Київ, 11 лютого 2016 року – «Ми були створені на Майдані. Асоціації різних університетів зібралися, мобілізувалися, і з прагненням допомогти країні рухатися вперед, робити зміни, робити реформи, ми об’єдналися в ініціативу «Професійний уряд»,- заявив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Василь Мирошниченко, голова PGI and LSE Alumni Association. За його словами, протягом двох років українці із західною освітою допомагали випускникам іноземним вишів долучитися до державотворення. «Ми працювали як механізм професійного безкоштовного рекрутингового агентства. У нас на сьогодні є 28 асоціацій різноманітних університетів, та більше 3 тисяч членів. Це люди, які мають відповідні знання, навички і досвід, який би вони хотіли втілити у життя на державній службі. Завдяки нашій діяльності більше 60 людей потрапили на державну службу», – розповів голова PGI and LSE Alumni Association.
Проте, останнім часом інтерес до цього знизився, відповідно постало питання переформатування діяльності. Основною метою стало створення в Україні найефективнішого уряду, заявив Василь Мирошниченко. «Ми хочемо весь цей ресурс і пул талантів направити у правильне русло, перевести це у якийсь конкретний результат. Ми не хочемо робити діяльність заради діяльності. Ми хочемо мати вплив», – пояснив він. Організація, як громадянське суспільство, створює платформу впливу на процеси у країні, щоб держава рухалась у правильному напрямку. Як індикатор свого прогресу організація взяла світовий індекс управління. «Це індекс, який робиться спільно із Світовим банком та Інститутом Брукінса […], і аналізує ефективність держав за 6 основними показниками задля визначеності ефективності урядів, – розповів Василь Мирошниченко. – У нас мета, щоб за перший рік ми могли б вплинути, можливо на 5% у цьому рейтингу». Тобто, організація намагатиметься створювати серйозні механізми впливу на процеси, які відбуваються у державі.
Роман Рубченко, член правління, член Гарвардського клубу в Україні, зазначив, що стратегія організації базується на чотирьох основних важелях для створення найефективнішого уряду. Зокрема, представники організації допомагатимуть визначати політикам та урядовцям порядок денний роботи, мотивуватимуть їх до дій, надаватимуть інструменти для втілення ідей, а також вимірюватимуть результати. «Будь-яка робота у корпоративному світі, у приватному бізнесі оцінюється за досягнутим результатом. На жаль, у рамках роботи державної машини, переважає робота над процесами. Ми б хотіли сформулювати роботу таким чином, щоб її можна було виміряти та оцінити ефект», – зауважив Роман Рубченко. Діяльність ініціативи «Професійний уряд», за словами члена Гарвардського клубу в Україні, базуватиметься на таких цінностях як компетенція, вимірюваний результат, принциповість, користь для суспільства та меритократія. «Це коли переважає управління ідеями, які за об’єктивними аспектами краще за інші. Тобто, тут немає жодного кумівства, панібратства, або бесід за зачиненими дверима. Виграє та ідея, яка несе більше користі для досягнення результату», – пояснив член правління «Професійного уряду».
Особливу увагу організація приділяє міжнародному напрямку, розповіла Аліна Свідерська, член правління, член Спілки випускників Кембриджу. Адже, за її словами, колеги з інших країн хочуть бачити більше того, що робить українська молодь, яка прагне змінити Україну. Нині Україна сприймається не зовсім такою, якою є насправді, зауважила Аліна Свідерська. Тому одним з аспектів роботи є комунікація реформ та позитивного іміджу України закордоном. «Тому на цей рік ми поставили собі задачу їздити по різних країнах. Це Німеччина, Польща, Італія, Великобританія і від імені громадянського суспільства […] комунікувати те, що у нас відбувається, щоб люди бачили, що Україна рухається і в нас є майбутнє», – розповіла Аліна Свідерська.
Крім того, «Професійний уряд» продовжуватиме працювати над реформою державної служби. Зокрема, підключатиметься до напрацювання програми стратегії Кабміну, відстоювання ринкових зарплат для держслужбовців, зауважила Аліна Свідерська. За словами Ірини Озимок, члена правління, члена Спілки випускників Коледжу Європи, європейців дещо лякає тенденція, що ініціативні держслужбовці повертаються у бізнес. «Йдеться про те, що у німців, зокрема, складається враження, що сьогодні ми не можемо створити в Україні якісних і гідних умов для того, щоб ці люди могли працювати в Україні і боротися зі старою системою», – зауважила Ірина. Озимок. Тому, слід забезпечити такі умови, аби не було відтоку професійних кадрів.
Крім того, член Спілки випускників Коледжу Європи розповіла, що інформація у європейських медіа щодо України досить двозначна, і досягнення у сфері реформ залишаються поза увагою. Насамперед, йдеться про реформу державних закупівель, зрушення у реформі держслужби, про дерегуляцію, про що не говорять закордонні журналісти. «Ми зрозуміли, що нашою місією може бути, зокрема, комунікування цих досягнень, позитивних, але об’єктивних меседжів про Україну закордоном. Зокрема, використовуючи нетворк наших колег і одногрупників, які зараз живуть у різних країнах світу», – пояснила Ірина Озимок. Особливо важлива нині комунікаційна стратегія України у Нідерландах, де 6 квітня відбудеться референдум щодо Угоди про Асоціацію України з ЄС, і настрої там не досить оптимістичні. «Ми хочемо за цей півторамісячний період організувати низку заходів з лідерами думок в Україні, які долучалися до реформ, щоб вони могли розповісти голландцям об’єктивну інформацію про Україну», – зазначила Ірина Озимок.
