Київ
,

Для притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах на Донбасі необхідно інтегрувати в ККУ норми міжнародного права – правозахисники

Київ, 04 жовтня 2017.

Повноцінне правосуддя і притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах на Донбасі неможливе, доки законодавство України не гармонізоване із нормами міжнародного права. В українських судів відсутні необхідні інструменти, а прогалини у законодавстві унеможливлюють відновлення правосуддя для більшості постраждалих через війну на Донбасі та їхніх сімей. Правозахисники вже напрацювали відповідні законодавчі зміни, вони проходять походження в органах виконавчої влади. На цьому наголосили правозахисники під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Наразі Римський статут Україною не ратифікований, але Україна може, навіть не приймаючи ратифікацію статуту, змінити своє власне законодавство, щоб воно відповідало міжнародним нормам, і перш за все внести туди такі поняття як злочин проти людяності і воєнний злочин. […] Це норми, які дозволять за міжнародними стандартами оцінити ті дії, ті порушення, які відбуваються на сході України і в Криму. До цього, на жаль, ми матимемо юридичні проблеми з тим, що наші суди не можуть правильно кваліфікувати те, що відбувається у зоні конфлікту. Відповідно, ці справи будуть розвалюватися і сприяти безкарності», – пояснила Олександра Романцова, заступник голови Центру громадянських свобод.

Олександра Романцова нагадала, що про необхідність гармонізації українського законодавства з нормами міжнародного права йшла мова ще у рішенні РНБО від 25.01.2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним РФ», відповідно до якого мав бути підготовлений такий законопроект, та Плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Також про це йдеться у резолюції ПАРЄ №2112 (2016).

Проект таких змін вже напрацювала робоча група у рамках платформи «Правозахисний порядок денний». Це законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права». Документ отримав погодження з боку Міністерства юстиції і зараз проходить погодження у всіх інших міністерствах.

«В Україні пропонується застосовувати універсальну юрисдикцію. Йдеться про те, що щонайменше питання, які стосуються злочинів проти людяності, мають бути імплементовані на національному рівні, а не передаватися до міжнародних судових інстанцій», – зазначив Олександр Павліченко, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

У законопроекті вводиться поняття злочину проти людяності та диференціація таких злочинів, норма про незастосування строку давності до злочинів проти людяності. Передбачена можливість спеціального досудового розслідування in absentia за злочини проти людяності; притягнення до відповідальності юридичних осіб, які причетні до скоєння злочинів проти людяності. Присутня норма про неможливість притягнення до відповідальності двічі за той самий злочин, для узгодження національної процедури із процедурами міжнародного переслідування за злочини, скоєні на території України під час збройного конфлікту.

«Єдиний спосіб виграти у цій війні – це забезпечити перевагу верховенство права над верховенством сили. Це може зайняти більше часу, але альтернативи немає. […] Переважна більшість країн-членів ООН визнали незаконною анексію Криму, і це велика перемога для України. Наступний крок – забезпечити повну кооперацію та інтеграцію України у Міжнародний кримінальний суд», – зазначив Девід Донат Каттін, доктор юридичних наук, генеральний секретар Об’єднання «Парламентарі за глобальні дії» (PGA). – МКС вже почав попередній розгляд, і один із попередніх висновків – що на території України відбувається міжнародний конфлікт. Зважаючи на це, може застосовуватися законодавство щодо збройних конфліктів, незалежно від риторики довкола конфлікту». Більш того, додав він, Україна, згідно з міжнародним правом, зобов’язана забезпечити розслідування таких злочинів.

Правозахисники зазначили, що у разі внесення таких змін до ККУ принцип незворотності дії законодавства не застосовуватиметься, тому що визначення таких дій як злочину вже існувало у міжнародному законодавстві на момент початку подій у Криму і на Донбасі. «Фактично, ми просто ретранслюємо цю норму з міжнародного у національне законодавство і робимо її актуальною», – пояснив Олександр Павліченко.

Олександра Романцова зауважила, що юридичний статус подій на Донбасі як «АТО» не завадить кваліфікувати злочини, скоєні на Донбасі, як воєнні злочини. «Міжнародне гуманітарне право починає працювати прибудь-якому збройному конфлікті, навіть якщо це не є офіційно оголошена війна. Тобто, у випадку будь-якого збройного конфлікту – і наша «АТО» підходить під цю категорію – незалежно від того, визнаний він як міжнародний чи внутрішній, міжнародне гуманітарне право починає працювати», – пояснила вона.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі