Питання МАФів потребує законодавчого врегулювання на державному рівні – експерти, влада, представники бізнесу

WATCH IN ENGLISH

Київ, 21 вересня 2016 року – Проблема з МАФами потребує чіткого законодавчого врегулювання на загальнодержавному рівні – для того, щоб встановити єдині правила гри, що влаштовуватимуть і бізнес, і міську владу. Важливо також чітко врегулювати умови перехідного періоду, двох-трьох років, наданих для того, щоб адаптуватися до нових умов. Запропоновані законодавчі рішення як для загальної концепції, так і для перехідного періоду обов’язково слід виносити на відкрите обговорення. Такої думки дійшли представники київської міської влади, Антимонопольного комітету, експертного середовища та бізнесу під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Експерти додали також, що більш правильний термін на позначення кіосків – «тимчасові споруди» (ТС), тому що «мала архітектурна форма» охоплює також декоративні вази, паркові лавочки тощо.

Корінь проблеми – правові колізії і неузгодженість позиції різних органів влади

Олексій Хмельницький, голова Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зазначив, що у Києві на сьогодні приблизно 11 тисяч МАФів, із них близько 6,5 тисяч – легальні, тобто ті, що сплачують київській владі пайовий внесок за користування ділянкою. Проте навіть навколо «легальних» кіосків виникли численні юридичні колізії, внаслідок яких ситуація для бізнесу абсолютно непередбачувана.

По-перше, немає однозначності щодо вимог, які підприємець має виконати для того, щоб його кіоск був законним. За словами Ігоря Полотуна, заступника відділу контролю за благоустроєм Департаменту міського благоустрою КМДА, міська влада не має претензій до кіосків, які сплачують пайову участь. «Рішенням 6262 Київської міської ради запропоновано сплату пайової участі власникам тимчасових споруд. Ті, хто сплачує її, розміщений легально», – пояснив він. Проте Сергій Доротич, представник Асоціації суб’єктів господарювання України, заявив, що де-факто такі МАФи теж нелегальні відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України. «Жодна з тимчасових споруд не має чинних документів, які б підтверджували право користування земельною ділянкою. Відтак всі ТС – поза законом, і їх можна у будь-який момент знести, тому що пайова участь не є головним платежем для розміщення ТС. І є купа випадків, коли люди сплачували внесок за пайову участь – і все одно їх зносили», – наголосив він. Відтак це правове протиріччя створює величезний простір для зловживань. По-друге, зазначив він, КМДА продовжує посилатися на схему розміщення МАФів, хоча її вже скасували рішенням суду.

Друга юридична колізія пов’язана із рішенням Київради заборонити кіоскам продавати алкоголь після 10-ї години вечора. Це рішення викликало претензії з боку Антимонопольного комітету як таке, що спотворює конкуренцію на ринку на користь великих торгівельних мереж. «З невідомих причин, Київська міська рада не погодила зазначене рішення з АМКУ, хоча повинна була це зробити згідно з законодавством України», – наголосив Олексій Хмельницький. Він зазначив, що представників київської влади запрошували до обговорення, проте вони не відгукнулися.  8 червня Київське обласне територіальне відділення АМКУ визнало дане рішення Київради незаконним та зобов’язало скасувати його протягом місяця. Київрада цього не зробила. «Оскільки юристами Київради воно не було у двомісячний строк оскаржено, виникла правова колізія, коли на сьогодні існує рішення Київради 237237 від березня 2016 року, і вступило у законну силу наше рішення – як таке, що не було оскаржене у суді […] І тепер незрозуміло, як діяти підприємцям, які реалізують алкогольні вироби», – пояснила Ганна Мінченко, заступник голови Київського обласного територіального відділення АМКУ.

Прозорість використання коштів за пайову участь –  під питанням

На сьогодні достеменно невідомо, куди і як витрачаються кошти, зібрані із власників київських МАФів за пайову участь. За словами Олександра Мельника, голови Асоціації алкогольної індустрії, з одного МАФу за рік збирають у середньому 100 тисяч гривень. Ігор Полотун стверджує, що їх витрачають на «ремонти під’їздів, міжквартальних проїздів та демонтаж самовільно розміщених ТС, які не сплачують пайову участь», але підприємці, присутні у залі, запевнили, що ані спеціального фонду, ані статті бюджету для таких коштів не передбачено. Вони заявили також, що не задоволені тим, як на сьогодні відбувається діалог між владою та підприємцями, і хочуть більш відкритої та більш предметної дискусії.

Для врегулювання діяльності кіосків потрібно розробити концепцію на рівні міста і держави

Більшість експертів визнали, що питання про повну ліквідацію кіосків як «рудименту минулого» піднімати не варто – на сьогодні тимчасові торгові точки вигідні і самому дрібному бізнесу, і мешканцям районів, де ще немає достатньо розвиненої інфраструктури. Ключова проблема – відсутність єдиного законодавчого регулювання їхньої діяльності. «МАФи повинні бути, але не так, як це зараз є. Потрібна узгоджена концепція на рівні міста і держави, щоб вони були всі однакові і законні, щоб кожен підприємець міг на конкурсних засадах через укладання договору отримати легальне місце для здійснення діяльності», – зазначив Микола Сорока, радник Комітету Верховної Ради з питань промислового розвитку. «Мають бути єдині правила, і узгодження цих правил – це вже питання дискусії між різними групами інтересів – територіальною громадою і бізнесом. Кожне місто може мати свою специфіку, тому і підходи будуть різними, але загальні рамки мають бути уніфіковані», – зазначив Любомир Чорній, експерт програми USAID Лідерство в економічному врядуванні. Він зауважив, що дохід від такого бізнесу невеликий, тому слід подбати, щоб їхні адміністративні витрати були мінімальними. Зокрема, потрібно зробити процедуру отримання земельної ділянки простішою, аніж для забудовників під капітальну споруду, та гарантувати захист майнових прав таких підприємців. Підприємці наголосили, що, враховуючи усі юридичні колізії, до остаточного законодавчого врегулювання питання МАФів потрібно ввести мораторій не лише на встановлення нових кіосків, але й на демонтаж вже встановлених.

Ярослав Глібіщук, експерт Центру громадянської експертизи, заявив, що Центр підготував базову версію законопроекту, який пропонує врегулювання проблеми з ТС, документ пройшов декілька обговорень і його готують до подання у Верховну Раду. Водночас, стверджують представники бізнесу, до нього ще є численні зауваження і потрібне подальше обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін.

Європейський досвід: торгівельні простори на перших поверхах

Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова, розповів, що у Львові питання тимчасових споруд поки що також залишається проблемним. На сьогодні влада встановила мораторій на появу нових тимчасових споруд, тож їхня кількість тепер тримається на рівні 1700. Зараз йде мова про те, щоб зменшувати їхню кількість. Рішення ще шукають, у тому числі через консультації із німецькими експертами. Як варіант – поступово підвищувати орендну плату за ділянку, для того, щоб ці кіоски стали нерентабельними, а паралельно – пропонувати бізнесу альтернативи у вигляді перших поверхів будівель, як це зробили у Європі, де перший поверх одразу зонують як комерційний простір. «Формуючи нові принципи зонування території районів міст, ми зможемо зробити пішохідні променади «магнітами» для рітейлу, де були б вигідні цінові умови для підприємців і які б за рахунок великої кількості магазинчиків могли притягувати людей», – пояснив він.