23 квітня у Франції відбувся перший тур виборів Президента. За попередніми даними екзит–полів, ніхто із кандидатів не набрав необхідну кількість голосів (50%) для перемоги у першому турі. До наступного раунду президентських перегонів проходять колишній міністр економіки Емманюель Макрон (24%) і проросійський лідер “Національного фронту” Марін Ле Пен (22%). Соціологічне дослідження, проведене інститутом Ipsos, прогнозує перемогу Макрона із 62%. Підтримати Макрона у другому турі вже закликали кандидати від “Республіканців” Франсуа Фійон (зайняв третє місце) та від соціалістів Бенуа Амон (п’яте місце). Напередодні виборів, у Парижі відбувся теракт, відповідальність за який взяла на себе ІДІЛ.
23 квітня прес–центр штабу АТО поінформував, що близько 10.17, під час здійснення патрулювання в районі населеного пункту Пришиб, територія ОРЛО, ймовірно на міні підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Як наслідок, один член місії – загинув (громадянин США), двоє дістали поранень (громадян Німеччини та Чехії). Світова спільнота вимагає негайного розслідування даної справи. Нардеп Антон Геращенко зазначив, що провести повноцінне розслідування буде важко через те, що інцидент стався на непідконтрольній Україні території. Петро Порошенко провів телефонну розмову із держсекретарем США Рексом Тіллерсоном, він висловив співчуття та закликав посилювати тиск на Росію. Експерти зазначають, що Україна повинна використовувати цей факт для того, щоб залучити США до участі у «Мінському процесі», аби підвищити шанси на його реальну імплементацію. Екс–міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич висунув припущення, що це спроба залякати місію ОБСЄ. Політолог Володимир Фесенко вважає, що даний інцидент треба розцінювати як теракт. Бойовики ОРДЛО намагалися звинуватити у загибелі членів Місії ОБСЄ ЗСУ, заявивши, що Україна вела вогонь по даному населеному пункті. Проте це звинувачення є безпідставним, повідомляють у Генштабі.
Американське видання BuzzFeed News повідомляє, що адміністрація США працює над вибором спеціального посланника, який забезпечуватиме канал спілкування з Москвою, у тому числі щодо ситуації в Україні. “Очікується, що адміністрація Трампа призначить нового спеціального посланника, який безпосередньо спілкуватиметься з Владиславом Сурковим, головним помічником президента Росії Володимира Путіна, відомим як “сірим кардиналом” Кремля“, – йдеться в повідомленні видання.
21 квітня Солом‘янський районний суд обрав запобіжний захід для Миколи Мартиненка і Сергія Переломи. Для Мартиненко САП просила арешт з можливістю внесення застави в розмірі 300 млн грн. Суддя Солом‘янського районного суду Олександр Бобровник, якого адвокати Мартиненко Намагалися «замінити», прийняв рішення відпустити Миколу Мартиненка на поруки міністрів і нардепів, всього набрався 21 поручитель. НАБУ і САП планують оскаржити дане рішення, так як вважають, що Мартиненко може впливати на фігурантів справи і приховати докази своєї провини. Також був звільнений другий фігурант даної справи – Сергій Перелома.
Підтримати в суді Мартиненка приїхали міністри і народні депутати від “Народного фронту“. Зокрема, під судом були помічені міністр молоді та спорту Ігор Жданов, міністр освіти Лілія Гриневич, народні депутати Павло Пинзеник, Георгій Логвинський, міністр інфраструктури Володимир Омелян. До цього представники НФ звинувачували НАБУ і САП у «вибірковому правосудді». Швидка і різка реакція “фронтовиків” на затримання екс–депутата доводить, що справа Мартиненко може мати далекосяжні політичні наслідки, вважають експерти.
Екс–депутат Олександр Онищенко через ЗМІ опублікував фрагмент розмови з Мартиненком, в якому вони обговорювали зацікавленість Петра Порошенка в контролі за енергетичною сферою, озвучили його зв‘язок з російським олігархам Костянтином Григоришиним. Нардепа Сергія Лещенка звинуватили в тому, що він працює в інтересах Григоришина. Нагадаємо, саме після публікацій Сергія Лещенка Микола Мартиненко в 2015 році склав свій депутатський мандат.
Чинна голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що має намір оновити стратегію розвитку державних банків. На її думку, через 5 років кількість держбанків повинна зменшитися із 52% до 30%, що має позитивно вплинути на рівень конкуренції на банківському ринку. Гонтарева не виключає, що приватизованим може бути і «Приватбанк». Вона також додала, що «Привату» необхідні додаткові 30 млрд грн докапіталізації.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ. ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА
- Суд відпустив Мартиненка на поруки: антикорупційна прокуратура оскаржить рішення суду (717 публікацій у ЗМІ)
- Прокуратура Франції розкрила деталі про особу терориста, який розстріляв поліцейських в Парижі (224 публікацій у ЗМІ)
- Хуг: Загиблий спостерігач був громадянином США (202 публікації у ЗМІ)
- ВИБОРИ у Франції: у другий тур пройшли Макрон та Ле Пен (187 публікацій у ЗМІ)
- Поліція Німеччини затримала росіянина за підозрою в організації вибухів у автобуса «Борусії» (70 публікацій у ЗМІ)
СПРАВА МАРТИНЕНКА.
Мартиненка затримали детективи НАБУ. Екс-нардеп Микола Мартиненко у супроводі детективів НАБУ вийшов з будівлі, де розміщені депутатські приймальні, і сів у мікроавтобус антикорупційного бюро. Мартиненко разом з детективами вийшли через боковий вихід будівлі на Кловському узвозі, 7, сіли у синій мікроавтобус і поїхали. Адвокати Мартиненка Ігор Черезов та Петро Бойко вийшли з будівлі через центральний вхід. У прес-службі НАБУ підтвердили, що Мартиненко затриманий детективами НАБУ. “Так. Ми підтверджуємо факт затримання”, – сказали УП в прес-службі НАБУ.
У “Народному фронті” вважають, що затримання колишнього народного депутата Миколи Мартиненка є ознакою вибіркового правосуддя та політично мотивованих дій антикорупційних органів. Так у політсилі відреагували на затримання Мартиненка детективами НАБУ. “Затримання Національним антикорупційним бюро колишнього народного депутата Миколи Мартиненка, який добровільно склав мандат півтора роки тому для неупередженого розслідування, є ознакою вибіркового правосуддя та політично мотивованих дій антикорупційних органів”, – сказано у заяві. У “Народному фронті” підкреслили: попри те, що до сьогодні кошти і активи, виведені Януковичем, так і не стали предметом розслідування НАБУ, бюро переслідує політика з послідовною українською і антиросійською позицією.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що екс-нардепа Миколу Мартиненка затримали за підозрою у розтраті грошей держпідприємства “СхідГЗК”. Про це він написав на Facebook. За його словами, досудове розслідування встановило, що в період з 2013 року по 2016 рік злочинна організація у складі службових осіб ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, службових осіб “STEUERMANN Investitions und Handelsgesellschaft mbH”, а також групи осіб, які мали контроль над вказаними підприємствами, у тому числі Мартиненко, вчинила розтрату коштів ДП “СхідГЗК” в розмірі 17,28 млн. дол. США. Розтрата відбулася внаслідок неправомірного укладення та подальшого виконання контракту купівлі-продажу уранового концентрату для ДП “СхідГЗК” через австрійську компанію-посередника STEUERMANN.
Екс-нардеп Микола Мартиненко, якого затримали за підозрою у розтраті грошей державного підприємства, звинуватив голову НАБУ Артема Ситника у фальсифікації справи. Відповідну заяву Мартиненка оприлюднив “Народний фронт”. “Звинувачення проти мене сфальсифіковані за вказівкою директора НАБУ Ситника. Ця справа є політичною і не підкріплена жодними доказами”,- сказав політик, додавши, що “фейкові звинувачення тиражувалися за гроші”.
Нардеп-утікач Олександр Онищенко через ЗМІ опублікував нові записи розмови з нібито Миколою Мартиненком, якого сьогодні затримало НАБУ. Два фрагмента запису опубліковані у виданні “Страна”. За словами Онищенка, Мартиненко прилетів до нього в Лондон, де відбулася записана розмова. Предмет розмови – корупційні схеми Порошенка і його оточення. На одному із записів людина з голосом схожим на голос Мартиненка підтверджує, що Порошенко надіслав до нього СБУ з обшуками після того, як він розповів президенту про структуру бізнесу підприємства НАЕК “Енергоатом”.
НАБУ затримало другого фігуранта у справі завдання збитків ДП “СхідГЗК”. Детективи НАБУ затримали колишнього голову наглядової ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому у справі завдання збитків ДП “СхідГЗК”. Про це повідомляє прес-служба НАБУ. “20 квітня детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали другу особу за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255 (“Створення злочинної організації”), ч. 5 ст. 191 (“Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”) Кримінального кодексу України”, – йдеться у повідомленні. Як стало відомо, затриманим є колишній голова наглядової ради Одеського припортового заводу Сергій Перелома. В даний момент вирішується питання повідомлення затриманому про підозру. За версією слідства, Перелома забезпечував координацію між компанією-посередником та ДП “СхідГЗК”. Ця особа також відома як фігурант іншого кримінального провадження щодо завдання збитків ПАТ “Одеський припортовий завод” у розмірі 205 мільйонів гривень, розслідування якого детективи НАБУ завершили у грудні минулого року. Наразі справа ПАТ “ОПЗ” розглядається у суді, а зазначена особа має статус обвинуваченого.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура проситиме суд взяти екс-нардепа Миколу Мартиненка під варту на 60 діб, з альтернативою застави в 300 мільйонів гривень. Про це сказав журналістам у п’ятницю керівник САП Назар Холодницький. “Позиція прокуратури наступна – будемо просити суд про обрання запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою внесення застави 300 млн грн. Чому така сума? Так ми оцінюємо роль кожного зі співучасників у вказаній схемі”, – сказав керівник САП.
Запобіжний захід для колишнього народного депутата Миколи Мартиненка розглядатиме суддя Солом’янського суду Києва Олександр Бобровник. Про це “Українській правді” повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро. Також Бобровник розглядатиме клопотання щодо обрання міри запобіжного заходу іншому фігуранту справи Сергію Переломі. Як відомо, прес-служба Мартиненка раніше “анонсувала” призначення Бобровника для розгляду справи екс-нардепа. Екс-нардеп від “Народного фронту” Микола Мартиненко переконує, що не буде просити політичного притулку та не впливатиме на депутатів “НФ” та міністра юстиції Павла Петренка. “Я обіцяю на них не впливати. У підозрі вказано, що 5 народних депутатів були моїми помічниками, скажу більше – я ними горжуся”, – заявив екс-нардеп. Також Мартиненко зазначив, що не збирається тікати з країни. “Не дочекаєтеся, я політичного притулку не проситиму – на відміну від ваших керівників (глави НАБУ Артема Ситника), зокрема пана Сакварелідзе, з яким у вашого керівництва добрі відносини”, – заявив він.
Солом’янський райсуд Києва відпустив екс-нардепа Миколу Мартиненка на поруки народних депутатів з фракції “Народний фронт” та міністрів. Таке рішення у суботу ухвалив суддя Олексій Бобровник. “Відмовити в задоволенні клопотання, застосувати до Миколи Мартиненка запобіжний захід у вигляді особистої поруки народних депутатів та міністрів”, – зазначив він. Серед 21 поручителя – міністри Лілія Гриневич, Володимир Омелян, Ігор Жданов, заступник голови ЦВК Андрій Магера, а також нардепи – Леонід Ємець, Георгій Логвинський, Андрій Тетерук, Микола Княжицький, Максим Поляков, Віктор Єленський, Олена Ледовських, Олена Масоріна, Павло Пинзеник, Геннадій Кривошея, Віталій Сташук, Хвіча Мепарішвілі, Віктор Кривенко, Віталій Корчик, Олена Бойко, Вадим Підберезняк, Федір Бендюженко.
В рамках розслідування кримінальної справи, порушеної проти екс-депутата Миколи Мартиненка, допитали екс-міністрів енергетики і вугільної промисловості Юрія Продана, Володимира Демчишина і нинішнього міністра Ігоря Насалика. Про це повідомив прокурор САП Ігор Симків. Всі вони сказали, що їм не було відомо про плани закупівлі уранового концентрату за кордоном. Насалик заявив про готовність розірвати контракт на постачання урану, в причетності до укладення якого підозрюють Мартиненка. “Більше того, Насалик взяв на себе зобов’язання ініціювати аудит і вжити всіх заходів для того, щоб розірвати цей контракт. Але, на жаль, Насалик не знає головного. Не вдасться. Він укладений в таких умовах, що, якщо буде розірваний, держпідприємство має буде заплатити $20 млн”, – сказав Симків.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо нанесення збитків ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, в рамках якого підозрюються екс-нардеп Микола Мартиненко і перший заступник голови правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Перелома може бути продовжено. Про це повідомив прокурор САП Роман Симків. За його словами, двоє підозрюваних у цьому кримінальному провадженні є громадянами Австрії (посадові особи компанії STEUERMANN), тому проведення слідчих дій з ними передбачає особливий порядок.
Народний депутат від “Народного фронту” Леонід Ємець, один з тих, хто взяв екс-нардепа Миколу Мартиненка на поруки, гарантує це рішення власним депутатським мандатом. “Я несу відповідальність за свої дії. Не лише публічну. Це моє рішення. І я гарантую це своїм мандатом. Прошу це запам’ятати”, – написав він на своїй сторінці в Facebook. Ємець пояснив, що поручився за Мартиненка тому, що стояв поруч з ним на Майдані. Він стверджує, що його з Мартиненком ніколи не зв’язували жодні фінансові зобов’язання і просить НАБУ це перевірити.
Національне антикорупційне бюро наполягає на перегляді запобіжного заходу для затриманих у справі “СхідГЗК” Миколи Мартиненка та Сергія Переломи. НАБУ сподівається, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура зможе відстояти позицію слідства в апеляційній інстанції. “На думку детективів, за наявного запобіжного заходу (особиста порука) підозрювані матимуть можливість чинити тиск на свідків, а також вчиняти інші дії, спрямовані на знищення доказів їхньої злочинної діяльності. Особливо це стосується колишнього народного депутата Миколи Мартиненка, який має вплив у вищих політичних колах”, – заявили в НАБУ.
ІНЦИДЕНТ ІЗ МІСІЄЮ ОБСЄ.
Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц повідомив, що один співробітник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ загинув, ще один отримав поранення під час інциденту на непідконтрольній українській владі території Луганської області. Про це Курц написав у Твіттері. “Трагічні новини з України: патруль СММ наїхав на міну. Один член патруля ОБСЄ загинув, ще один поранений”, – повідомив Курц.
Українською стороною Спільного центру з контролю та координації (СЦКК) не зафіксовано порушень режиму «тиші» на місці підриву автомобіля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Відтак заяви представників ОРЛО щодо нібито обстрілу Збройними Силами України місця підриву автомобіля СММ є безпідставними, повідомляє прес-центр штабу АТО у Фейсбуці. “Заяви представників ОРЛО щодо обстрілу Збройними силами України місця підриву автомобіля СММ ОБСЄ не відповідають дійсності. Упродовж доби в зазначеному районі українською стороною СЦКК не зафіксовано жодного випадку порушення режиму «тиші». Відтак, заяви представників ОРЛО щодо обстрілу Збройними Силами України місця підриву автомобіля СММ ОБСЄ не відповідають дійсності”, – йдеться у повідомленні.
Канцлер Німеччини Анела Меркель із сумом і великим занепокоєнням відреагувала на інформацію про загибель спостерігача Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на Сході України в неділю. “Федеральний уряд очікує, що усі сторони конфлікту якнайшвидше зроблять усе можливе, щоб з’ясувати, яким чином могла статись ця трагічна подія, та притягнути до відповідальності винних у цьому”, – заявила Меркель у неділю. Вона також закликала сторони конфлікту на Донбасі повною мірою дотримуватись режиму “тиші”.
МЗС України закликало РФ виконувати свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей та вжити невідкладних заходів, аби негайно припинити провокації проти спостерігачів ОБСЄ. “В Україні із глибоким болем і сумом сприйняли звістку про загибель одного та пораненням декількох спостерігачів Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні 23 квітня 2017 року на тимчасово окупованій Російською Федерацією території окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Висловлюємо щирі співчуття сім’ї загиблого, а також бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим», – йдеться у коментарі.
Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном. Петро Порошенко висловив співчуття рідним та близьким американського представника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, загиблого внаслідок сьогоднішнього підриву патруля на окупованій території, а також засудив усі форми постійного перешкоджання бойовиками роботі СММ ОБСЄ. Президент України запропонував активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН. Співрозмовники обговорили підсумки телефонної розмови у Нормандському форматі 18 квітня та результати американо-російських переговорів у Москві 12 квітня.
Провокація проти спостережної моніторингової місії ОБСЄ є спробою залякування. Важливо, щоб ОБСЄ не піддалася на провокацію і місія нормально продовжила свою роботу. Про це заявив польський експерт, екс-міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич. “Ймовірно, маємо справу із залякуванням (спостерігачів – ред.). Але потрібно сподіватися, що ОБСЄ не піддасться на тиск й надалі справно виконуватиме свою функцію”, – заявив Онишкевич.
Підрив автомобіля місії ОБСЄ на неконтрольованій території – це своєрідний теракт, а те, що бойовики звинувачують в цьому Україну – елемент гібридної війни. Таку думку висловив в коментарі кореспонденту Укрінформу політолог Володимир Фесенко. “Ситуацію з підривом місії ОБСЄ, безумовно, можна назвати терактом. Звісно, що сторона противника буде звинувачувати Україну – це елемент гібридної війни. Але міжнародні організації, хоча вони і стримані в коментарях, розуміють, що відповідальність несе та сторона, на території, підконтрольній якій це сталося”, – сказав Фесенко.
ЕКОНОМІКА.
Із початку року транспортні підприємства перевезли майже 153 млн тонн вантажів, що на 8,4% більше за відповідні показники попереднього року. Про це у Фейсбуці написав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман із посиланням на дані Держстату. “Українська економіка продовжує демонструвати ознаки відновлення. За свіжими даними Держстату, з початку року транспортні підприємства перевезли майже 153 млн тонн вантажів, що на 8,4% більше показників відповідного періоду 2016-го”, – написав Гройсман.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на зустрічі з грузинським колегою Міхеїлом Джанелідзе обговорили питання подальшого розвитку українсько-грузинських відносин. Про це повідомляє прес-служба МЗС України. “Міністри відзначили успішний розвиток дружніх і стратегічно важливих українсько-грузинських відносин та обговорили подальший їх всебічний розвиток у політичній, військовій, економічній, гуманітарній, правовій та інших сферах співробітництва”, – йдеться в повідомленні. Клімкін та Джанелідзе підтвердили ключове значення забезпечення усіма засобами незалежності, державного суверенітету і територіальної цілісності України і Грузії в рамках міжнародно визнаних кордонів. Міністри рішуче засудили триваючу агресію РФ проти України і Грузії, закликали міжнародне співтовариство посилити солідарну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і Грузії.
Антимонопольний комітет України здійснив всі необхідні заходи стосовно примусового стягнення з ПАТ “Газпром” штрафу та пені. Про це йдеться у прес-релізі АМКУ. “Згідно з частиною 1 статті 116 ГПК України наказ видається стягувачу або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили”, – зазначається в повідомленні. У відомстві нагадали, що на виконання рішення Господарського суду Києва від 5 грудня 2016 року за позовом АМКУ до російського “Газпром”, яке набрало законної сили 22 лютого 2017 року, видано наказ про стягнення з ПАТ “Газпром” штрафу у розмірі 85 965 927 000 гривень та пені у розмірі 85 965 927 000 гривень у доход загального фонду держбюджету України. Як повідомлялося, 22 січня АМКУ оштрафував російський “Газпром” на 85,966 млрд гривень за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу. “Газпром” мав сплатити його до 4 травня 2016 року.
За підсумками першого кварталу 2017 року Державна продовольчо-зернова корпорація отримала чистий прибуток у розмірі 45,8 млн. грн. Про це повідомив в.о. голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації Олександр Григорович. «Вперше за всю історію функціонування державної корпорації нам вдалось забезпечити її прибуткову діяльність та досягти позитивного фінансового результату – у першому кварталі ми отримали майже 46 млн. грн. чистого прибутку проти 606 млн грн. збитку за аналогічний період минулого року. Це є найкращим свідченням ефективної роботи та правильно обраного вектору розвитку», – розповів Олександр Григорович.
У Нацбанку підготували пропозиції для оновлення стратегії розвитку держбанків, відповідно до яких частка держави в банківському секторі має знизитися з понад 50% до 30% через п’ять років. «НБУ вже підготував пропозиції для оновлення стратегії. Відповідно до них, частка держави в банківському секторі має знизитися з поточного рівня понад 50% до 30% через п’ять років», – йдеться в повідомленні.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Приморський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою одному з фігурантів махінацій із нафтопродуктами. Про це повідомляє у Facebook прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган. “За клопотанням прокуратури Одещини Приморським районним судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою одному з фігурантів махінацій із нафтопродуктами. Крім того, судом визначено розмір застави у 15 млн грн”, – написала вона.
Генпрокуратура звернулася до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням ініціювати процедуру втрати громадянства України народним депутатом Андрієм Артеменком. Про це поінформувала речниця Генерального прокурора Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook. «Генеральна прокуратура України звернулася до міністра внутрішніх справ А.Авакова із проханням ініціювати через Державну міграційну службу процедуру втрати громадянства України народним депутатом Андрієм Артеменком», – написала Сарган.
ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ НАЗК.
Конкурсна комісія з обрання п’ятого члена Національного агентства з питань запобігання корупції продовжить роботу після того, як кандидати на посаду зможуть подати електронні декларації. Про це на засіданні Антикорупційного комітету в п’ятницю заявила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. “Ми провели всі засідання конкурсної комісії і прийняли рішення про початок спецперевірки всіх, хто вийшов у фінал, але у зв’язку з тим, що вони кандидати на посаду і по закону повинні подавати електронну декларацію, ми продовжили термін тому, що вони не могли подати її в строк, бо реєстр не працював належним чином”, – сказала Севостьянова.
Терміни повної перевірки електронних декларацій топ-посадовців країни, який завершується 23 квітня, можуть бути продовжені у зв’язку з тим, що НАЗК проводить їх у ручному режимі і не отримало відповідей на всі надіслані запити. Про це на засіданні Комітету з питань запобігання корупції сказав заступник голови НАЗК Руслан Радецький. «23 квітня завершується перший етап проведення повної перевірки електронних декларацій стосовно 24 високопосадовців. По деяких суб’єктах, можливо, буде винесено пропозицію про перенесення термінів у зв’язку з тим, що не надійшла інформація від деяких інстанцій», – сказав Радецький.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак сподівається, що до кінця 2017 року НАЗК завершить підготовку антикорупційної стратегії. Про це вона сказала на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. “Ми маємо завершити цей процес до кінця поточного року. І хотілося б, щоб комітет, Верховна Рада взяли цей процес під контроль, тому що я як голова не все можу вирішити в таких важливих складних питаннях», – сказала Корчак.
РЕФОРМИ.
Олександр Данилюк назвав “правильним варіантом” розгляд у Верховній Раді “пакетом” одразу двох законопроектів, які забезпечуватимуть земельну й пенсійну реформи. Про це глава Мінфіну сказав під час візиту до Вашингтона. “У нас однакові терміни по земельній і пенсійній реформі. Ви знаєте, що ці реформи не робилися роками, зараз розробляються два законопроекти, робота над ними завершується, й ми будемо готові подати їх в парламент. Можливо і єдиним пакетом. Це також правильний варіант”, – зазначив Данилюк.
В законопроекті про обіг земель сільськогосподарського призначення будуть врегулюванні питання не лише купівлі-продажу, а і обміну, успадкування та міни ділянок. Про це розповів директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель Державної служби геодезії, картографії та кадастру України Олександр Краснолуцький. “Законопроектом пропонується врегулювати питання обігу земель сільськогосподарського призначення. Хочу звернути увагу, ще не купівлі-продажу, а саме обігу земель сільськогосподарського призначення. Тобто врегулювати питання і обміну, і міни земельними ділянками, врегулювати питання успадкування земель сільськогосподарського призначення. Ну і звичайно врегулювати питання купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення”, – розповів Краснолуцький.
