На VI Всесвітньому форумі українців очікують понад 300 делегатів із 35 країн світу – організатори

На VI Всесвітньому форумі українців очікують понад 300 делегатів із 35 країн світу  – організатори
17 серпня 2016.

Київ, 17 серпня 2016 року – 20-21 серпня у Києві пройде VI Всесвітній форум українців – з’їзд представників діаспори з усього світу для вирішення питань, які стоять перед українською діаспорою. «Для участі зареєструвалися представники діаспори із 35 країн світу. Ми чекаємо більше 300 делегатів. […] Зараз, коли йде брязкання зброєю, коли відбуваються провокації у Криму, сам факт того, що 300 представників закордонного українства приїхали в Україну – це демонстрація того, що ми не боїмося, що ми висловлюємо солідарність з Україною у переддень 25-ї річниці незалежності», – заявив Михайло Ратушний, голова Української всесвітньої координаційної ради, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «На форумі ми будемо домовлятися із нашими друзями з інших країн світу про подальшу діяльність», – зазначила Роксолана Стойко-Лозинська, представник Українського Конгресового Комітету Америки.

У триденній програмі форуму – 10 тематичних секцій. Ключові питання – збереження ідентичності, освіта, церковне життя

Форум триватиме три дні. Протягом першого дня делегати розповідатимуть про свою діяльність та найгостріші проблеми, які хвилюють українців діаспори. Протягом другого дня працюватимуть 10 тематичних секцій форуму – державного будівництва, гуманітарної політики, юридична, секція інформаційної політики, освіти та виховання, трудової міграції, економічної та інвестиційної політики, волонтерства і захисту українців на тимчасових окупованих територіях, церковного життя, молодіжної політики. Ключовими питаннями для обговорення будуть збереження ідентичності українців за кордоном, діяльність українських церков та українські школи за кордоном. «Зокрема, відбудеться нагородження кращих вчителів української мови. Цього року перемогла одна вчителька з Канади і одна – із Норвегії. Нагороди їм вручатиме міністр освіти Лілія Гриневич», – зазначив пан Ратушний.

Третій день проходитиме у Національній опері за участі президента та урядовців. «Це буде не монолог – ми почуємо одне одного і продумаємо, що нам робити далі», – зазначив Михайло Ратушний. Він згадав також, що цього вечора мав би виступати Василь Сліпак – оперний співак, який вже більше 40 днів тому загинув у зоні АТО. Серед гостей будуть його родичі, а також рідні Марка Паславського.

Основні побажання української діаспори – ширша співпраця з українською владою

Основні побажання української діаспори – ширша співпраця із українською владою та ширше залучення українців із-за кордону до позитивних трансформацій в Україні. Пані Стойко-Лозинська зазначила, що чимало представників діаспори, окрім Уляни Супрун, вже працюють в Україні у регіонах, але їх мало б бути більше. «Хочеться, щоб люди професійні, які професійно працювали у західних установах, мали нагоду вкласти свої знання і досвід у різних сферах діяльності в Україні. Це дуже важливо і ми маємо багато професіоналів, які готові це робити», – зазначила вона. Прикладом ефективності такого підходу вже є успішний досвід країн Балтії. «Україна і українці за кордоном – частина єдиного національного організму. Діаспора – це величезний ресурс, і цей ресурс може бути задіяний більш активно. Вони мають досвід, вони мають більший імунітет до корупції. […] Замість іноземних десантів сюди треба робити десанти закордонного українства», – заявив пан Ратушний.

Представники діаспори також висловили стурбованість тим, що найвищі офіційні представники України не дуже охоче йдуть на контакт із українськими громадами за кордоном, причому і у тих країнах, де діаспора дуже чисельна. «Якщо це стається – то з великими труднощами і у такій формі, що для відкритої дискусії немає місця», – зауважила пані Стойко-Лозинська. Михайло Ратушний висловив стурбованість закриттям ряду українських консульств, у тому числі у Парані (Бразилія), де зосереджена переважна більшість 500-тисячної української діаспори у Бразилії.

Відносини діаспори з Вашингтоном – «дуже тісні, часом дуже гострі»

Для українців США сьогодні найактуальніші питання порядку денного – лобіювання інтересів України в урядових колах. «Наші відносини із політичним Вашингтоном є дуже сильні, часом досить гострі. Ми намагаємося, щоб американська держава зрозуміла Україну з нашої перспективи, тому що на Україну часто дивилися через призму російського бачення», – розповіла Роксолана Стойко-Лозинська. За її словами, на сьогодні найбільше прихильників України – у Конгресі та Міноборони; у Державному департаменті та Білому домі – також, хоча «могло б бути і краще». Саме завдяки підтримці української діаспори прийняли Ukraine Freedom Support Act.

Серйозним викликом є майбутні президентські вибори у США. «Ми зустрічалися зі штабом пана Трампа і пані Клінтон. Ми передали наше бачення геополітичного влаштування світу і наше бачення стратегії Америки щодо східної Європи,  зокрема України і Росії, наше ставлення до російської агресії проти України, до корупції в Україні». Пані Стойко-Лозинська зазначила, що після скандальних антиукраїнських висловлювань Трампа, українська діаспора видала  у відповідь офіційну заяву. «Ми звернулися до його співголови Сема Кловеса і висловили йому не лише наше незадоволення, але й шок та обурення. Колеги пана Трампа постійно перепрошують за його вислови і кажуть, що він «не мав це на увазі», проте, як бачимо, згодом це продовжується», – зазначила вона. Пані Стойко-Лозинська додала, що Комітет формально не може виступити з підтримкою того чи іншого кандидата і залишає  американським українцям можливість «самим робити висновки, що їм вирішувати і кого їм підтримувати».

Із делегатами від української громади у Росії ФСБ проводила «співбесіди»

За словами Тараса Дудка, представника української громади у Росії, їхнє становище наразі «дуже непросте» з огляду на геополітичну і внутрішню ситуацію. «Російські ЗМІ будують такий образ українця, начебто вони і не зовсім українці, а росіяни, яких «записали» в українці. Іде зумисна дезінформація. Вони розповсюджують ненависть до української історії, мови, до людей з України», – розповів він. Тарас Дудко нагадав про атаки проти української бібліотеки та Національного культурного центру  України у Москві, не кажучи про інші види тиску. «Зараз там бути українцем загрозливо. Багато [делегатів] відмовилися їхати, тому що ФСБ провела з ними «співбесіди». Якщо з ними ще не проводили «розмов», ці «розмови» будуть після повернення», – заявив Михайло Ратушний.

Всесвітній форум українців відбувається кожні 5 років з часу здобуття Україною незалежності як платформа для комунікації між діаспорами з різних країн. За межами України, за різними оцінками, проживає 15-20 мільйонів українців. Найчисельніші діаспори – у Росії (близько 2 мільйонів) та США (близько 1,5 мільйонів).

Поділитися у соцмережах

Вконтакте Twitter