Огляд ЗМІ за 12 березня 2017 року

На тлі певного прогресу у взаєминах України із ЄС прогресує загострення взаємин між ЄС та Туреччиною. Так, ЄС секвеструє  велику кількість програм, спрямованих на євроінтеграцію Туреччини, а влада Нідерландів вислала з країни турецького міністра у справах сім’ї та не впустила до країни  керівника МЗС. На думку експертів, такою є опосередкована реакція ЄС на прагнення Президента Ердогана провести референдум в Туреччині, спрямований на зростання функцій голови держави, що підсилить  авторитарні тенденції в країні.

З’явилися нові докази активної участі Москви у поширенні «гібридної війни», на цей раз –  у розгортанні польсько-українського конфлікту навколо історичних проблем. Журналісти повідомляють, що одним із організаторів антиукраїнських акцій є громадян Білорусі Олександр Усовський. Фінансування антиукраїнської діяльності білорус отримує від депутату Держдуми РФ від “Єдиної Росії” Костянтина Затуліна. Експерти зазначають, що подобного роду тактика «поділяй і володарюй» є класичною для Росії, і спрямована на погіршення стосунків України із стратегічними партнерами, в даному випадку, Польщею.

В Україні на високому політичному рівні активізуються дискусії про необхідність докорінного перегляду соціально-економічної політики влади. Так, Громадська колегія Ради НБУ пропонувала Раді НБУ визнати, що грошово-кредитна політика у 2016 р. мала негативний вплив на розвиток країни, а діяльність правління НБУ у сфері банківського регулювання і нагляду негативно впливала на стан фінансово-банківської системи.  Більш м’яко критикують курс на інфляційне таргетування з боку НБУ і в Раді НБУ, керівник якої Б. Данилишин робить акцент на тому, що запровадження режиму таргетування інфляції в Україні, зважаючи на сучасні умови і можливості НБУ, має вигляд «не зовсім реалістичного бажання». Немає єдності в політичному класі і в питанні запровадження ринку землі, на введенні якого наполягає МВФ.

Медіа розповсюджують інфо про ведення переговорів  про створення нової коаліції фракціями БПП, НФ та РП. Акцент робиться на тому, що фракція Ляшка готова приєднатися до коаліції лише після голосування законів про обіг землі, які фракція РП підтримувати не буде.  Не дивлячись на неформальну зустріч А. Садового із П. Порошенком, очолювана Садовим  партія все більш радикалізується. Так,  12 березня 2017 року у Киві відбувся ХІ з’їзд партії «Об’єднання «Самопоміч», у результаті якого партія сформулювала свої вимоги до влади. Вимоги полягають у блокаді торгівлі із ОРДЛО та прийняття відповідного закону про окуповані території; перехід до пропорційної виборчої системи з відкритими списками; прийняття закону про антикорупційний суд; проведення активної антикорупційної політики (вимога пояснення чиновників походження їх майна). Також експерти вважають, що така позиція «Самопомочі» може призвести  до чергової парламентської кризи, яка стане додатковим аргументом для проведення позачергових парламентських виборів, чого намагаються уникнути представники правлячих партій (БПП, НФ).

Владі, що отримала ультиматум від Штабу блокади 10 березня, вдається локалізувати блокаду ОРДЛО: блокпости прибічникам блокади не дозволили встановити на території Харківської області. Заступник керівника АП К.Єлісеєв наголошує на тому, що саме блокада ОРДЛО стоїть на заваді підсиленню санкцій з боку ЄС щодо РФ. У той же час, посол ЄС в Україні Х. Мінгареллі наголошує на тому, що наразі ЄС не розглядає питання підсилення санкцій щодо РФ.

ЄВРОІНТЕРГАЦІЯ.

