Якщо Конституційний Суд скасує закон про люстрацію, це означитиме повне відновлення олігархічної системи – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 16 березня 2016 року – Сьогодні люстрація в Україні відбувається завдяки суспільству, а не владі, яка часто саботує цей процес. Про це заявила Олександра Дрік, голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет», під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. За її словами, наразі відомі 7 схем уникнення вимог Закону України «Про очищення влади». Найпопулярніша схема – через суд. У Києві є судді-рекордсмени, які найбільше «рятують» від люстрації. Це – 3 судді Окружного адміністративного суду міста Києва Володимир Келеберда, Віктор Данилишин та Ігор Качур. Проте найбільша небезпека для люстраційного процесу полягає наразі у черговій, вже третій, спробі Конституційного Суду України скасувати дію документу. «Його скасування означитиме одне – повне відновлення олігархічної системи, потроху будуть знівельовані усі досягнення за останні 2 роки», – наголосила пані Дрік. Вона додала, що це може статися вже 23 березня. Олександра Дрік розповіла, що у Генпрокуратури є докази про змову ряду суддів Конституційного Суду з Януковичем для повернення у дію Конституції України у редакції 1996 року. 2 роки вже триває слідство, проте про підозру нікому так і не оголосили.

Проте, за словами голови Ради ГО «Громадський люстраційний комітет», у громадянського суспільства також є і перемоги за останні два роки. Серед них – з оприлюдненого рік тому списку топ-50 посадовців, які уникають люстрації вже – 42 особи люстровані. «Це – найвище керівництво держави, заступники міністрів, керівники в областях, які перебували на посадах у супереч вимогам Закону «Про очищення влади», – пояснила вона. Також розробили реєстр усіх осіб, які підпадають під люстрацію. Це – 2577 осіб. «Люстрційні заборони [обіймати посади в держорганах] розповсюджуються не лише на високопосадовців часів Януковича, але і на народний депутатів, які зараз перебувають у парламенті. Ми не можемо звільнити їх, адже це виборна посада, але якщо вони претендуватимуть на будь-яку іншу посаду в органах державної влади, то не зможуть її обійняти. За чинним законодавством ці особи не можуть бути навіть патрульними у Києві», – зазначила Олександра Дрік. Юрій Бут, голова Київського обласного відділення всеукраїнської ГО «Комітет виборців України» додав, що у Верховній Раді наразі більше 20 депутатів, які підпадають під люстрацію.

Пан Бут зазначив, що всього за цей час люстрували 900 осіб. Проте у декілька разів більше тих, хто звільнився аби не попасти під люстрацію. «Такий хід дозволяє у подальшому їм влаштуватися на роботу і таким чином, нехтуючи забороною, уникнути люстрації», – пояснив пан Бут. Він зазначив, що завдання громадськості – відстежувати таких осіб, хоч це і складно, адже інформація про них ретельно приховується.

Артем Омельченко, керівник проекту моніторингу впровадження законодавства щодо очищення влади Інституту «Республіка» навів статистику, згідно з якою, у Києві станом на 14 березня люстрували 92 особи. Це найбільший показник по всій Україні. У Київській області таких 31. При цьому жодного – по декомунізаційному критерію. Майнова люстрація при цьому продемонструвала смішні показники. «ДФС саботує процес та некоректно проводить перевірки. Адже саме на основі тих довідок, які видають ДФС та СБУ відбувається люстрація по майновому та декомунізаційному критерію», – підкреслив пан Омельченко. Як зазначила Олександра Дрік, «електронне декларування мало б компенсувати майнову люстрацію, яку провалила ДФС».