Київ
,

Українським та німецьким аналітичним центрам варто більш пильно стежити за розробками одне одного і тісніше співпрацювати

Київ, 24 листопада 2016.

Українським та німецьким аналітичним центрам варто більш пильно стежити за розробками одне одного і тісніше співпрацювати. Українським аналітикам це допоможе підвищувати професійний рівень і краще розуміти, які матеріали цікавлять західних колег і в якій формі їх подавати, а німецьким, відповідно – отримувати більше якісного продукту і краще розуміти процеси, які відбуваються в Україні. Про це заявили українські та німецькі експерти, презентуючи результати дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та німецького Інституту європейської політики під час прес-брифінгу в Українському кризовому льндіа-центрі.

«Робота цих аналітичних центрів в Україні дуже корисна для нас як працівників посольств, ми часто користуємося їхніми розробками. Це невід’ємна частина аналізу української політики», – зазначив Міхаель Шмідмайр, перший секретар, референт з питань політики Посольства Німеччини в Україні.

Дослідження провели у рамках проекту «Зміцнення українських аналітичних центрів, розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці із партнерами у ЄС», що здійснюється німецьким Інститутом європейської політики та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німечина.

В Україні опитали представників 20 аналітичних центрів, переважно із Києва. У Німеччині опитали 11 провідних аналітичних центрів, які співпрацюють з українськими, через напівструктуровані інтерв’ю.

Результати дослідження: спільне і відмінне

Формат діяльності

У Німеччині аналітичні центри – суто наукові осередки. «Дослідницький характер і надання політичних консультацій – основні характеристики їхньої діяльності», – розповіла Людмила Мельник, керівник проекту та науковий співробітник Інституту європейської політики (Берлін)

Українські аналітичні центри німецькі колеги охарактеризували як «гібрид» класичного аналітичного центру та громадської організації – вони діють водночас і як аналітики-консультанти, і як громадські діячі, що просувають певну політику. Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, зазначила, що ця особливість – пристосування до українських реалій. «В Україні, для того щоб аналітичний центр був дієвим, thinkповинен бути як tank – нам доводиться «пробивати» наші аналітичні розробки, напрацювання щодо політики», – пояснила вона.

0001

Цілі, аудиторія, інструменти впливу

Українські аналітики називають ключовими цілями діяльності дослідницьку роботу, вироблення аналітичного продукту і вплив на прийняття державних рішень. 14 із 20 опитаних вважають, що їм вдається просувати рішення. Водночас, споживачем аналітичних матеріалів органи влади назвали лише 9 із 20. «Реальність така, що найбільше їхніми матеріалами користуються ЗМІ, громадські організації та міжнародні донори, які у більшості випадків замовляють ці продукти», – зазначив Олексій Сидорчук, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Основні інструменти впливу експертів – публічні заходи, публікації у ЗМІ і соцмережах. У просуванні певних рішень велику роль відіграють неформальні зв’язки між експертами і представниками влади. Це свідчить про нестачу системної, інституціоналізованої співпраці. Співпраця із міжнародними колегами також частіше несистемна, на проектній основі.

Для німецьких аналітиків, на відміну від України, ЗМІ є другорядною аудиторією.

0002

Німецькі експерти добре знають контекст, їх цікавить детальний аналіз

Дослідження продемонструвало також, що українські експерти недооцінюють рівень обізнаності німецьких колег із ситуацією. «Німеччина – це одна із небагатьох країн, де сформувалося експертне середовище, яке уважно відслідковує ситуацію в Україні, і які навіть розмовляють українською мовою. […] Поверхові речі їм уже не потрібно розповідати – про військову агресію і про те, що Україна права у цій ситуації. Потрібний більш глибокий аналіз – що конкретно зробити у конкретних питаннях», – зауважив Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження».

Рекомендації

Готуючи матеріал для закордонних колег, важливо враховувати яскраво виражений науковий характер німецьких установ, наголосила Людмила Мельник. Німецькі аналітики у відгуках відзначили, що в українських доповідях часто бракує чіткого поділу між власною позицією та аналізом, забагато емоційності. Крім того, часто не враховується контекст, бракує посилань, немає систематичного збору даних. «Доповідь потрібно будувати не на меседжах, а на представленні фактів та аналізу», – зазначила вона. Це стосується також сайту, оформлення доповіді, проектної комунікації – в усьому потрібно максимум конкретики і повноти. Також потрібно забезпечувати більш оперативний переклад матеріалів англійською.

Для збагачення досвіду і кращого розуміння одне одного корисно було б запрошувати експертів на стажування та спільно організовувати заходи для журналістів і політичних діячів.

Стосовно діяльності аналітичних центрів безпосередньо в Україні, їм, на думку Дмитра Шульги, варто перейти від адвокації певної позиції до адвокації зваженого компромісного рішення, яке виробили у результаті аналізу позиції усіх стейкхолдерів.

Ольга Львова, засновниця та керівник Ініціативи «Think Twice UA», звернула увагу на необхідність створювати регіональні аналітичні центри. «Деякі регіони взагалі не представлені аналітичними центрами, і це проблема, тому що у контексті децентралізації оперативна і ефективна співпраця аналітичних центрів із органами влади є дуже важливою», – наголосила вона.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі