Київ, 12 січня 2015 року – Завтра Верховна Рада України розгляне законопроект № 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд», розроблений Радою з питань судової реформи та внесений до парламенту Президентом України 26 грудня 2014 року. Альтернативний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1497) був розроблений експертами Реанімаційного пакету реформ спільно з народними депутатами та внесений до Верховної Ради України 17 грудня 2014 року. Переваги та недоліки кожного із законопроектів обговорили їхні автори та експерти з питань судової реформи під час круглого столу на тему «Справедливе судочинство в Україні: від декларацій до справи», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.
Як прокоментував Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента України: «Основна проблема судової системи – не те, які в нас суди, скільки типів судової спеціалізації чи за якими правилами здійснюється судочинство, а те, хто власне це судочинство здійснює, хто є суддя, яким чином особа стає суддею, яким чином просувається по драбині суддівської кар’єри, як суддя притягається до відповідальності у випадку вчинення ним певних порушень. Законопроект «Про забезпечення права на справедливий суд» врегульовує всі ці питання. І це лише перший крок на шляху до впровадження повноцінної судової реформи».
Пан Філатов також зазначив, що законопроектом передбачена прозора та публічна процедура добору суддів, а також встановлені критерії до осіб, які бажають отримати статус судді. Також врегульовано питання переведення суддів між судами. Сьогодні це здійснюється на підставі заяви судді. При цьому, Президент України, переводячи суддю з одного суду до іншого, діє на власний розсуд. Процедура ж, що передбачена законопроектом, передбачає, що переведення і зайняття будь-якої посади будь-яким суддею здійснюється виключно за результатами конкурсу, який проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Водночас, законопроект передбачає конкретизацію підстав дисциплінарної відповідальності та розширення переліку її видів. Також цим документом уточнюються підстави для звільнення судді.
Разом з тим, Олексій Філатов зауважив, що «всеосяжна судова реформа неможлива без змін до Конституції України, тому, до того, як зміни до Конституції будуть внесені, ми повинні діяти в межах, встановлених Основним законом». Погоджується з ним і Оксана Сироїд, заступник Голови Верховної Ради України, проте, від себе додає: «Безумовно є речі закладені в Конституції, але ми можемо рухатися у напрямку максимального звуження політичного впливу на суди та суддів Президента України та Верховної Ради України. Якщо пригадати, ще рік тому судами систематично порушувалися два фундаментальних права людини: право на свободу і особисту недоторканність та право власності. І фактично суди відіграли ключову роль у позбавлені людей цих прав, що неминуче призвело до приниження людської гідності, та зрештою, вивело людей на вулицю. Тому без утвердження справедливого суду ми не можемо сказати, що Революція гідності завершена».
Окрім того, пані Сироїд зазначила: «Є золоте правило влади – повноваження можуть бути лише там , де є відповідальність. Якщо Президент та Верховна Рада не несуть відповідальності за діяльність судів, у них не може бути впливу на призначення, переведення, звільнення суддів».
За словами ж Валентини Симоненко, Голови Ради суддів України: «Судді завжди хотіли бути незалежними, у тому числі від політичного впливу. Проте незалежність – це, насамперед, якість людини, її здатність протистояти будь-якому впливу». Коментуючи ж положення обох законопроектів, пані Симоненко зазначила, що «напрямок обох документів – вірний, але без врегулювання Конституції досягти мети підвищення ролі суддівського самоврядування дуже важко».
Микола Козюбра, член Ради з питань судової реформи, суддя Конституційного Суду України у відставці, зазначив, що «жоден із внесених законопроектів не вирішує проблем судової реформи, тому що позбутися того політичного впливу, який на сьогодні справді є, неможливо без внесення змін до Конституції. Тому на ці законопроекти потрібно дивитися як на перехідні. Їх потрібно консолідувати та знайти такий варіант, який би пройшов парламент».
Іван Крулько, народний депутат України, БЮТ зауважив, що розгляд обох законопроектів є на часі, але водночас важливо, щоб розгляд відбувався виключно відповідно до Регламенту Верховної ради, при цьому, жоден із законопроектів, що стосуються судової реформ, не може розглядатися за скороченою процедурою. «Це має бути процедура повного розгляду», – підкреслив він. І, на думку нардепа, всі законопроекти, які стосуються цього питання, повинні розглядатися разом.
Учасники круглого столу зійшлися на тому, що потрібно шукати компромісний варіант, який би відповідав і меті судової реформи, і мав консенсус у суспільстві, та працювати над змінами до Основного закону держави.
У круглому столі також взяли участь:
Руслан Князевич – народний депутат, БПП
Олена Сотник – народний депутат, Самопоміч
Роман Куйбіда – головний експерт групи РПР із судової реформи
Петро Бойко – голова Ради адвокатів Київської області
Вадим Беляневич – ЮК «Василь Кісіль и партнери»
Олександр Волков – член Ради з питань судової реформи
