Суспільство толерує насильство стосовно жінок, кривдники уникають реального терміну покарань. Такого висновку дійшли експерти в Українському кризовому медіа-центрі під час представлення результатів дослідження реагування системи кримінального правосуддя України на насильство по відношенню до жінок і домашнє насильство та відповідність української системи правосуддя нормам Стамбульської конвенції.
Дослідження провели Женевський центр демократичного контролю за сектором безпеки спільно з громадською організацією «Ла Страда – Україна». Координатор проекту «Гендер та забезпечення безпеки» Женевського центру демократичного контролю за сектором безпеки Алан Лаферте зазначив: «Ми намагалися отримати дані – як кількісні, так і якісні – для того, щоб оцінити, що ми будемо досліджувати. Ми застосовували методологію, збирали дані, статистику». У результаті визначили основні індикатори неефективності. По-перше, повідомляють про випадки насильства рідко, такі справи дуже часто залишаються без належного розгляду. І навіть якщо рішення виносяться, як правило, виправдовують кривдника або засуджують умовно. Так відбувається, тому що жертвам не довіряють, співробітникам правоохоронних органів бракує компетентності у розгляді таких справ, а також через недостатнє кадрове забезпечення та вузьку інфраструктуру. Катерина Черепаха, керівник проекту дослідження Громадської організації «Ла Страда – Україна», прокоментувала: «Відчувається значний брак знань і обізнаності стосовно нормативної бази, яка регулює питання домашнього насильства та насильства щодо жінок – як національної, так і міжнародної. […] 45% офіцерів поліції, 72% прокурорів та 87% суддів не володіють інформацією стосовно служб підтримки, які можуть надавати послуги постраждалим від насильства у сім’ї».
Адвокат, директор департаменту правової, соціальної та гуманітарної допомоги Громадської організації «Ла Страда – Україна» Марина Легенька наголосила, що зараз суди використовують штраф, що вже давно не є адміністративним стягненням. «Навіть якщо злочин був здійснений внаслідок насильства у сім’ї, це не вказується, а вказується термін «побутове насильство», таким чином зовсім відходячи від факту насильства у сім’ї, який став причиною злочину», – зауважила вона. «Під час моніторингу судових засідань, а їх було 77, з’ясувалося, що середня тривалість засідання – від 4 до 23 хвилин», – розповіла президент Громадської організації «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко про формальний підхід судів до розгляду таких справ.
Катерина Левченко озвучила статистичні дані, зібрані під час опитування співробітників поліції та прокурорів, аналізу судових рішень у справах насильства щодо жінок та домашнього насильства: «10% прокурорів, 11% суддів і 12% поліцейських вважають, що це прийнятно, у деяких випадках, застосовувати силу або бити партнера. […] 39% респондентів, при чому і для поліції, і для прокурорів, і для суддів, вважають, що домашнє насильство є приватною справою». На запитання анкет правоохоронці відповідали відверто, що є певним індикатором настроїв суспільства уцілому. «Громадяни мають певні гендерні стереотипи, і це впливає на професійну практику і мінімізують значущість таких справ», – зауважив Алан Лаферте.
