістичність виконання положень”, – заявив дипломат під час засідання Комітету реформ у Міністерстві оборони України у вівторок, 23 січня.

Президент України Петро Порошенко під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом поінформував його про ситуацію на Донбасі, а також про продовження реформування сектора безпеки і оборони країни відповідно до стандартів Альянсу. Як повідомляє прес-служба глави держави, він розповів генсеку НАТО про ситуацію на Донбасі і триваючих порушеннях вогню з боку російських окупаційних військ. “Глава держави підтвердив, що Україна продовжує реалізацію курсу євроатлантичної інтеграції і активно реформує сектор безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО. В зв’язку з цим було відзначено нещодавнє схвалення Радою національної безпеки і оборони України проекту закону України про національну безпеку”, – також сказано в повідомленні.

Міністр оборони України Степан Полторак задоволений схваленим Радою національної безпеки і оборони проектом закону “Про національну безпеку України” і зазначає, що той враховує всі пропозиції українського оборонного відомства. “17 січня 2018 року на засіданні РНБО України було обговорено і підтримано проект закону “Про національну безпеку України”. У законопроекті враховано всі пропозиції Міністерства оборони. Прийняття закону – однозначне свідчення про безповоротний шлях щодо вступу України до ЄС та НАТО”, – написав С.Полторак на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.

У зв’язку зі збільшенням кількості випадків кібератак, організованих не окремими злочинними елементами, а спеціальними органами низки держав з метою вчинення диверсій, питання розвитку кібербезпеки України мають бути законодавчо віднесені до питань гарантування національної безпеки, переконана народний депутат фракції партії “Блок Петра Порошенка” Ірина Фріз. Як повідомила на своїй сторінці в соцмережі Facebook парламентарій, яка також є головою підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, про це вона заявила під час проведеного напередодні засідання робочої групи щодо вдосконалення законодавства України у сфері кібербезпеки спільно з представниками IT-галузі та державних установ.

ПОВЕРНЕННЯ РОСІЯН ДО ПАРЄ.

На червневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи може бути представлений проект рішення про зміна до правил та процедур ПАРЄ, ухвалення якого вимагають в РФ. Про це розповіли учасники першого засідання ad-hoc (спеціального) комітету з розробки таких пропозицій, повідомляє зі Страсбурга кореспондент Європейської правди. За словами голови української делегації в асамблеї Володимира Ар’єва, президент асамблеї Мікеле Ніколетті запропонував завершити роботу комітету і представити напрацьовані пропозиції наприкінці червня, на засіданні бюро літньої сесії. “Це означає, що повернення росіян можливе не раніше вересня”, – уточнив депутат. Ар’єв, водночас, висловив сумнів щодо того, що позицію буде можливо узгодити до того часу. “Я вважаю, що це дуже амбітне завдання, бо список питань дуже великий”, – пояснив він.

Перед засіданням спеціального комітету Парламентської асамблеї Ради Європи представники керівництва парламенту РФ повідомили, що навіть в разі повернення не мають наміру виконувати раніше ухвалені рішення асамблеї. Про це повідомляє зі Страсбурга кореспондент “Європейської правди”. “Деякі резолюції не будуть виконані ніколи. Ви маєте це чітко розуміти”, – заявив Костянтин Косачов, голова комітету Ради Федерації у закордонних справах. Його колега, віце-спікер Держдуми Петро Толстой підтвердив його позицію щодо незгоди: “Ми будемо дискутувати (щодо їх змісту) з нашими колегами достатньо жорстко – після того як повернемося до Асамблеї”.

Повернення делегації Російської Федерації до ПАРЄ без виконання Москвою резолюцій організації неприпустиме, якщо це станеться, європейським політикам доведеться взяти частину відповідальності на себе за порушення прав людини на окупованих територіях України, заявляє член української делегації в ПАРЄ, перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко. “Сьогодні активізувалися спроби повернути російську делегацію без виконання нею будь-яких умов, тобто без виконання резолюцій Ради Європи, яка вимагає від Російської Федерації поваги до міжнародного гуманітарного права, прав людини, суверенітету та територіальної цілісності України, вимагає віддати анексований, вкрадений Крим і піти геть з Донбасу”, – сказала вона в ефірі каналу “112. Україна” зі Страсбурга у вівторок.

У ПАРЄ прийняли резолюцію про забезпечення розвитку мов меншин, однак питання українського закону про освіту, через який Угорщина заявила про блокування європейських та євроатлантичних прагнень Києва, було згадано лише в пояснювальній записці доповідача.  Про це повідомляє УНІАН. Резолюцію проголосували після обговорення і підтримали більшість депутатів: “за” проголосували 130, “проти” – 10, “утрималися” 24 при загальній кількості 164 депутати, які взяли участь в голосуванні. Питання українського закону про освіту у доповіді щодо захисту мов меншин було згадано лише в пояснювальній записці доповідача.

Україна буде відстоювати ідею соборності і єдності держави, а також демонструвати політику підтримки однієї державної мови, наголосила член української делегації ПАРЄ, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко під час обговорення на сесії в ПАРЄ резолюції про підтримку регіональних мов. “… деякі угорські політики, просуваючи тему розвитку мов нацменшин, знову говорили, що краще за все для реалізації потреб нацменшин – автономія. Цю тему деякі угорські та інші політики активно просувають. Вважаю дуже небезпечним, коли для внутрішньополітичних цілей, для мобілізації свого внутрішнього електорату політики використовують такі делікатні теми, як мова, захист культурних і гуманітарних потреб меншин і намагаються нав’язати свій порядок денний іншим”, – написала І. Геращенко на сторінці в Facebook.

УТВОРЕННЯ АКС.

Президент України Петро Порошенко шкодує, що Верховна Рада не внесла до порядку денного попередньої сесії законопроект про створення Антикорупційного суду, і очікує від парламенту розгляду цього питання на початку роботи наступної сесії. “Дуже шкода, що не вдалося включити порядок денний питання Антикорупційного суду, але не сумніваюся, що на початку роботи наступної сесії парламенту це питання буде вирішене”, – сказав П. Порошенко на зустрічі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, повідомляє прес-служба глави держави у вівторок.

Західні партнери очікують від влади України створення відповідно до всіх стандартів Вищого антикорупційного суду та імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, передає радіо “Свобода”. “Якщо говорити, чого очікують від України за межами самої держави, то тут ідеться про декілька пунктів. Наразі критично важливим є правильне створення Вищого антикорупційного суду. Великим кроком, на який ми вже давно чекали, стало те, що президент Порошенко перед новим роком направив цей законопроект до Верховної Ради. Громадянське суспільство і міжнародна спільнота мають до нього кілька зауважень, які чітко визначила й Венеціанська комісія”, – цитує заяву керівника групи підтримки України в Єврокомісії Пітера Вагнера на своєму сайті радіо “Свобода”.

ОНОВЛЕННЯ СКЛАДУ ЦВК.

Президент України Петро Порошенко підписав подання на призначення нових членів Центральної виборчої комісії, а також підписав лист про звільнення з посади членів ЦВК через завершення терміну їхніх повноважень. Як повідомляє у вівторок прес-служба глави держави, П. Порошенко підписав ці документи під час зустрічі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, зазначивши, що запускається процес оновлення складу Центрвиборчкому.

Президент Петро Порошенко пропонує призначити 13 нових членів Центральної виборчої комісії. Про це повідомили джерела Української правди. Згідно з поданням до Верховної Ради, БПП має 5 місць, “Народний фронт” – 3, решта фракцій по одному. Немає місця лише “Батьківщина”: Басалаєва Алла (“Відродження”), Єфремова Ірина (“НФ”), Бернацька Наталія (до заміжжя Севастьянова, “НФ”), Кустова Світлана (“БПП”), Вербенський Михайло (“БПП”), Лотюк Ольга (“БПП”), Плукар Віталій (“БПП”), Шипілов Леонтій (“НФ”), Желтова Ольга (“БПП”), Синиця Надія, Юзькова Тетяна (“РПЛ”), Сліпачук Тетяна (“Воля народу”), Радченко Євген (“Самопоміч”), Наразі ще немає рішення, хто очолить ЦВК. Однак джерела УП називають найбільш ймовірними кандидатами Ольгу Желтову (“БПП”) чи Світлану Кустову (“БПП”).

ЕКОНОМІКА.

Втрати бюджету після впровадження податку на виведений капітал можуть перевищити 80 мільярдів гривень. Про це заявив начальник Офісу великих платників податків Євген Бамбізов в інтерв’ю “Українським новинам”. “Я б обережно підходив до питання введення податку на виведений капітал. У нас у 2017 році були безпрецедентні темпи зростання щодо декларування податку на прибуток великими платниками податків. Обсяг декларування зріс на 46% порівняно з 2016 роком”, – заявив Бамбізов. “Що стосується сплати, то ми перевищили рівень 2016 року до 2017 на 30%. Це серйозні гроші. Тому розрахунки, які наводять деякі експерти, про те, що втрати можуть становити близько 20-30 млрд гривень, не зовсім правдоподібні”, – додав він. “Якщо такі темпи зростання щодо декларування і сплати податку на прибуток будуть зберігатися, то втрати можуть бути близько 80 млрд гривень, а то й більше”, – заявив чиновник.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Група народних депутатів пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України, які звільнять чиновників від відповідальності за отримання стану, походження якого вони не можуть пояснити, відзначають в неурядовій організації “Центр протидії корупції” (ЦПК). “Депутати від правлячої коаліції пропонують звільнити чиновника від відповідальності за отримання або передачу іншим особам статків, походження яких він не може пояснити. Притягти потенційного корупціонера до відповідальності можна буде тільки тоді, якщо майно придбано незаконно”, – сказано в повідомленні організації, опублікованому на сайті у вівторок.

Главі Державної аудиторської служби Лідії Гавриловій оголошено про підозру у незаконному збагаченні в розмірі 10 млн грн і декларуванні недостовірних даних, повідомляється на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у вівторок. Як наголошується в повідомленні, підозру було висунуто Л. Гавриловій у вівторок детективами НАБУ під керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та погоджено керівником САП Назаром Холодницьким. Попередня правова кваліфікація підозри – ч.3 ст.368-2 (незаконне збагачення) і ст.366-1 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України.

Апеляційний суд Києва 15 січня скасував ухвалу про арешт квартири і двох будинків екс-заступника голови МВС Сергія Чеботаря та його дружини у справі про розтрату держкоштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ. Про це йдеться в ухвалі суду, текст якої міститься в Єдиному реєстрі судових рішень. Розглядаючи скаргу адвоката, апеляційна інстанція дійшла висновку, що Солом’янський райсуд Києва під час ухвалення відповідного рішення припустився  “істотних порушень кримінального процесуального закону”. Зокрема, зазначається в ухвалі, у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання та технічний носій, на якому зафіксовано судове провадження.

Національне агентство з питань запобігання корупції винесло приписи директору Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику та міністру екології та природних ресурсів Остапу Семераку. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні НАЗК, інформує прес-служба відомства. Припис директору НАБУ внесено стосовно його заступника Гізо Углави за результатами перевірки декларацій останнього за 2015 та 2016 роки. НАЗК встановило, що у  декларації за 2015 рік Углава не відобразив об’єкт нерухомості, який на кінець звітного періоду належав члену його сім’ї на праві власності, а у декларації за 2016 рік зазначив інформацію, що не відповідає дійсності в частині розміру доходу, який нарахований йому у вигляді заробітної плати.

ЕНЕРГЕТИКА.

НАК “Нафтогаз України” і ПАТ “Укргазвидобування” звернулися до уряду з вимогою компенсувати втрати в розмірі 110 млрд гривень за поставки газу в рамках виконання спеціальних зобов’язань. Про це повідомляє прес-служба “Нафтогазу”. Так, УГВ та “Нафтогаз” вимагають в уряду компенсувати витрати, пов’язані із виконанням спецобов’язків, які були покладені на компанії Кабінетом міністрів, на виконання положень закону “Про ринок природного газу” та рішень українських судів. “Поточна схема покладення спецобов’язків шкодить і державі, і споживачам, і розвитку ринку. Існування цієї схеми протягом останніх 2 років коштувало значну суму грошей, яку ми оцінюємо у понад 110 млрд гривень”, — каже голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.