Київ
,

Програма розвитку гідроенергетики – серйозна загроза для екології – експерти

Київ, 19 квітня 2017.

Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року, яку уряд затвердив 13 липня 2016 року, створює серйозні ризики для навколишнього середовища, особливо для річки Дністер. До того ж, її прийняли вкрай непрозоро і з порушенням регламенту. На цьому наголосили експерти-екологи під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ця програма є надзвичайно небезпечною для водних ресурсів, які є основним ресурсом нашої планети. […] Ми радимо уряду накласти мораторій на її реалізацію, по-друге, провести експертне обговорення як у середовищі екологів, так і енергетиків щодо розвитку цієї галузі», – заявив Руслан Гаврилюк, член Ради Національного екологічного центру України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Процедурні порушення

Руслан Гаврилюк зауважив, що такі програми передбачають спершу розробку концепції і її експертне та громадське обговорення та затвердження урядом, і лише на цій основі мала створюватися програма. Цього не було зроблено. «Проект програми не виставлявся на сайті, не було забезпечено участь громадськості, і, що найважливіше, не проводилася її екологічна оцінка. Це все є порушенням процедури прийняття таких проектів і порушенням нашого права на участь у прийнятті державних рішень. Ми змогли проаналізувати текст програми вже після її затвердження», – зауважила Марта Панькевич, юрисконсульт Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». Дана програма порушує деякі міжнародні екологічні зобов’язання України, у тому числі у рамках угоди про Асоціацію.

«[Щодо ризиків для екології] основна теза виконавців проекту – що вони поки що нічого не знають, але планують витратити десятки, якщо не сотні мільйонів гривень, на техніко-економічне обґрунтування і вже потім дізнатися, які можуть бути наслідки», – зазначив Остап Єднак, народний депутат України (позафракційний).

Протест місцевих органів влади і експертних установ щодо будівництва ГЕС у верхній течії Дністра проігнорували. «На звернення, які направляють обласні ради і державні адміністрації, приходить відписка, що «ми врахуємо ваші пропозиції, але все таки ми вирішили будувати», – зауважив Петро Тєстов, еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». – І це незважаючи на те, що є офіційні висновки Національного парку «Дністровський каньйон», Інституту екології Карпат, Івано-Франківського інституту нафти і газу – науковців, які працюють у регіоні, «Укргідроенерго» на нещодавньому круглому столі у Верховній Раді заявляє, що це неправильні висновки».

Ризики для екології

Програма передбачає побудову «гідромонстрів», від яких ще за радянських часів відмовилися як надто небезпечних. Руслан Гаврилюк зауважив, що вже сьогодні українські річки занадто перевантажені греблями на межі з порушенням Водного кодексу України. За таких умов нормальне функціонування екосистеми річки неможливе. «Гребля Олександрівського водосховища Ташлицьої ГАЕС унеможливила міграцію осетрових риб по Бугу, і ми втратили останню живу річку у її нижній течії», – нагадав він. Доречніше було б знайти можливість відновлювати природні русла річок, а подальше будівництво гребель може призвести до зниження рівня води, погіршення якості води і загибелі деяких видів риб. Це ставить під загрозу навіть водопостачання для населення, тому що близько 70% населення споживають воду із поверхневих джерел.

Основний аргумент енергетиків – що великі гідроакумулюючі станції необхідні для регулювання системи. Проте для цього доречно було зробити більший акцент на більш безпечну для довкілля зелену енергетику.

Будівництво нових ГЕС у верхній течії Дністра зачіпає інтереси не лише України, але й Молдови. «Нас дуже образило, що при тому, що Дністер є транскордонною річкою, українська влада не вважала за необхідне порадитися, перш ніж ухвалити цю програму. Це суперечить і принципам Конвенції Еспоо, і принципам стратегічної оцінки впливу. Так не мають чинити європейські країни», – зауважив Ілля Тромбіцький, директор міжнародної асоціації захисників річки Дністер. Він зазначив, що Дністер – дуже особлива річка для Європи з точки зору біорізноманітності і ландшафтної різноманітності, і у Молдові хотіли б зберегти його принаймні у тому вигляді, у якому він є зараз.

Недбалість чи прикриття корупції?

Експерти підозрюють, що за надшвидким і непрозорим прийняттям рішень можуть стояти інтереси компаній-виконавців будівництва. «Кабмін порушив внутрішні регламенти, порушив екологічне законодавство і міжнародні конвенції, прийнявши швидко і фактично «з голосу» незрозуміло який документ. Можливо, хтось їх на це мотивував, тому що будівництво таких великих інфраструктурних проектів пов’язане з багатомільярдними вливаннями і позиками у міжнародних фінансових інституцій», – зауважив Остап Єднак. Вартість лише розробки проекту будівництва ГЕС у верхній течії Дністра – 155 мільйонів гривень.

«Формально більшість суб’єктів гідроенергетики експлуатує державна компанія «Укргідроенерго» […], а більшість проектувальних робіт для них виконує приватна організація у Харкові «Укргідропроект» і консорціум у Києві «Укргідроенергобуд». Фактично програма розвитку гідроенергетики – це програма заробітку «Укргідроенерго», і двох приватних компаній», – розповів Петро Тєстов. За його словами, це майбутнє будівництво вже закладене в інвестиційну складову тарифів на електроенергію.

Стратегічні рішення мають прийматися прозоро

Сергій Вихрист, експерт у проекті Європейського Союзу, наголосив, що потрібно змінити ситуацію, коли про важливі стратегічні рішення громадськість дізнається постфактум, коли змінити вже нічого не можна. І участь громадськості, і екологічна експертиза у таких випадках мають бути реальними процесами, які впливають на фінальне рішення, а не формальністю. Про будь-які подібні проекти і рішення потрібно інформувати заздалегідь.

Остап Єднак зазначив, що, зважаючи на процедурні порушення, програму ще можуть призупинити у судовому порядку. Він додав, що депутати знову зареєстрували у Верховній Раді законопроект про стратегічну екологічну оцінку подібних програм, яка допоможе уникнути подібних випадків у майбутньому. Попереднього разу його ветував Президент. «Сподіваюся, вже найближчими тижнями ми її приймемо, і Президент стоятиме на стороні громадськості і довкілля», – зазначив Остап Єднак.

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі