Як працювати з регіональними медіа – думки експертів 

15 листопада 2016.

Для того, аби достукатися до регіональних ЗМІ необхідно задатися питанням, чим можна бути їм корисними, а не нав’язувати своє бачення світу. Таку думку висловив Олександр Дяченко з Української асоціації медіа-бізнесу під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Варто створювати те, що для них корисне, які матеріали цікаві для їхнього читача. Треба побути трошки редактором замість самого медіа», – вважає він. При цьому Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа-права, підкреслив важливість чітко розуміти, хто є цільовою аудиторією. «Треба розуміти рівень підготовки аудиторії, які її потреби. Якщо говорити, як добре стане жити, а вони знають, скільки для цього треба «дати на лапу» – то нічого з такого підходу не вийде», – підкреслив він.

Особисті контакти

На думку незалежного експерта Тараса Кузьмова, принциповим є встановлення особистих контактів. «Засилання прес-релізів та страшно ефективних компетентних думок не працює. Лише знайшовши той рівень взаємин, який має ексклюзивність, можемо щось донести. Часто на це нема часу та терпіння. Але поки регіони відчувають себе у масовій розсилці – нічого не вийде», – вважає пан Кузьмова.

Олександр Дяченко зазначив, що працювати треба у першу чергу з редакторами, адже саме вони вирішують, чи буде та чи інша тема цікава їхньому медіа. Цю ж думку поділяє пан Кузьмов. «Немає «якихось там журналістів», є осередки прийняття редакторських рішень. Варто виходити з усвідомлення з того, що редактори – стейкхолдери, які мають свій інтерес» – вважає він.

Регіони і їхня специфіка

У продовження важливості встановлювати особисті контакти, експерти відмітили, що також необхідно познайомитися із самим регіоном. Пан Кузьмов зазначив, що варто розумітися на специфіці регіону, що конкретно в одному регіоні є круто та важливо, для іншого – може не працювати. Необхідно робити хоча б базовий, не лінивий моніторинг того, що відбувається у регіонах. Ігор Розкладай також зазначив, що є традиційно активні регіони та пасивні. «Волинські, черкаські журналісти є активними. А, наприклад, у Хмельницьку вже починаються проблеми. Втім лінивих вистачає і у Києві. І це стосується не тільки журналістів, а й ГО», – відмітив він.

Який контент цікавить?

Пан Розкладай вважає, що націленість людей на негатив – є системно-психологічною проблемою. «Люди живуть на маленьку зарплату у одноманітному середовищі, тому і налаштовані на негатив. На позитиві зосереджене лише громадянське суспільство», – зазначив він. Водночас Олександр Дяченко закцентував, що також є попит на конструктив, корисні побутові речі: у якого забудовника можна купувати нерухомість, який буде курс долара тощо.

Думки експертів розійшлися щодо того, чи будуть люди готові платити більше за більш якісні матеріали. «Людям набридла чорнуха та розважалівка, вони хочуть бачити аналітику, але не готові платити 7 гривень замість 3», – вважає Яна Машкова, координатор проектів Інституту масової інформації. Натомість пан Дяченко зазначив, що ті ЗМІ, які будуть давати практичні відповіді на побутові питання, будуть завжди користуватися попитом.

Пані Машкова розповіла, що регіональні ЗМІ часто нарікають на відсутність експертів, які могли б прокоментувати ту чи іншу ситуацію. Для цього зробили базу з 500 експертів по всій Україні, які не помічені в джинсі та коментуванні не своєї специфіки, як це часто буває, коли людина позиціонує себе як спеціаліст у кількох несуміжних сферах, а також ведуть себе адекватно у соцмережах.

Поділитися у соцмережах

Twitter