Для отримання Україною безвізового режиму з ЄС немає ніяких політичних перешкод, юридичне рішення про “безвіз” може бути ухвалене вже в середині червня 2017 року. “Ми розраховуємо, що на початку квітня Європарламент поставить остаточну крапку у питанні візової лібералізації, прийме відповідне рішення. Після цього м’яч перейде на поле країн-членів Євросоюзу, тобто Ради ЄС, яка має протягом досить швидкого періоду часу ухвалити рішення. І я розраховую, що вже до середини червня Україна отримає юридичне рішення про безвізовий режим поїздок”, – заявив заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликає міжнародні організації ввести санкції проти Нідерландів після того, як турецького міністра у справах сім’ї Фатму Бетуль Саян Каю було вислано з країни, а главу МЗС не взагалі пустили у країну. В неділю на агітаційному мітингу з підтримки референдуму про розширення президентських повноважень, Ердоган закликав міжнародні організації до введення санкцій щодо Нідерландів.Ердоган також ще раз заявив, що Нідерланди “заплатять” за свої дії, додавши, що до тих пір не буде ніякого примирення з цією країною, союзником по НАТО.

Посол ЄС в Україні Х. Мінгареллі наголосив на тому, що на порядку денному ЄС не стоїть питання підсилення санкцій щодо ЄС. Дії учасників акції “блокади Донбасу” заважають ухваленню рішення про запровадження додаткових точкових санкцій з боку європейських партнерів України проти російських компаній чи посередників, які матимуть будь-які стосунки із “націоналізованими” бойовиками українськими підприємствами на Донбасі. Про це заявив заступник голови АП Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю “Громадському“.

ЕКОНОМІКА.

У Донецькій області фермери очікують від Верховної Ради остаточного врегулювання земельних питань, вирішення яких потрібно їм для роботи на землі, про це на своїй сторінці в Facebook повідомив голова Донецької військово-цивільної  обласної адміністрації Павло Жебрівський. Він зазначив, що позиція в земельному питанні така: «1. Кожна сотка землі має бути облікована і приносити наповнення до бюджету громади; 2. Оскільки є колізія у законодавстві, але якщо фермер сплачує усі податки і платежі до бюджетів, він повинен мати гарантії від держави: сплатив податки – працюй на землі спокійно». Нагадуємо, що раніше, 10 березня 2017 року, представники Державної продовольчо-зернової корпорації України провели круглий стіл, де заявили про свою готовність співпрацювати на взаємовигідних умовах із малим і середнім аграрієм. За даними «Української правди», ДПЗКУ продовжує все глибше занурюватися у кризу і рухається до дефолту. Якщо не вдасться домовитися про реструктуризацію 1,5-мільярдної доларової позики, гроші доведеться повертати уряду.

Керівник Ради НБУ Богдан Гаврилишин, аналізуючи діяльність Правління НБУ,  робить акцент на тому, що запровадження режиму таргетування інфляції в Україні, зважаючи на сучасні умови і можливості НБУ, має вигляд не зовсім реалістичного бажання.

Попри зниження в 2016 році показника споживчої інфляції до встановленого Нацбанком цільового рівня говорити про подолання інфляції ще не можна. “Інфляцію не подолано тією мірою, коли про це можна казати, як про факт, що формує подальші тенденції. Рівень зростання споживчих цін не є достатнім показником”, – зазначив голова Ради НБУ Богдан Данилишин. За словами економіста, зниження темпів зростання споживчих цін можна вважати результатом збігу кількох факторів, характерною ознакою і наслідком якого було скорочення грошової пропозиції на споживчий ринок переважно через тривале зниження доходів населення на тлі природно високого рівня пропозиції товарів і послуг. “Якщо НБУ не зможе зламати негативні тенденції у ставленні населення до банківської системи та національної валюти, стимулюючи повернення та істотне збільшення його коштів на банківських депозитах, то, на жаль, позитивні факти у ціновій динаміці можуть залишитися виключними і не перетворитися на бажаний тренд”, – вважає Данилишин.

Новий чеський кросовер Skoda Kodiaq складатимуть в Україні, а зокрема на закарпатському заводі компанії “Єврокар”, що свідчить про відхід країни від сировинного типу економіки, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “Ми відходимо від сировинного типу економіки і орієнтуємося на виробництво якісної, сучасної, європейської техніки. А іноземні інвестори допомагають нам розвинути і вдосконалити виробництво і водночас оживити зростання економіки. Працюємо для того, щоб у всьому світі знали, що Україна – надійний та вигідний партнер для інвестицій”, – написав В. Гройсман на своїй сторінці у Facebook в неділю.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА.

Cайт Страна.ua друкує драфт угоди про створення коаліції в парламенті фракціями БПП, ГФ та РП. В проекті оприлюдненого документу мова йде про те,  що коаліція створюється із метою проведення виборів у 2009 р. та недопущення дострокових парламентських виборів.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Вища рада правосуддя задовольнила клопотання Генпрокуратури про утримання під вартою судді Суворовського районного суду Одеси Костянтина Бобовського. Прокуратура просила про запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, оскільки слідство вважає, що він може чинити тиск на свідків і користуватися зв’язками в правоохоронних органах з метою уникнення правосуддя. Крім того, прокуратура підозрює, що суддя може спотворити або знищити докази по справі і чинити тиск на суддів, на яких перерозподілено справу, в якій Бобовського підозрюють у вчинені неправомірних дій. Також є оперативні данні, що суддя може виїхати за кордон і переховуватися від органів слідства. Експерти відзначають, що це перший випадок коли Вища рада правосуддя розглядала питання надання згоди на отримання судді під вартою, оскільки до початку реформи судочинства питання недоторканості суддів було в компетенції Верховної Ради.

Справу про закупівлю бронежилетів для Збройних сил України за завищеною ціною направлено до Солом’янського суду столиці, повідомив генпрокурор Юрій Луценко. “До Солом’янського суду направлено справу стосовно колишнього керівника Департаменту держзакупівель Міноборони Зражевського, який у 2014 році підписав платіжки за бронежилети і шоломи для ЗСУ за завищеною вартістю”, – написав Ю.Луценко на своїй сторінці у “Фейсбук”.

ПАРТІЙНИЙ ЗЇЗД «САМОПОМІЧІ» І ВИМОГИ ДО ВЛАДИ.

“Усвідомлюючи, що Україна стоїть перед загрозою колонізації з боку Росії, “Самопоміч” вважає, що єдиний шлях для збереження української державності – це опір колонізації. У зв’язку з цим, “Самопоміч” вимагає від Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України: прийняти закон про тимчасово окуповану територію України; відмовитися від тоталітарної практики руйнування місцевого самоврядування, повернути і розвивати фінансову спроможність українських громад; запобігти подальшому відтворенню політичної корупції, гарантувати відповідальність за політичну корупцію та незаконне збагачення”, – йдеться в резолюції.

В документі три пункти розписані подетально. Зокрема, для їх виконання “Самопоміч” вимагає такі шляхи: “торгова блокада” окупованих територій; ухвалення нового закону про вибори до Верховної Ради України на пропорційній основі з відкритими списками; ухвалення закону про антикорупційний суд; встановлення вимоги для кожного політика, чиновника, судді пояснити походження свого майна.

БЛОКАДА ОРДЛО.

На Харківщині представники “Блокади Донбасу” намагалися встановити намет та облаштувати блокпост на залізниці на території станції Куп’янськ-Сортувальний. “Представники штабу блокади висловлювали намір розміститися разом з активістами на території станції Куп’янськ-Сортувальний, щоб здійснювати відстеження та блокування потягів з вугіллям, що прямують з території РФ. Ці наміри не знайшли підтримки з боку представників місцевої влади, Укрзалізниці та правоохоронних органів”, – повідомили у поліції. У ході проведених перемовин з “блокадниками” було досягнуто домовленості про припинення подальших намагань блокування руху залізничного транспорту. “Блокувальники залишили територію, згорнули намет та в супроводі працівників поліції поїхали. Під час вказаної акції порушень громадського порядку та графіку руху потягів допущено не було. Зброї не виявлено”, – повідомили в НП.

УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКІ ЗОВНІШНЬО-ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ.

Міжнародна спільнота повинна забезпечити контроль уряду України над усією територією держави, про це йдеться у передвиборній програмі кандидата на посаду глави Консервативної партії Канади Кріса Александера. «Майбутнє України буде ключовим для міжнародного миру та безпеки, включно із майбутнім успіхом НАТО та ЄС. <…> Канаді та її партнерам важливо й надалі залишатися залученими, аби упевнитися, що Україна має повний контроль над усією своєю територією; сповна інтегрується у європейські та євроатлантичні інституції; успішно реформує свою економіку, державний сектор та судову гілку влади, а також забезпечує процвітання і краще життя своєму народу», – йдеться у передвиборній програмі Александера.

Александер також висловив занепокоєння через незаконні дії Росії та нестачу політичної волі глав західних держав протидіяти їм. «Путін здійснив агресію тому, що не зміг передбачити народне повстання проти українського президента Януковича та помітив нестачу у США та союзників по НАТО політичної волі протидіяти його військовим діям», – зазначається у програмі.

«Як лідер Консервативної партії та прем’єр-міністр я активізую канадське оборонне партнерство з Україною, розширивши навчання українських сил в рамках операції UNIFIER, надавши летальну зброю для захисту території та суверенітету України, підписавши угоди про співробітництво у сфері оборони та розвинувши нові напрями», – йдеться у документі.

 УКРАЇНА-ПОЛЬЩА: КОНФЛІКТ НАЦІОНАЛІСТІВ.

Громадянин Білорусі Олександр Усовський займався організацією антиукраїнських акцій у Польщі та інших країнах Східної Європи. Про це повідомив InformNapalm на основі аналізу електронної пошти та інших даних комп’ютера Усовського, доступ до яких отримали хакери “Кіберхунти” і “Українського Кіберальянсу”.

“У реалізації таких проектів йому допомагає його офіційне прикриття – фіктивна недержавна організація “Східноєвропейська культурна ініціатива” (Východoeurópska kultúrna iniciatíva), яка була зареєстрована в столиці Словаччини в кінці 2013 року”, – пише ресурс. З середини 2014 року організація Усовського починає співпрацювати з Інститутом країн СНД, яким керує депутат Держдуми РФ від “Єдиної Росії” Костянтин Затулін.

Поступово Усовський завів зв’язки серед проросійських організацій у Східній Європі, почав спілкуватися з представниками ультранаціоналістичних організацій, євроскептиками, радикалами правого і лівого спрямування.

InformNapalm нагадує, що вибори до Держдуми РФ пройшли 18 вересня 2016 року, після цього визначилися куратори за основними напрямками. Саме після виборів до Держдуми в Польщі стали проходити численні антиукраїнські акції, а в Україні почали трощити польські пам’ятники.

Глава МЗС України Павло Клімкін на своїй сторінці у Твіттері засудив чергові акти вандалізму на Львівщині щодо польських пам’ятників. “Відомий почерк третьої сторони, якій ми спільно даємо рішучу відсіч”, – додав глава МЗС.

ВІЗИТ ГОЛОВИ МЗС ЛЮКСЕМБУРГУ ДО УКРАЇНИ.

В Україні 13-14 березня з робочим візитом перебуватиме міністр закордонних та європейських справ Люксембургу Жан Ассельборн. “13-14 березня 2017 року міністр закордонних та європейських справ Великого Герцогства Люксембург Жан Ассельборн здійснить робочий візит в Україну”, – йдеться в повідомленні. Метою візиту є поглиблення українсько-люксембурзького політичного діалогу. Крім того, важлива увага у ході візиту Ассельборна буде приділена аналізу ситуації на Донбасі у контексті збереження позиції Євросоюзу щодо санкцій проти Росії, а також співробітництву Україна-ЄС з урахуванням стану імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і функціонування Зони вільної торгівлі. Планується також робоча поїздка Ассельборна в Донецьку область.