Київ
,

16 нових політв’язнів, 46 арештів і  286 затримань – підсумки 2017 року у Криму – доповідь Кримськотатарського ресурсного центру

Київ, 31 січня 2018.

4 смерті, 16 політв’язнів, 286 затримань, 340 допитів, 62 обшуки, 46 арештів та 104 штрафи – такими виявилися підсумки 2017 року для кримчан, нелояльних до окупаційної влади, за результатами моніторингу Кримськотатарського ресурсного центру. «Із цих даних можна зробити висновок, що окупаційна влада продовжує репресивні дії. […]  На відміну від минулого року, ми бачимо більше системності – репресії не пов’язані з певними датами, важливими для кримськотатарського народу і українців», – зазначив Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, на презентації результатів моніторингу в Українському кризовому медіа-центрі.

Найбільше затримань і допитів сталося у квітні та жовтні 2017 року (74 і 56 затримань, 74 і 61 допитів відповідно), найбільше обшуків – у жовтні-листопаді (12 і 19) відповідно. Пік арештів припадає на лютий (12) і жовтень (10). Затриманих у жовтні звинуватили у причетності до організацій «Хізб ут-Тахрір» і «Табліги Джамаат». Жертвами обшуку стали активісти і стрімери, які наживо транслювали правопорушення з боку окупаційної влади, акції під судами тощо.

Серед згаданих чотирьох загиблих, двоє загинули за невстановлених обставин, ще двоє – опосередковано внаслідок дій російських силовиків. Віталій Арсенюк, місіонер «Свідків Єгови» заарештований окупаційною владою, помер 27 червня після судового засідання. Ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка загинула 27 листопада під час затримання силовиками РФ. Мудессіра Ісаєва та Енвера Авуша знайшли мертвими у березні 2017 року. «Ми їх відносимо до жертв, але продовжуємо встановлювати обставини. І, гадаю, показовим буде те, як окупаційна влада буде розслідувати чи не розслідувати ці справи і чи знайдуть винних», – зазначив Ескендер Барієв.

Із 16 політв’язнів, заарештованих у минулому році, 15 – кримські татари. Чотирьом інкримінують причетність до релігійної організації «Табліги Джамаат», шістьом – участь в «Хізб ут-Тахрір». Чотирьох заарештували у так званій «справі Веджіє Кашки», нібито за вимагання, одного – у справі «українських диверсантів». Ще одного засудили до 1 року і 3 місяців позбавлення волі за пости у соцмережах.

Зафіксували 515 порушень права на справедливий суд і належну правову допомогу. «Ми можемо побачити, що в Криму проводиться цілеспрямована робота з утримання під вартою кримськотатарських та українських активістів. На судових засіданнях систематично незаконно продовжують термін утримання під вартою, відхиляють апеляційні скарги, не пускають на судові засідання родичів і друзів. Також були випадки перешкоджання діяльності адвокатів», – зауважив Ельвір Сагірман, менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру.

Загальна сума штрафів, накладених на активістів, перевищує 5 мільйонів рублів. Найбільший штраф – 3,5 мільйона рублів – назначили Редвану Сулейманову, фігуранту «справи українських диверсантів». Зарему Умерову оштрафували на 300 тисяч рублів за коментарі у соцмережах. Але більшість штрафів – у межах 10-20 тисяч рублів.

Абсолютна більшість громадян, щодо яких застосовувалися репресії, є кримськими татарами. «Із 4 жертв у 2017 році, 3 – кримські татари; із 16 зниклих безвісти за весь період окупації, 12 – кримські татари. Із 286 затримань у 2017 році, 248 – кримські татари, із запрошених на допит 340 осіб, 286 – представники корінного народу Криму», – навів приклади Ескендер Барієв. Із 62 обшуків, 61 провели у домівках кримських татар.

Зафіксували також 43 випадки порушення свободи мирних зібрань (до дня народження Тараса Шевченка, річниці депортації кримських татар тощо), більшість із них – у жовтні (щонайменше 35 учасників одиночних пікетів проти репресій). Крім того, серед порушень зазначають етапування заарештованих у Криму громадян України та призов кримчан до Збройних сил Російської Федерації, що є порушенням  ст. 51 Женевської конвенції. За 2017 рік, до російської армії залучили 5000 кримських призовників.

Рефат Чубаров зазначив, що представники Меджлісу регулярно піднімають тему репресій у Криму на міжнародній арені. «Є думка, що для того, щоб заохотити Путіна сісти за стіл переговорів, треба зробити якісь компромісні кроки йому назустріч. Наша позиція полягає у тому, що будь-які компроміси з Путіним до того, як Росія покине окуповані українські території, будуть заохочуванням агресора до подальших репресій», – наголосив лідер Меджлісу кримськотатарського народу.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі