Київ, 30 травня 2016 року – В умовах нових тарифів на газ необхідно знайти комплексне рішення для таких проблем як великі борги теплокомуненерго (ТКЕ) і низька платоспроможність споживачів серед населення. Ці фактори зумовлюють ситуацію, коли як підприємства, так і населення за браком коштів матимуть труднощі із впровадження заходів енергоефективності і вчасною оплатою за спожиті ресурси та послуги. Про це заявили учасники дискусії «Газові проблеми комунальної теплоенергетики України. Старі підходи до нових тарифів» в Українському кризовому медіа-центрі.
Нагадаємо, з 1 травня відповідно до постанови Кабміну №758 від 27 квітня 2016 року почала діяти єдина ціна на газ для підприємств і населення. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) відповідно встановила нові тарифи та оприлюднила їх на сайті для ознайомлення і зауважень. «На сьогодні ми не отримали зауваження ні щодо методики формування, ні щодо рівня тарифу ні від населення, ні від споживачів, ні від органів місцевого самоврядування», – повідомила Світлана Черних, директор департаменту тарифної політики у сфері теплопостачання НКРЕКП. Світлана Черних нагадала, що 9 червня нові тарифи затвердять і відправлять на реєстрацію до Міністерства юстиції України.
Водночас, на думку Альони Бабак, народного депутата України (фракція «Самопоміч»), заступниці голови комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, тариф не є економічно обґрунтованим, оскільки 98% тарифу включають лише витрати на газ, електроенергію та заробітну плату працівників. Натомість наприклад, витрат на обслуговування мережі не враховані. «Я вважаю, що це рішення регулятора (підняти ціну за комунальні послуги для населення – прим. УКМЦ) є економічно необґрунтованим. […] Підняття призведе до збільшення ціни вдвічі без поліпшення якості надання послуг, збільшення енергоефективності і якості послуг», – заявила Альона Бабак.
Учасники дискусії зазначили також, що до структури тарифу необхідно включити витрати на модернізацію підприємств ТКЕ, або ж знайти для цього інший механізм фінансування оновлення. Інакше вони залишатимуться неефективними і якість послуг за нових тарифів не покращиться. «У нас є програми кредитування на 5 років із погашенням витрат на 42-70% для тих, хто створює ОСББ, на впровадження заходів енергоефективності. Але при цьому сама тепломережа не стане енергоефективною. […] Необхідно діяти за такою ж логікою і з теплокомуненерго», – запропонував Ігор Коваль, директор департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради.
Серйозною проблемою є заборгованість ТКЕ перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ. Наявність цього боргу обмежує можливості для проведення модернізації та позбавляє варіанту змінити постачальника газу. На думку Арсентія Блащука, президента міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго», проблему можна було вирішити шляхом реструктуризації або замороження старих боргів підприємств за теплоенергію, сформованих ще у 2014 році, але цього не сталося. «В результаті ми маємо проблему, коли тарифи коригуються на газову складову, борги підприємств не зменшуються, тому що гроші з нових тарифів ідуть на оплату боргу за газ. Крім цього, на ці борги нараховуються штрафи і пені», – констатував він. За словами Ярослави Єлфімової, заступника директора Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», у результаті у лютому-квітні безпосередньо у розпорядженні ТКЕ залишалося всього 10-22% коштів, сплачених споживачами.
Учасники дискусії також вказали на важливий аспект, який варто брати до уваги в контексті вирішення боргової проблеми ТКЕ, а саме – двомісячний розрив між датою відліку дії нового тарифу для ТКЕ (з 1 травня),та датою, з якою населення почне сплачувати за спожите тепло за новим тарифом (з 1 липня). Наслідком чого стане зростання боргового навантаження. Щоправда, Світлана Черних запевнила, що цю різницю держава компенсує, але зазначила, що станеться це згодом. Представниця НКРЕКП також повідомила, що регулятор розглядає можливість включити до структури тарифу витрати на розрахунок ТКЕ із НАК «Нафтогаз» за передплатою.
Вирішити проблему з боргами має Закон №2706 про списання боргів і мораторій на нарахування пені на борги теплокомуненерго, який наразі готують до другого читання у Верховній Раді. Також НАК «Нафтогаз України» за дорученням Кабміну залучений до розробки законопроекту про реструктуризацію заборгованості ТКЕ за спожитий газ. «Ідея полягає у тому, щоб на суму штрафних санкцій, які виникли у ТКЕ перед НАК «Нафтогазом України», провести частковий залік зобов’язань, які виникли у Нафтогазу України по погашенню кредитної заборгованості перед Ощадбанком» , – пояснила Альона Бабак.
Учасники дискусії також зазначили, що потрібно якнайшвидше затвердити примірний договір між ТКЕ та НАК «Нафтогаз України». Ярослава Єлфімова, заступниця директора КП «Залізничнетеплоенерго»(Львів), повідомила, що НАК «Нафтогаз України» часто вимагає від ТКЕ погодитися на нарахування санкцій на той випадок, якщо держава вчасно не компенсує їм втрати за субсидії, надані населенню. «НАК «Нафтогаз України» поводить себе так, як йому дозволяє чинне законодавство. Якби був затверджений типовий договір, то були б чітко встановлені правила гри господарюючих суб’єктів на цьому ринку», – підкреслила вона. Альона Бабак додала, що зараз проект такого договору знаходиться на погодженні у Кабміні.
Також експерти вказали на ймовірність ризику зростання неплатежів після переходу на нові тарифи «Наразі майже 9 мільйонів домогосподарств претендують на субсидії. Це означає, що у 60% сімей не вистачає грошей на поточні витрати, не кажучи вже про заощадження, необхідні для інвестицій в енергоефективність», – підкреслила Альона Бабак. Водночас, Світлана Черних зауважила, що платіж за комунальні послуги населення може зменшити через економію, як виникає як наслідок встановлення лічильників – за цієї умови споживачі сплачують за реально спожиту послугу. Вона повідомила, що сьогодні затвердили інвестиційну програму вже для 36 компаній.
Альона Бабак і Юрій Войтович, директор департаменту енергоефективності і енергозбереження НАК «Нафтогаз України», закликали провести детальну перевірку ефективності роботи ТКЕ. Народні депутати вже подали два проекти постанов Верховної Ради, що передбачають створення тимчасових слідчих комісій для вивчення обґрунтованості витрат ТКЕ і перевірки державних програм енергоефективності.
Наприкінці дискусії, відповідаючи на запитання журналістів, Юрій Войтович спростував твердження про те, що на рахунках НАК «Нафтогаз України» «зависли» 20 мільярдів гривень, які буцімто мають спрямуватися на фінансування субсидій. «Цифра 20 мільярдів ніяким чином не пов’язана з тим, що Нафтогаз таку суму не провів. Це насправді сума коштів, яка є перевищенням нарахованих субсидій для абонентів між вартістю послуг, які вони фактично спожили. […] 20 мільярдів – це не те, що винні людям. Це різниця між спожитою послугою і розміром призначених субсидій», – деталізував він. Пан Войтович додав, що «у частині підприємств дійсно залишаються непрофінасовані протоколи, але там сумарно лише 200 мільйонів гривень».
Читайте також:
17 травня 2016 року – Формулу розрахунку фіксованої ціни на газ необхідно винести на експертне обговорення – експерти >>> https://uacrisis.org/ua/43159-vasiljev
18 березня 2016 року – Заборгованість підприємств теплопостачання перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ складає майже 17 мільярдів – заступник генерального директора «Центру досліджень енергетики» >>> https://uacrisis.org/ua/41287-energy-6
