Київ, 9 грудня 2015 року – Ухвалення закону про бюджетне фінансування політичних партій є революційним кроком. Минулого тижня Україна отримала від GRECO (Орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу «Група держав проти корупції» – прим. УКМЦ) третій позитивний висновок за цей рік. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Олександр Данилюк, заступник Глави Адміністрації Президента України, голова делегації України в GRECO. «90% стосувалося саме фінансування партій. Той закон, що був прийнятий, відповідає на всі питання і рекомендації, які робило GRECO. […] Інституційно ми на рівні інших країн», – зауважив Олександр Данилюк. За його словами, партії не мають конкурувати за ознаками у кого більше бюджет. Якщо у всіх однаковий бюджет і однакові можливості доносити свою позицію, якість політики зміниться, переконаний заступник Глави АПУ.
Аби процес боротьби з корупцією запрацював на практиці, потрібно ще створити Агентство із питань запобігання корупції. І це якраз один з пунктів, чому Україна не отримала стовідсоткову позитивну оцінку з боку GRECO. Олександр Данилюк пояснив, що нині завершується процес відбору 5 членів агентства. Двоє представників попередньо вже вибрані, для того,щоб агентство запрацювало, потрібно, як мінімум, троє. Заступник Глави Адміністрації Президента України висловив сподівання, що у п’ятницю (11 грудня) на профільному комітеті оберуть решту представників Національного агентства із питань запобігання корупції, що дозволить запустити його роботу найближчим часом. «Я сподіваюсь,що у п’ятницю будуть добрі новини і ми отримаємо позитивний сигнал, що й на практичному рівні ми це питання також врегулювали і запустили агентство, від якого дуже багато очікувань», – зауважив він.
Майданчик GRECO є основним у плані втілення боротьби з корупцією. І цей закон є консенсусом між різними представниками органів державної влади щодо унормування прозорості діяльності політичних партій, переконаний заступник міністра юстиції України Антон Янчук. «На сьогодні повністю виконаними є 10 рекомендацій, частково виконано 6 рекомендацій. Це дійсно істотний прогрес», – зазначив він. За його словами, в цілому, прогрес у боротьбі з корупцією не є суто виконанням певних рекомендацій, а підхід набагато ширший. Тобто кожен суб’єкт має докласти максимум зусиль для викорінення корупції.
На думку народного депутата України Сергія Лещенка, дуже важливо, щоб все прописане у цьому законі було імплементовано. Зокрема, необхідно, щоб система розкриття доходів і видатків партій була максимально прозорою, ефективною, електронною, щоб реєстри були мультифункціональними. «Факт є фактом, з першого липня наступного року партії повинні отримати кошти на свою статутну діяльність. Це близько 220 мільйонів гривень, які мають бути виплачені партіям, які присутні у чинному парламенті. З наступних виборів ті, хто подолають 2% бар’єр», – роз’яснив Сергій Лещенко.
Олексій Хмара, голова правління Transparency International Україна, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ, переконаний, що наступного року в Україні трапиться революція. «Але вона буде не на майданах, вона буде в кабінетах. Насправді, це буде в Україні перша технократична революція, яка викине олігархів із політики», – заявив він. Згідно ухваленого закону про бюджетне фінансування політичних партій, з наступного року українські партії фінансуватимуться з бюджету, якщо вони відповідатимуть ряду технічних критеріїв. Зокрема, якщо вони розкривають інформацію про власних донорів; проходять щорічний незалежний фінансовий аудит власної діяльності; оприлюднюють звіти про свої майнові декларації; і якщо вони не проти того, щоб їх контролювали уповноважені інституції, нагадав Олексій Хмара. Лише тоді вони претендуватимуть на гроші держави.
У цьому контексті важливо, хто саме стежитиме за дотриманням цих критеріїв, наголосив експерт. І цих представників Національне агентство із питань запобігання корупції зараз обирають. Виникають технологічні речі, що можуть призвести до технократичної революції, вважає голова правління Transparency International Україна. Для цього у фокусі слід тримати 5 параметрів: це методика оцінювання діяльності партій; відкритий реєстр; неупереджені фахівці, які зможуть контролювати гроші партій і розуміються на цих питаннях; не залишати політиків наодинці з владою; а також простежити, щоб у бюджеті країні на 2016 рік було дві статті видатків. «На агентство, щоб воно могло нормально здійснювати всі ці функції, і на фінансування самих партій. Бо якщо з якихось причин гроші не закладуть на партії, потім всередині року […] просто змінами до бюджету, скажуть вилучити цю норму про фінансування партій або призупинити закон на якийсь невизначений час, і ми знову отримаємо ситуацію, коли закон є, але ніяк не працює», – попередив Олексій Хмара.
Гюнель Бабакішієва, юрист Центру політичних студій та аналітики, зауважила, що люди не завжди розуміють, чому партії мають фінансуватися з кишені платників податків. І тут слід враховувати цей нюанс і пояснювати людям чому цей закон важливий і несе собі антикорупційні принципи. Підсумовуючи, Гюнель Бабакішієва повідомила, що Україна піднялась на 10 пунктів в рейтингу відкритості державних даних. А основою для цього стрибку став Закон України «Про відкритість використання публічних коштів».
