Київ, 13 жовтня 2015 року – Ефективна реформа правоохоронної системи можлива лише за умови досягнення консенсусу у суспільстві щодо цілей та інструментів її здійснення, а також вимагає постійної взаємодії між усіма вигодонабувачами реформи. Такої точки зору дійшли учасники дискусії «Реформа правоохоронних органів: як досягти взаємодії?», що відбулася в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
Калман Міжей, голова Консультативної місії ЄС в Україні, характеризуючи в цілому хід реформи, зазначив, що зміни в Україні в цій царині здійснюється системно, мають чітко визначені пріоритети. Реформа поліції, як одна зі складових реформи всієї правоохоронної системи, продемонструвала, у який спосіб мають відбуватися зміни. «Ухвалення закону про поліцію є позитивною зміною. Насамперед в контексті дотримання прав людини. Це добрий старт, за яким мають настати решта змін. Реформа поліції продемонструвала, що ви змінюєте правила гри, змінюєте саму інституцію, і зарплати», – зазначив Калман Міжей.
Голова консультативної місії ЄС підкреслив, що саме такі підходи застосовуються й до реформи місцевої прокуратури – до неї долучені експерти ЄС. Калман Міжей підкреслив, що питання гідної оплати праці є одним із ключових, бо якщо її не змінити, прокурори шукатимуть джерела сторонніх доходів, що зводить нанівець усі реформаторські починання. «Ми бачимо енергійне просування реформи. Але має своє слово ще сказати уряд [ухвалити рішення про збільшення фінансування органів прокуратури задля виконання вимог Закону «Про прокуратуру» – прим. УКМЦ]. Після завершення реформи місцевих прокуратур ми намагатимемося зробити її більш професійною і змінити роль прокурора у кримінальному процесі: не мають 90% справ закінчуватися винесенням обвинувального вироку, як наразі є в Україні», – зазначив голова консультативної місії ЄС в Україні.
Юрій Севрук, перший заступник Генерального прокурора України, звернув увагу на певні контраверсійні моменти, які виникли в ході реформи місцевих прокуратур. Обрання прокурорів відбувається на конкурсних засадах, із залученням представників громадськості. Причому, за словами Севрука, фактична кількість бажаючих взяти участь у конкурсі виявилась менша за очікувану. Крім того, скорочення чисельності прокурорів (до 10 тис. осіб) вимагає перерозподілу функціональних обов’язків й фактичне збільшення навантаження на одного прокурора на тлі більш високих вимог до якості їхньої роботи. «Структура органів прокуратури змінилася. Створені так звані місцеві прокуратури, які включають у себе від трьох до дев’яти районів. Відстань дуже велика, в окремих місцях – 50-90 кілометрів від районних центрів. Тому фактично людина, яка очолить місцеву прокуратуру, має керувати підрозділом, який знаходитиметься за десятки кілометрів від неї. Якщо ж весь підрозділ посадити у місці розташування місцевої прокуратури, то лише витрати на транспорт перевищать бюджет місцевої прокуратури у багато разів. Тому, в більшості випадків в місцях попереднього розташування прокуратур ми створюватимемо відділи, в окремих регіонах будемо шукати нові моделі управління», – зазначив Юрій Севрук.
Загрозливим для реформи прокуратури, на думку першого заступника Генерального прокурора, є зволікання з вирішенням фінансового питання: реалізація норм Закону «Про прокуратуру» вимагає збільшення фінансування (насамперед, задля підвищення зарплатні прокурорам, обраних на конкурсних засадах) на понад 4 млрд грн. Проте відповідне рішення уряд й досі не схвалив. «Люди, побачивши, що закон (в частині гідної оплати праці – прим. УКМЦ) не виконується, можуть просто втекти з місцевої прокуратури. Наразі ми направили листа до Кабінету міністрів. Нам щонайменше потрібно 4 млрд гривень на зарплату – аби виконати норму закону. Нам виділяють поки що 2 млрд грн. Тому, якщо нічого не зміниться, то зарплата прокурора місцевої прокуратури складатиме близько 4 тис. грн. Це є корупційний ризик», – зізнався Юрій Севрук.
Хатія Деканоїдзе, радник першого заступника міністра внутрішніх справ України, зі свого боку, зазначила, що визначальними у реформі правоохоронної системи є відновлення довіри до неї з боку пересічних громадян. Відтак, аби досягти цієї мети, варто всі процеси робити максимально прозорими, із залученням громадськості – на всіх етапах. І це є викликом для системи. Саме такий підхід задіяли при створенні патрульної поліції, і він виявився результативним. «Слідом за реформою патрульної служби ми розпочнемо реформу дільничих інспекторів. Наразі дільничі інспектори завалені справами, не працюють із підлітками. Це треба змінити. Саме ці люди мають стати головним ланцюгом у реформі поліції, бо вони працюватимуть в межах окремої громади і саме вони чинитимуть превентивні заходи. Це і є проявом системного підходу.», – підкреслила Хатія Деканоїдзе.
Експерт підкреслила, що кадрова політика в ході реформи має базуватися на рівному доступі до можливості роботи у реформованих органах усіх бажаючих. Не має бути упередженості щодо працівників, які працювали в системі раніше: їхню долю має вирішити конкурс. «Ті люди, які зрозуміли, що зміни треба починати з себе, беруть участь у конкурсі. Це засвідчили результати конкурсного відбору до лав поліції у Херсоні, Одесі», – зазначила Хатія Деканоїдзе.
Микола Гусак, член Вищої ради юстиції та суддя Верховного Суду України, переконаний, що будь-яка реформа, правоохоронної системи в тому числі, потребує, насамперед, зміни ментальності. Бо будь-яка реформа має певні спірні моменти. «Пропозиція зміни 100% відсотків суддів – абсурдна. То в нас і лікарі, і вчителя погані… То що, поміняти народ?! Давайте раціонально підходити до змін. Абсурдна ситуація: у нас судам більше довіряють ті, хто до них звертались, і не довіряють ті, хто ніколи не мав із ними справи. Влада має бути монолітною у здійсненні реформ. Тільки тоді вони будуть результативними», – переконаний суддя Верховного Суду.
З цією тезою погодився й Артем Ситник, голова Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). На його переконання, раціональні підходи у кадровій політиці в ході реформи є визначальними. «Не можна ставити питання, що давайте всіх виженемо старих і наберемо нових. Де гарантія, що нові працівники прокуратури, нові судді не будуть брати хабарі як і старі? Єдиний рецепт для України – це відкриті конкурси, достовірність яких не викликає сумнівів у суспільстві. Але одними лише конкурсами реформу не проведеш. Важливе фінансування. Бо якщо його не буде, то корупційні ризики нікуди не подінуться. Реформи потрібно робити системно і прозоро. Запорука реформ – не тільки в каральній функції. Не менш важливіші дерегуляція й превенція», – переконаний голова НАБУ.
У круглому столі також взяли участь:
Микола Хавронюк, експерт Центру політико-правових реформ
Олександр Банчук, експерт Реанімаційного пакету реформ
Дарина Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції
Сергій Гребенюк, Голова Київського відділення Асоціації правників України, заступник голови Консультаційної ради Генеральної прокуратури України
Тарас Качка, керівник Українського медіа-центру реформ УКМЦ
