Київ
,

Лібералізація валютного контролю – це вимога часу і зобов’язання України у рамках Угоди про Асоціацію – експерти

Київ, 14 червня 2017.

Валютне регулювання в Україні потрібно лібералізувати, запровадивши вільний рух капіталу. Це необхідно для кращої реалізації експортного потенціалу та покращення інвестиційної привабливості країни, а також як частина зобов’язань України у рамках Угоди про Асоціацію. Необхідність реформи визнають і експерти, і Національний банк України. На цьому наголосили експерти Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», представники бізнесу, народні депутати і представники НБУ під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Експерти зауважили, що діюча система контролю, відповідно до Урядового декрету 1993 року, давно не відповідає потребам часу, не забезпечує стабільність внутрішньої грошово-кредитної ситуації і створює суттєві бар’єри для українського бізнесу та інвесторів. «Якщо узагальнити всю проблематику, основні проблеми у сфері валютного контролю зводяться до 5 груп. По-перше, це надмірна жорсткість, по-друге, невідповідність принципам підприємництва, зокрема, пряма суперечність Господарському кодексу, який стверджує, що суб’єкти підприємницької діяльності мають повне право розпоряджатися результатами цієї діяльності, у тому числі валютною виручкою. Третя проблема – неузгодженість із положеннями Угоди про Асоціацію, зокрема статті 145, 146 і 147, де йдеться про вільний рух капіталу: не може бути зони вільної торгівлі, якщо капітал не може у межах цієї зони переміщатися. Це невизначеність порядку запровадження обмежень з боку НБУ […] і неможливість оперативного продовження строків валютних розрахунків», – зазначив Любомир Чорній, старший експерт Програми USAID «ЛЕВ».

За результатами фокус-груп із експортерами, через жорстке валютне регулювання український малий і середній бізнес реалізовує лише 25-40% свого експортного потенціалу; невиправдані вимоги призводять до зростання трансакційних витрат експортерів на 15-20%. Підприємці намагаються зберігати кошти за кордоном через острах, що згодом їм не дозволять ці кошти вивести: за оцінкою НБУ більше 100 мільярдів доларів українського бізнесу знаходяться за кордоном. Для іноземних компаній ситуація ще гірша, тому що НБУ їм де-факто заборонив отримувати валютну виручку для постійних представництв і здійснювати операції з валютною виручкою. «Ми сподіваємося, що зміни нарешті настануть, тому що наявність валютного регулювання є бар’єром, який знищує бізнес в Україні і не дає йому можливості розвиватися, а в певних сферах – навіть виникнути», – наголосив Ігор Олехов, партнер Baker & McKenzie.

Експерти Програми USAID «ЛЕВ» за підсумками обговорень із представниками бізнесу та народними депутатами рекомендують забезпечити вільний рух капіталу відповідно до положень Угоди про Асоціацію, здійснити модернізацію та лібералізацію системи валютних розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій; знизити адміністративний тиск і трансакційні витрати при здійсненні експортно-імпортних операцій; усунути недоцільні вимоги і обмеження, які створюють штучні перешкоди для іноземних інвесторів.

«І парламент, і уряд змушені будуть дотримуватися того порядку денного, який перед нами ставить Угода про Асоціацію. Більше того, у нас є ЗВТ, але українські експортери знаходяться у вкрай несприятливому становищі порівняно із європейськими та експортерами інших країн. Якщо ми маємо рухатися до цих ринків і змінювати свій фокус, то нам невідворотно доведеться приводити правила до того самого рівня, який мають наші конкуренти», – наголосила Олена Сотник, народний депутат України (фракція «Об’єднання «Самопоміч»). «Умови для валютних платежів штаб-квартир міжнародних компаній повинні бути не гіршими, ніж у наших сусідів. Інакше ми продовжимо залишатися сировинною країною», – наголосив Ігор Олехов. Олена Сотник додала, що підвищення експортного потенціалу – єдиний варіант підвищити ВВП, а зростання ВВП – єдиний непопулістичний варіант збільшення заробітних плат і підвищення добробуту громадян.

«Ми звертаємо увагу усіх стейкхолдерів, що саме зараз важливо зробити крок вперед і знайти баланс, який дозволить, з одного боку, утримувати макрофінансову стабільність і, водночас, дати можливість бізнесу розвиватися, створюючи нові продукти і сплачуючи більше податків у державний бюджет», – зазначила Тетяна Коротка, заступник бізнес-омбудсмена.

Емал Бахтарі, керівник проектів та програм департаменту відкритих ринків Національного банку України, запевнив, що у Нацбанку також підтримують ідею лібералізації валютного контролю. «У нас є Угода про Асоціацію, за якою у нас є зобов’язання поступово переходити до режиму вільного руху капіталу […]  Це наша кінцева і остаточна мета. Для нас орієнтир – Угода про Асоціацію і ті базові принципи, які закладені у Директивах ЄС і угоді про створення ЄС, – заявив він. – Валютний контроль у тому вигляді, у якому він є, не потрібен. Він має трансформуватися у фінансовий моніторинг за європейськими стандартами, коли ризик-орієнтований підхід виявляє операції, пов’язані із відмиванням коштів, корупцією, торгівлею зброєю – тим, що потім можна побачити по документах, зупинити і протидіяти у межах законодавства, а не перевіряючи  кожного».

Лібералізацію валютного регулювання має започаткувати проект закону «Про валюту», який розробляє НБУ. У ньому планують задекларувати режим вільного руху капіталу, але із запобіжниками для захисту фінансової системи від кризових явищ. У разі настання несприятливих подій НБУ залишає за собою право вводити тимчасові заходи на 6 місяців, із можливістю продовження, розповів Емал Бахтарі. Передбачається поступове зниження обмежень, у темпі, який дозволить відстежувати вплив нововведень крок за кроком. Законопроект майже готовий, його планують подати до кінця місяця.

Тамара Соляник, директор Програми USAID LEV, наголосила, що для того, щоб лібералізація була успішною, дуже важливо, щоб ця реформа відбувалася комплексно.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі