Новий закон про регулятора в енергетиці (НКРЕКП) сам по собі не вирішує проблем регулювання галузі, але дає більше механізмів контролю – експерти про реформу регулятора

Новий закон про регулятора в енергетиці (НКРЕКП) сам по собі не вирішує проблем регулювання галузі, але дає більше механізмів контролю – експерти про реформу регулятора
30 вересня 2016.

Київ, 27 вересня 2016 року – Прийняття закону про нового енергетичного регулятора – позитивний крок для реформ. Втім, до нього залишається чимало запитань через неоднозначність окремих положень. Таку думку висловили експерти у сфері енергетики під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Закон ще не потрапив на підпис до президента, але у разі набуття сили, президент втратить можливість негайно змінювати членів Комісії. І хоч процес (і тривалість) ротації нових членів Комісії тривалий, і вплив президента залишається, робота Комісії може стати більш відкритою.

Основний позитивний момент – «Закон зараз надає певну платформу, яка прописана на законодавчому рівні, і яка визначає механізм  і певні стандарти роботи регулятора. До того механізму не було», – нагадав Дмитро Науменко, старший аналітик інформаційної кампанії «Сильніші разом». Водночас, на думку Андрія Геруса, колишнього члена НКРЕКП, закон принципово нічого не змінив і сам по собі не створив чітких правил гри для регулятора. «Якщо закон не забезпечує незалежного регулятора, і, як наслідок, правильних рішень – він неправильний», – заявив експерт.

Наразі дуже багато залежить від того, яким буде вторинне законодавство, прийняття якого залежить безпосередньо від регулятора. Запорука реальної реформи, наголосили експерти – встановлення дуже чітких і зрозумілих механізмів. «Головне завдання – повернути довіру до цього органу, яка станом на сьогодні втрачена. […] Потрібно створити такі умови і запобіжники, щоб навіть вчитель хімії [на посаді члена НКРЕКП] протягом 2 місяців міг прийняти правильне, виважене рішення. І у цих умовах надзвичайно важливою є роль інститутів громадянського суспільства», – підкреслила Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА.

Головне сподівання громадськості – більша прозорість і відкритість рішень регулятора

Головне сподівання громадськості – більша прозорість рішень регулятора і можливість долучатися до обговорень, зазначив Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group. Це стосується, по-перше, інформації щодо тарифів з відповідними аргументами і розрахунками. «Наразі ми маємо відкриті методології розрахунків, але немає прикладу того, як відповідно до методології ми приходимо до суми, зазначеної у рішенні комісії», – пояснив експерт. По-друге, передбачається, що рішення, які стосуються місцевого розвитку, можуть розглядатися на місцях. Позитивною перспективою є і те, що регулятор буде не лише контролювати ринок, але й моніторити ключові показники, що потенційно дозволить отримати цілий пласт нової інформації про стан конкуренції на ринку.

Експерти також сподіваються, що регулятор за новим законом розглядатиме скарги споживачів і реагуватиме на них, виконуючи роль омбудсмена в енергетиці. Також на те, що НКРЕКП розглядатиме ширше коло варіантів під час прийняття рішень, щоб уникнути ситуацій масового невдоволення на зразок тієї, що склалася навколо рішення про встановлення загальнобудинкового лічильника газу. Такі рішення мають виноситися на відкриті обговорення, зазначила Тетяна Бойко.

Прийняття закону відбувалося недостатньо прозоро

Експерти розкритикували те, що процес прийняття закону недостатньо прозорий: окремі зміни внесли таємно і в останній момент. «Це вперше за всю історію Комітету ПЕК [Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки] у розділі «Різне» голосували правки до якогось законопроекту», – заявив Андрій Герус.

Основні ризики: «конфіденційна інформація», деталі щодо ротації членів НКРЕКП та обрані методики

Найбільше зауважень пов’язані з тим, що закон вимагає узгоджувати розкриття конфіденційної інформації із учасниками. Яку саме інформацію НКРЕКП може вважати конфіденційною, у законі чітко не прописано, відтак залишається простір для маніпуляції. «На нашу думку, жоден показник із структури тарифу не може вважатися конфіденційною інформацією. Ця інформація має бути публічною і публікуватися на сайті, щоб її не доводилося «витягувати кліщами» із підприємства-монополіста чи Нацкомісії», – зазначила Тетяна Бойко.

Ще одне контроверсійне питання  – вимоги до членів НКРЕКП, термін повноважень яких закінчився внаслідок ротації. Зокрема, чи застосовуватиметься норма закону про те, що вони протягом 2-х років не можуть співпрацювати із підприємствами, діяльність яких регулювали. Наступне – процедура обрання нового голови Комісії. «Закон каже, що він має обиратися кожні 2 роки після дня затвердження 1-го складу комісії. Незрозуміло, який день можна вважати днем затвердження 1-го складу комісії: після того, як відбудеться перша ротація, чи повна ротація?», – зауважив Роман Ніцович. Він нагадав, що у законі затвердили формулу 6,12, 18 місяців – «з тим, що за першою чергою змінюються 3 члени комісії, і наступні 2 черги – по 2 члени». Юлія Усенко, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, зазначила, що РПР пропонували здійснити повне перезавантаження складу НКРЕКП, щоб відновити довіру до регулятора.

Основне зауваження з боку «Нафтогазу» – обрана методика розподілу природного газу. «Наше керівництво висловлювало зауваження до цієї методики, тому що вона розраховується із показників приєднаної потужності, яка не завжди відповідає потребам споживачів, а також принципу справедливості», – заявила Єлизавета Баданова, головний юрист-консульт НАК «Нафтогаз».  Вона нагадала, що методика встановлюватиме спосіб розподілу для кожного споживача, приєднаного до газорозподільної мережі – тобто, усіх побутових споживачів, та визначатиме тариф оператора газотранспортної системи за точкою виходу. «Це, на наш погляд, один із контроверсійних моментів, оскільки таким чином розподільні мережі отримуватимуть виручку оператора газотранспортної системи, що належить до державної вертикалі. Це несправедливо і  створює певний простір для маніпуляцій», – пояснила вона.

Андрій Герус висловив зауваження до того, що тепер Комісія не зобов’язана здійснювати юстування регуляторних актів – це збільшує ризик помилок, які буде згодом важко ліквідувати. На його думку, ризики є і у колективній відповідальності регулятора за прийняті рішення – це може спричинити більш легковажне ставлення кожного окремого члена. Незрозуміло також, як при чинному бюджеті забезпечити оплату праці членів регулятора, передбачену законом. «Очевидно, у чинному бюджеті необхідно або передбачити тимчасове припинення дії цих норм, поки не буде сформовано кошторис за новими правилами, або врегулювати це в інший спосіб», – додав Роман Ніцович.

Під час обрання конкурсної комісії можуть виникнути проблеми на зразок тих, що були з конкурсною комісією НАЗК, вважають експерти

«Є політичний ризик того, що якийсь суб’єкт не подасть своїх кандидатур до конкурсної комісії, або що ці люди будуть зривати кворум. Єдиний шлях – щоб ці засідання були публічними і було звітування, коли ця комісія збирається, які рішення приймаються і так далі», – заявив Роман Ніцович. Водночас, нагадав Дмитро Науменко, до складу конкурсної комісії входитимуть європейські експерти. «Якщо хтось вважає, що голос цих організацій не буде важливим і не буде впливати на процедуру відбору – думаю, це помилкова точка зору», – заявив він. Юлія Усенко додала, що громадським експертам варто вже зараз обрати кандидатури, які вони рекомендуватимуть до складу конкурсної комісії. «Так до комісії можуть потрапити гідні люди із бездоганною діловою репутацією», – зазначила вона.

Основне питання – чи зможе громадськість на практиці скористатися механізмами контролю

На думку Андрія Геруса, дієвих механізмів громадського контролю у законі не закладено. На думку Дмитра Науменка, на папері механізм прописаний достатньо добре, проте немає гарантії, що він покаже позитивний результат на практиці, як це вже трапилося із НАЗК.

Тетяна Бойко та Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання” (BRDO), зауважили, що на даному етапі найголовніше – забезпечити участь громадських експертів у розробці вторинного законодавства, адже саме воно конкретизує загальні положення, викладені у законі.  Олексій Оржель підкреслив, що зараз не завжди вдається відслідковувати усі засідання та рішення з тієї причини, що інформацію про них намагаються не афішувати.

Поділитися у соцмережах

Twitter