Київ
,

Мораторій на продаж землі: скасувати не можна залишити – експертна дискусія

Київ, 18 травня 2017.

Які потенційні переваги появи ринку землі для держави і власників паїв, і які ризики? Під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі експерти, як прихильники, так і критики скасування мораторію, спробували дати відповіді на ці запитання. Ключовий висновок – рано чи пізно ринок землі має з’явитися, але це дуже комплексне питання, яке потребує продуманих і обережних рішень та консенсусу усіх зацікавлених сторін.

Потенційна користь

Прихильники скасування мораторію на продаж землі наголошують, що в існуючих умовах громадяни, які отримали паї, не можуть скористатися своїм правом власності – лише здати в оренду. На сьогодні їх близько 7 мільйонів. Це приблизно 80% усіх домогосподарств у сільській місцевості. Орендна плата за землю в Україні занижена, а орендодавці інколи без згоди власників продають право оренди іншому бізнесу. «Якщо це їхня власність, люди мають повне право нею розпоряджатися – не через права оренди, як зараз, на жаль, пропонують деякі політики, а через запуск ринку землі. (…) Звичайно, може бути вплив, але він буде тільки позитивним. Відкриття ринку дасть приплив інвестицій. Це створення додаткових робочих місць у селі і в сільському господарстві. Це буде позитивний ефект для усієї економіки», – вважає Дмитро Яблоновський, експерт Центру економічної стратегії, експерт Реанімаційного пакету реформ.

«По-перше, мораторій є неконституційним – він є обмеженням прав. По-друге, створення вільного ринку землі в Україні зможе стимулювати економічне зростання і призвести до додаткового економічного ефекту у розмірі 100 мільярдів доларів у наступні 10 років після відміни мораторію від приросту споживання, інвестицій та державних витрат», – зазначив Дмитро Ливч, проектний менеджер EasyBusiness, експерт Реанімаційного пакету реформ. Він додав, що аналіз ситуації у 60 країнах, подібних до України, продемонстрував, що, з усіх 60, приватної власності на землю немає лише у Таджикистані; країн, де іноземна власність на землю обмежена – близько 18, і чим більш відкритий ринок землі у країні, тим кращі показники розвитку агросектору.

Після скасування мораторію вартість землі як активу зросте, зросте орендна плата, тому власники паїв виграють від змін – вони отримають вищий дохід від оренди і ширші можливості для кредитування власного бізнесу. Подорожчання оренди також мотивуватиме орендарів більше дбати про ефективність використання земель. Зняття мораторію також сприятиме виходу бізнесу з тіні і збільшенню надходжень від податків.

Олег Нів’євський, старший економіст проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні», додав, що відміна мораторію дозволить зменшити частку державних земель, які використовуються непрозоро.

Перешкоди для реформи

Юрій Змій, голова Офісу підтримки реформи при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, та Сергій Біленко, експерт Офісу підтримки реформи при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, зауважують, що Україна на даний момент ще не готова до скасування мораторію через такі проблеми як недостатньо якісна робота держгеокадастру, невизначеність із паями-відмерлою спадщиною та землями, які є колективною власністю. Вадим Івченко, народний депутат України (ВО «Батьківщина»), зауважив, що статистика зараз неточно відображає реальну ситуацію. У деяких районах людям і досі не видали розпайовану землю у натурі і вони досі не отримують за неї орендну плату, хоча земля обробляється. Вирішення усіх цих проблем – необхідні «сходинки» до скасування мораторію.

«На жаль, сьогодні земельне законодавство до повноцінного ринку землі ще не готове. […] Для вирішення цих питань розробляються заходи. […] Частину розробляє МінАПК, частину – Держгеокадастр, і ми маємо надію, що законодавство буде підготовлене до того моменту, коли у стінах Верховної Ради знайдуть політичне рішення щодо дати відкриття мораторію», – зазначив Сергій Біленко. «Усі сходяться, що у довгостроковій перспективі ринок землі має бути, але треба розуміти, як ми до того прийдемо. […] Основна теза – що такі важливі рішення не може відбутися одномоментно під натиском однієї чи іншої сторони. Це має бути компроміс, широке обговорення із залученням максимальної кількості представників громадськості, професійних бізнес-асоціацій, тільки коли буде консолідоване суспільство, експертне середовище і влада, тоді можна буде приймати остаточне рішення», – додав Юрій Змій.

Потенційні ризики

Критики реформи, серед яких і фермери, вбачають ризик, що запуск ринку землі призведе до концентрації земель у руках невеликої кількості олігархів, поставить під удар дрібних фермерів і навіть продовольчу безпеку країни. «У ситуації, яка склалася, продаж землі потрібно заборонити, поки ми вирішимо ключові питання, коли можна буде звертатися в інші інстанції для того, щоб захистити свої права. […] А зараз, у часи тотальної корупції, це може закінчитися дуже негативно», – підкреслив Микола Стрижак, фермер, віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України. «Ми починаємо підготовку до масової акції протесту і не дамо владі, довіра до якої близька до нуля, знищити країну», – заявив Іван Томич, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.

На думку прихильників скасування мораторію, це не призведе до зосередження земель в одних руках. Денис Нізалов, керівник проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні», зазначив, що згідно з результатом останніх опитувань, лише 10% власників паїв хотіли б їх продати. Зараз скасування мораторію невигідне насамперед великим агрохолдингам, стверджує Андрій Вадатурський, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»). «Агрохолдинги виросли як раз під час мораторію, і якраз вони не зацікавлені у тому, щоб з’явився ринок землі. Є фермери, які беруть землю в одноосібників – 2-3 тисячі гектарів, і взагалі не сплачують жодних податків, не звітують – це все «чорна готівка». Яка у них зацікавленість у тому, щоб купувати цю землю? […] Це реформа у першу чергу для суспільства, яке втрачає інфраструктуру; не сплачуються податки, люди не можуть отримати ринкову орендну плату за землю. І якраз ринок землі буде стимулювати не продаж чи купівлю землі, а підняття орендної плати на землю», – наголосив він.

«85% землі обробляються малими домогосподарствами, тому лякати агрохолдингами недоречно. Звичайно, потрібно стежити, щоб не було концентрації і спроб скористатися домінуючим положенням, але не потрібно перебільшувати проблему. […] Звичайно, політики цього [скасування мораторію] не хочуть, тому що деякі з них заробляють на лобізмі того, щоб мораторій залишався», – вважає Дмитро Яблоновський.

Проте і прихильники скасування мораторію наголошують, що потрібні надійні запобіжники від спекуляцій – чіткі вимоги до покупця, щоб на землю прийшов той, хто на ній буде вести господарство, а також забезпечити максимальну прозорість процесів і легку доступність інформації про володіння землею у режимі онлайн.

Відсутність змін – найгірший сценарій

Збереження «статусу кво» лише поглиблюватиме проблеми, які існують, вважає Денис Нізалов. «Найбільший ризик у цій реформі – це відсутність реформ, і на сьогодні, на жаль, це найбільш вірогідний сценарій. Збереження «статусу кво» – це продовження втрат, які має держава, власники і виробники. Для власників – це недоотриманий прибуток, для виробників – недоотримані кредитні ресурси і можливість для зростання, це уповільнене зростання власності активів у сільському господарстві. Для держави – недоотримані надходження в іноземній валюті і продукти сільського господарства», – пояснив він.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі