ВИСНОВКИ
Китайські державні банки почали призупиняти операції по рахунках своїх північнокорейських клієнтів. Такі заходи пов’язані з міжнародним тиском на КНДР через її ядерну програму. Видання South China Morning Post підкреслює, що введені заходи свідчать про те, що Китай почав серйозніше ставитися до припинення ядерних амбіцій сусідньої держави. Такі заходи щодо КНДР, пояснює видання, спрямовані на те, щоб допомогти великим китайським банкам уникнути санкцій США і інших країн, які засуджують політику Пхеньяна. Reuters повідомляє, що Німеччина може бути залучена в переговори щодо ядерної програми КНДР за зразком домовленостей з Іраном. Німецький канцлер згадала переговори щодо іранської ядерної програми, які увінчалися “ядерної угодою” в 2015 році. У них брала участь і Німеччина. Меркель зазначила, що “іранський формат” може покласти край конфлікту з Північною Кореєю”.
В статті для видання Washington Post колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт пише, що «версія миротворчої місії, яку пропонує Путін, – це провальний варіант». «Це виставляє конфлікт внутрішньою українською справою, надаючи прикриття російським силам, які там знаходяться, і контролю РФ над міждержавним кордоном», – зазначає Більдт. На думку екс-міністра, «навіть Китай на це не поведеться. У нинішній Раді безпеки, можливо, Болівія підтримала б план Путіна, але більше ніхто». Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко повідомив, що проект резолюції Російської Федерації з миротворчої місії ООН в Донбасі не знайшов підтримки серед членів Ради Безпеки ООН.
Карл Більдт вважає, що «глибоко стурбований повідомленнями про те, що адміністрація Трампа серйозно подумує про постачання Україні сучасної оборонної зброї». На думку Більдта, адміністрація Трампа, безсумнівно, повинна приступити до постачань зброї, Україні не має бути відмовлено в праві на захист. При цьому депутат російської Держдуми Леонід Калашников проговорився, що у разі постачання США летальної зброї Україні, «Росія зобов’язана тоді буде втрутитися і поставити зброю на південний схід. Вже відкрито і явно. Навіть якщо сьогодні це робиться таємно».
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва пропонує ввести в Донбас не миротворчі сили ООН, а охорону для спостерігачів ОБСЄ.Лавров вважає, що визначати склад охоронної місії повинні сторони конфлікту — Київ, а також бойовики “ДНР” і “ЛНР”.
Політичний оглядач Ріхард Герцингер на сторінках Die Welt пише, що міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель виступив на стороні агресора, підтримавши позицію Росії щодо миротворчої місії ООН. Ріхард Герцингер нагадує, що Габріель давно виступав за ослаблення санкційної політики Заходу. Головний дипломат Німеччини пропонував ослаблювати тиск навіть за найдрібніші поступки, а не після того, як російська сторона повністю виконає свої зобов’язання за Мінськими угодами. «Все це виллється у фактичне міжнародне визнання російської окупації української території і закріпить маріонетковий режим на Сході України, яким керує Кремль», – пише оглядач. «Габріель дав Ангелі Меркель достатньо приводів, щоб його звільнити», – вважає Ріхард Герцингер.
DW передає, що голова Вільної демократичної партії Німеччини Крістіан Лінднер виступає за повернення Росії у “велику вісімку” . За словами Лінднера, приводом для відродження G8 могла б стати відмова уряду РФ від проведення військових навчань на кордонах з східною Європою. «Нехай навіть спочатку у форматі G7+1. Путіну треба дати можливість покинути глухий кут ескалації», – вважає німецький політик. При цьому він закликав до більш послідовної лінії відносно РФ, заявивши: «Якщо Росія буде і надалі провокувати, то потрібно буде припинити будівництво газопроводу NordStream».
Комітет Сенату США затвердив проект закону про збільшення безпекової допомоги для України. Сума майбутньої допомоги перевищує аналогічну на 2017 рік та становить 421 млн доларів. Міністр оборони Степан Полторак зазначив, що «наступний бюджет для армії буде значно більший, ніж цього року». Міністр наголосив, що попри те, що в країні є багато інших проблем, у державі велику увагу приділяють армії.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що системна проблема у виконанні пунктів щодо Угоди про асоціацію – “заточеність” бюрократії на процес, а не на результат. «Ми зараз дійсно переважно відстаємо від планів, передбачених самою угодою. Але є також галузі з непоганим прогресом. Приміром, енергетика та енергозбереження», – зазначає віце-прем’єр. При цьому, Климпуш-Цинцадзе наголошує, що «ми втрачали не лише час – ми вже втратили частину європейських коштів, грантів, призначених для України. Так, Міненерго зараз має звернутися до Єврокомісії і подати заявку хоча б на останні 2 мільйони євро на впровадження системи енергоефективності. Хоча початково йшлося про 22 мільйони». Щодо стратегічної мети роботи зовнішньо-політичних відомств Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає за головне «інституційно змінити курс держави до такої міри, щоби зробити неможливою легку відмову від нього за чиїмсь бажанням. Це стосується і європейської, і євроатлантичної інтеграції». Вона зазначає, що наразі серед населення існує підтримка європейської та євроатлантичної інтеграції, проте, вона більш емоційна. Климпуш-Цинцадзе зазначає, що важлива мета для України – перетворити цю підтримку населення із емоційної на усвідомлену.
Генеральний директор Європейського управління боротьби з шахрайством Джованні Кесслер вважає, що в Україні є зміни та прогрес у боротьбі з корупцією. На його думку, основним досягненням є створення незалежного органу – НАБУ. Він також вбачає загрозу у проведенні аудиту щодо роботи НАБУ. На його думку, для реальної оцінки ще занадто рано, проте, таке бажання провести аудит може свідчити про бажання влади звільнити директора НАБУ – Артема Ситника. Джованні Кесслер також зазначає, що не є принциповим те, чи буде утворено окремий антикорупційний суд, чи він буде у формі антикорупційної палати. На його думку, сутність цього процесу має полягати у незалежності суддів для розгляду антикорупційних справ. «Україна перебуває в такій серйозній ситуації – або ви зараз покажете негайну реакцію, яка змінить це серйозне захворювання (корупцію), або “пацієнт” помре», – зауважує Джованні Кесслер.
Директор НАБУ Артем Ситник зазначає, що утворити окремі антикорупційні палати у нинішній судовій системі важко логістично. «Потрібно створити 27 палат в обласних судах. Є близько 450 районних судів. Тобто створювати таку кількість палат – це нереальний за громіздкістю та витратами проект», – зазначає Ситник. Також на думку директора НАБУ багато суддів не готові до розгляду справ, переданих НАБУ і САП. Артем Ситник також переконаний, що депутати бояться утворювати незалежний суд.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України опублікувало на своєму сайті текст «Енергетичної стратегії України» до 2035 року. Україна розраховує почати експорт природного газу з 2020 року після того, як буде вжито заходів щодо забезпечення газом власних потреб. Керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявив, що у серпні приріст в “Укргазвидобуванні” становив 7%. На його думку, за підсумками року буде 0,5 млрд кубометрів плюс в “Укргазвидобуванні”.
Енергостратегія стратегія також передбачає встановлення ринкових цін на газ для всіх категорій споживачів, подальше впровадження системи адресних субсидій, їх монетизацію та досягнення майже абсолютного (98%) рівня розрахунків за газ. Також передбачається виділення компанії-оператора газотранспортної системи (“Укртрансгаз”) зі складу “Нафтогаз України”, залучення до управління оператора європейського партнера, а також забезпечення кінцевого споживача правом вибирати постачальника газу. Володимир Гройсман повідомив, що розробка юридичного рішення у сфері утримання та користування газорозподільними мережами виходить на фінальний етап і буде незабаром представлена. Прем’єр зазначив, що уряд закликає місцеву владу забирати на себе газорозподільні мережі. Андрій Коболєв зазначив, що після виокремлення оператора ГТС із структури «Нафтогазу» призведе до зменшення частки «Нафтогазу» в загальній EBITDA з 64% у 2016 році до 39% у 2020. «Сенс у тому, що завдяки лібералізації ринку зростатиме не лише “Нафтогаз”, а й увесь ринок», – зазначив Коболєв.
Глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв повідомив, що концепція корпоративного розвитку НАК, офіційно спрямована до Кабінету Міністрів у червні, передбачає потенційну IPO компанії. За словами Коболєва, розвиток фондового ринку України без якісних активів, “блакитних фішок”, є неможливим – ринок ніколи не буде розвиватися, якщо нема в що вкладати кошти. Він також переконаний, що «Нафтогаз» має все необхідне, аби побудувати багато суміжних індустрій, на яких виросте економіка цілої країни.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева розраховує, що прийняття пенсійної реформи приведе до легалізації працівників та збільшення на 4 млн кількості платників єдиного соціального внеску. Після схвалення Верховною Радою пенсійної реформи Кабінет міністрів пропонує підвищити мінімальну заробітну плату до 3764 грн.
Заступник голови Фонду держмайна Юрій Нікітін повідомив, що у 2017 році до приватизації готові три держкомпанії: Аграрний фонд, Державна продовольчо-зернова корпорація і Об’єднана гірничо-хімічна компанія.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА
- Під автомобіль Махаурі заклали до кілограма вибухівки – МВС (431 публікація у ЗМІ)
- “Це абсурд”: Полторак прокоментував заяву Путіна про миротворців на Донбасі (269 публікацій у ЗМІ)
- У Саакашвілі прокоментували слухи стосовно його таємної зустрічі із Коломойським (51 публікація у ЗМІ)
- Зустріч президента з БПП: вибори виграєм, гроші дамо (45 публікацій у ЗМІ)
- На майно “ЗАлК” наклали арешт (39 публікацій у ЗМІ)
ВВЕДЕННЯ МИРОТВОРЦІВ НА ДОНБАС.
Те, що в Кремлі заговорили про миротворчу місію на Донбасі, вказує на деякі зміни, і може відкрити певні можливості. Про це в статті для видання Washington Post пише колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. “Раптово російський президент Володимир Путін заговорив про миротворчу місію ООН в конфлікті, який він підтримує в Україні, на Донбасі. Чому? Раніше Росія рішуче виступала проти будь-якого залучення ООН, не кажучи вже про міжнародних миротворців. Очевидно, щось змінилося для Кремля”, – вважає колишній дипломат. “Без сумніву, версія миротворчої місії, яку пропонує Путін, – це провальний варіант. Він хоче розміщення легких сил уздовж лінії зіткнення між його сепаратистськими силами і рештою України. Це виставляє конфлікт внутрішньою українською справою, надаючи прикриття російським силам, які там знаходяться, і контролю РФ над міждержавним кордоном”, – говорить Більдт. На думку екс-міністра, “навіть Китай на це не поведеться. У нинішній Раді безпеки, можливо, Болівія підтримала б план Путіна, але більше ніхто”.
Проект резолюції Російської Федерації з миротворчої місії ООН в Донбасі не знайшов підтримки серед членів Ради Безпеки ООН. Як розповів в інтерв’ю “Укрінформу” постійний представник України при ООН Володимир Єльченко, на користь цієї ідеї не висловився ніхто, крім самої Росії. “На сьогоднішній день практично жоден з членів Ради Безпеки, крім самої Росії, не висловився на користь їхніх ідей. Деякі просто промовчали. А переважна більшість сказала, що не бачить ніякого сенсу в роботі над саме таким форматом, який пропонує Москва”, – зазначив Єльченко.
Москва пропонує ввести в Донбас не миротворчі сили ООН, а охорону для спостерігачів ОБСЄ. “Це не сили ООН, це саме місія по сприянню охороні спостерігачів ОБСЄ. Вона знаходиться в повній відповідності з логікою мінських домовленостей”, — сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров після переговорів з міністром закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріаном, передають російські ЗМІ. Лавров вважає, що визначати склад охоронної місії повинні сторони конфлікту — Київ, а також бойовики “ДНР” і “ЛНР”.
Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель дуже хоче ослабити санкції проти Росії. Для цього він вважає достатнім приводом навіть фальшиву пропозицію Володимира Путіна про введення миротворців на Схід України. Але таким чином, Габріель перекреслює позицію федерального уряду ФРН. Про це на сторінках Die Welt пише оглядач Ріхард Герцингер. Він нагадує, що Габріель давно виступав за ослаблення санкційної політики Заходу, яка була запроваджена у відповідь на агресивну поведінку Москви. Головний дипломат Німеччини пропонував ослаблювати тиск навіть за найдрібніші поступки, а не після того, як російська сторона повністю виконає свої зобов’язання за Мінськими угодами. “Тепер же міністр закордонних справ, схоже, хоче відкрито виступити на боці російського агресора. Голова зовнішньополітичного відомства перетворюється у позбавлений критичної оцінки рупор нещодавного пропагандистського маневра Путіна, який служить дестабілізації і розколу України”, – йдеться в статті.
Голова Вільної демократичної партії Німеччини Крістіан Лінднер виступає за повернення Росії у “велику вісімку” при певних умовах, передає DW. “Краще розмовляти з російським президентом Володимиром Путіним, ніж про нього”, – заявив він в інтерв’ю журналу Focus. За словами Лінднера, приводом для відродження G8 могла б стати відмова уряду РФ від проведення військових навчань на кордонах з східною Європою. “Якщо Росія відмовиться від військових навчань, які загрожують нашим східноєвропейським партнерам, то це стало б приводом відродити G8, нехай навіть спочатку у форматі G7+1. Путіну треба дати можливість покинути глухий кут ескалації”, – вважає політик.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав кремлівський варіант залучення миротворців на Донбас маніпуляцією і політичною шизофренією. Про це він сказав в інтерв’ю “Укрінформу”. “Це очікувана маніпуляція”, – сказав Клімкін. За його словами, Росія прагне до визнання підтримуваних нею терористів і легалізації своєї колонії на окупованій частині Донбасу. “Спроба розмістити миротворців тільки уздовж лінії зіткнення – це вже реальний шлях до заморожування існуючої ситуації. Тобто тут бачимо прагнення Росії легалізувати свою колонію, свій протекторат на окупованій частині Донбасу”, – сказав Клімкін.
ЕКОНОМІКА.
Президент України Петро Порошенко вніс на розгляд парламенту проект закону України “Про ратифікацію протоколів №15 і №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”. “Протокол №15 та факультативний протокол №16 до Конвенції розроблені Комітетом міністрів Ради Європи та сприятимуть вдосконаленню діяльності Європейського суду з прав людини, зменшенню термінів прийняття судом рішень та підвищенню стандартів захисту прав людини на національному рівні”, – повідомляється на офіційному сайті глави держави в п’ятницю.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що Україна має збільшувати свої можливості та конкурентоспроможність у сфері логістики. “Україна має унікальне географічне положення: ми маємо порти, кордон з ЄС, угоду про вільну торгівлю з нашими європейськими партнерами, ми розвиваємо нашу українську залізницю, яка з кожним роком буде все більш надійним і якісним партнером для своїх клієнтів”, – сказав В. Гройсман під час II Міжнародної транспортної конференції високого рівня “Інтегровані транспортні коридори Європа-Азія” в Одесі в п’ятницю.
Портова галузь України нині найбільш перспективна з погляду застосування концесійних договорів, вона динамічно розвивається, є значний інтерес з боку приватного сектора. Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, про це повідомив старший банкір Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Марк Магалецький під час презентації нового законопроекту про концесію в Києві в п’ятницю.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що Україна має потенціал для збільшення вантажних перевезень річковим транспортом у десять разів, а максимально можливих перевезень товарів через територію України, за сприятливих для транзиту умов, – у 20 разів, до $300 млрд. “Ми вбачаємо великий потенціал розвитку річкового транспорту, ми бачимо можливість десятиразового збільшення переміщення вантажів”, – сказав В.Гройсман під час спільного з прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом брифінгу в Одесі в п’ятницю.
Україна має намір розмістити єврооблігації терміном від 10 до 15 років, повідомив заступник міністра фінансів Юрій Буца. Відповідне повідомлення одного з менеджерів випуску – BNP Paribas – у системі Bloomberg він оприлюднив на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук” у ніч на п’ятницю. Раніше Україна не розміщувала 15-річні єврооблігації. Як повідомлялося, Україна з 11 вересня проведе низку зустрічей з інвесторами щодо випуску нових єврооблігацій. Зокрема, 11-12 вересня заплановані зустрічі в Лондоні, 13 вересня – в Нью-Йорку, 14 вересня – в Бостоні.
У першому півріччі нинішнього року товарообіг між Україною та РФ зріс, незважаючи на санкції. Про це у своїй статті для DT.UA пише Максим Пархоменко, посилаючись на дані Держстату. Автор вказує, що географічна структура українського експорту з минулого року не зазнала особливих змін. В даний момент його максимальний обсяг припадає на Росію. За нею ідуть Італія, Польща, Туреччина, Індія та Єгипет. “Саме в ці регіони ми продали найбільше товарів за поточні шість місяців. Досягти таких значень змогли за рахунок зростання обсягів експорту в середньому на 25% у ці регіони”, – йдеться в статті.
Після схвалення Верховною Радою пенсійної реформи Кабінет міністрів пропонує підвищити мінімальну заробітну плату до 3764 грн, повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева. “Ми пропонуємо виправлення ситуації – зробити осучаснення за єдиним зарплатним принципом, тобто перестати гратися з коефіцієнтом і повернутися до єдиного принципу – підвищення заробітної плати. Тільки це дає можливість людям праці жити краще, так і отримувати додаткові кошти без штучних коефіцієнтів для підвищення пенсій. І перший крок після того, як ми проголосуємо за реформу, – це підвищення базового розміру середньої заробітної плати до 3764 гривень в цьому році”, – сказав міністр в ході години запитань до уряду у Верховній Раді.
РЕФОРМИ.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева розраховує, що прийняття пенсійної реформи приведе до легалізації працівників та збільшення на 4 млн кількості платників єдиного соціального внеску (ЄСВ). “Після підвищення мінімальної зарплати ми отримали 400 тис. нових платників (ЄСВ – ІФ), а зараз ми їх отримали 4 млн, за нашими підрахунками”, – сказав міністр під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю. За словами А.Реви, досягнення бездефіцитності Пенсійного фонду України за 7-10 років стане можливим саме за рахунок збільшення надходжень ЄСВ.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева заявляє, що комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення вніс в проект пенсійної реформи порядок зарахування страхового пенсійного стажу підприємцям і проведення аудиту Пенсійного фонду України. “Була підтримана ініціатива, поправка глави комітету Людмили Денисової, щоб з 1 січня 2028 року незалежно від того, якщо людина має 40 років страхового стажу, вона йде на пенсію незалежно від віку”, – сказав він під час “години питань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник заявив, що без створення антикорупційного суду українське суспільство та міжнародні партнери зрозуміють, що антикорупційна реформа та інші реформ зашли у глухий кут. “Створення Вищого антикорупційного суду визначене Конституцією. І дискусії з цього питання бути не може. Просто не прописаний механізм створення цього суду. Передбачається, що у Верховному Суді буде окрема антикорупційна палата, яка виконуватиме функцію останньої інстанції для розгляду цих справ, але при цьому має бути створений окремий незалежний суд для розгляду подів про топ-корупцію в першій та апеляційній інстанціях”, – сказав керівник НАБУ в інтерв’ю тижневику “Дзеркало тижня. Україна” (DT.UA), оприлюдненому в суботу.
Директора і засновники 36 компаній, які отримали кредити в Приватбанку в рамках реструктуризації його кредитного портфеля, є нинішнім або колишніми працівниками групи “Приват”, розповів директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник. Як розповів керівник НАБУ в інтерв’ю щотижневому виданню “Дзеркало тижня. Україна” (ZN.UA), опублікованому у суботу, під час реструктуризації в кінці 2016 року заборгованість за кредитами 193 старих позичальників ПриватБанку була закрита новими кредитами 36 позичальників, у яких не було реальних застав – тільки майнові права на майбутні поставки.
Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) затримали трьох осіб за підозрою в заволодінні і легалізації понад 40 млн грн коштів держпідприємства “Укрхімтрансаміак”, повідомивши їм про підозру. “Зокрема, виконуючого обов’язки директора ДП “Укрхімтрансаміак” підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (“Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”)”, – йдеться в повідомленні правоохоронних відомств в п’ятницю. Згідно з ним, двоє інших підозрюваних – керівники приватних підприємств (ПП), задіяні, за даними детективів, в схемі заволодіння коштами ДП і їх подальшої легалізації.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Україна розраховує почати експорт природного газу з 2020 року після того, як буде вжито заходів щодо забезпечення газом власних потреб. Про це йдеться в тексті Енергетичної стратегії України до 2035 року. “Основні заходи з реалізації стратегічних цілей у газовому секторі: до 2020 року й далі здійснення необхідних заходів для забезпечення потреб України в обсягах природного газу власного видобутку з подальшою можливістю почати його експорт”, – зазначається в документі. Також стратегія передбачає встановлення ринкових цін на газ для всіх категорій споживачів, подальше впровадження системи адресних субсидій, їх монетизацію та досягнення майже абсолютного (98%) рівня розрахунків за газ. Згідно з документом, передбачається виділення компанії-оператора газотранспортної системи (“Укртрансгаз”) зі складу Національного нафтогазового холдингу “Нафтогаз України”, залучення до управління оператора європейського партнера, а також забезпечення кінцевого споживача правом вибирати постачальника газу.
Розробка юридичного рішення у сфері утримання та користування газорозподільними мережами виходить на фінальний етап і буде незабаром представлена, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “Ми вживаємо заходів у співпраці з Генеральною прокуратурою. Думаю, незабаром вийдемо на фіналізацію цих позицій. Обов’язково зробимо все, щоб диверсифікувати мережі постачання газу, з одного боку, а з іншого – не дати нікому зловживати монопольним становищем”, – сказав він на годині запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю. Прем’єр зазначив, що уряд закликає місцеву владу забирати на себе газорозподільні мережі.
НАК “Нафтогаз України” і ПАТ “Газпром” отримають остаточні рішення по формулі ціни на газ вже в Стокгольмському арбітражі, повідомив глава НАК Андрій Коболєв. “На вимогу трибуналу ми провели переговори з Газпромом за контрактом на купівлю-продаж газу. Вони недавно завершилися і за їх результатами ми йдемо в суд для отримання остаточного рішення за новою формулою і деяким іншим аспектам подальшої роботи з цією компанією”, – сказав він в ефірі “5 каналу” в п’ятницю ввечері.
Концепція корпоративного розвитку НАК “Нафтогаз України”, офіційно спрямована до Кабінету Міністрів у червні, передбачає потенційну IPO компанії, повідомив глава НАК Андрій Коболєв. “У стратегії є такий елемент, як потенційна процедура IPO “Нафтогазу”. Звичайно, рішення про вихід нашої компанії на біржу може ухвалити тільки Верховна Рада. Наша мета – підготувати компанію, щоб у Верховної Ради був привід таке рішення розглядати в принципі. На це піде близько трьох років активної роботи”, – зазначив він в інтерв’ю щотижневому виданню “Дзеркало тижня. Україна” (ZN.UA), опублікованому в суботу. За словами А. Коболєва, розвиток фондового ринку України без якісних активів, “блакитних фішок”, є неможливим – ринок ніколи не буде розвиватися, якщо нема в що вкладати кошти.
Корабель Морської охорони України “Григорій Куроп’ятников” обстежив близько 20 об’єктів на 4 газових родовищах, захоплених Росією у виключній (морській) економічній зоні України в північно-західній частині Чорного моря. “Метою виходу міжвідомчої групи була перевірка отриманої інформації про активізацію діяльності на деяких ділянках Чорноморського шельфу, переміщення анексованих Росією самопідйомних плавучих бурових установок, поставка додаткового обладнання, що може свідчити про проведення незаконної діяльності з видобутку окупаційними властями Криму природних ресурсів, що належать Україні”, – сказано в повідомленні.
Чотири великі світові компанії цікавляться входженням в українську ГТС. Про це в ефірі “5 каналу” розповів голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, передає “Укрінформ”. “Наша ГТС повинна бути прагматично цікава. В нас є чотири конкретні інтересанти. Це чотири великі газові компанії в світі. Дві з них входять в категорію найбільших. Вони є власниками, операторами великих систем в Європі”, – заявив він. “Для них це стратегічно цікаво, це потенційно фінансово цікаво. Вони прийшли до нас і проводять з нами перемовини щодо того, які можуть бути умови входження в українську ГТС”, – сказав Коболєв. За його словами, ініціатива виходила від України, проте спершу цікавості до ГТС не було.
