Огляд ЗМІ за 18 жовтня 2018

ВИСНОВКИ

У Державній Думі Росії заявили, що на Донбасі “наростає військова загроза” з боку української влади і пообіцяли “адекватно відповісти” на спроби наступу. Також російські парламентарі поскаржилися на створення помісної церкви в Україні, заявивши, що таким чином намагаються зруйнувати “справжню Православну Церкву” і “освятити продовження війни проти росіян і російськомовних”. Крім того, політики РФ обурилися через так звані “антиросійські” закони, які ухвалює Верховна Рада. У своїй заяві депутати Держдуми звинуватили Україну в зриві Мінських угод, а також в тероризмі, заявивши, що “правителі сьогоднішньої України заплямовані кров’ю Олександра Захарченка та багатьох інших синів і дочок Донбасу”. Президент РФ Володимир Путін заявив, що він розраховує, що з новим керівництвом України йому вдасться вибудовувати відносини й домовлятися. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував вважати пропагандою заяву Державної думи РФ “Про загострення ситуації в Україні”. «Можете вважати це пропагандою. Насправді значна частина Росії живе в паралельній реальності», – заявив Клімкін. Спеціальний представник США з питань врегулювання в Україні Курт Волкер заявив, що адміністрація президента Дональда Трампа продовжить посилювати тиск на Росію, передусім через введення в дію нових санкцій з періодичністю місяць чи два.

Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність для громадян країни-агресора за незаконний перетин державного кордону України. Документ встановлює кримінальну відповідальність за незаконне перетинання, вчинене з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на території України або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України. Або у випадках перетину кордону в пунктах пропуску без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості.

Верховна Рада підтримала проект державного бюджету на 2019 рік у першому читанні. Розгляд проекту держбюджету в другому читанні має завершитися до 20 листопада, а в третьому читанні і в цілому – до 1 грудня. Згідно з проектом, закладено зростання доходів у порівнянні з 2018 роком на 9% – до 1,008 трлн гривень. У той же час витрати становитимуть 1,094 трлн гривень, що на 10% більше, ніж в 2018 році. Проект ґрунтується на макроекономічному прогнозі з ростом реального ВВП на 3% при інфляції 7,4%. Граничний рівень дефіциту держбюджету — 89,989 млрд грн або 2,3% ВВП. Мінімальна зарплата з першого січня 2019 року зросте на 12% – з 3723 гривень до 4173 гривень. Розрахунки в проекті здійснені з використанням прогнозного курсу гривні на кінець року в розмірі 29,4 гривні за долар.

Верховна Рада схвалила за основу проект закону №8044 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо правового підґрунтя для впровадження середньострокового бюджетного планування. В.о. міністра фінансів Оксана Маркарова заявила, що перехід до 3-річного бюджетного планування дасть можливість будувати відносини з партнерами і відродити їх довіру, окреслить плани управління держборгом, зниження фіскальних ризиків, управління освітою і медициною.  Бюджетна декларація міститиме, зокрема, сукупні стелі видатків та стелі видатків головних розпорядників коштів державного бюджету, цілі та показники результату їх діяльності (фактичні та очікувані на середньостроковий період), загальну оцінку фіскальних ризиків.

Верховна рада прийняла Кодекс з процедур банкрутства в другому читанні. Даний Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Метою документа є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні. Документом передбачається можливість визнавати банкрутами фізичних осіб. До прийняття закону в чинному законодавстві такої опції не було. Справи про банкрутство фізосіб будуть розглядати господарські суди за участю арбітражного керуючого. Будуть доступні дві процедури – судова і досудова.

ВР дозволила передати в користування Вселенському патріархату Андріївську церкву в Києві. За словами керівника комітету з питань духовності Миколи Княжицького, передача Андріївської церкви Вселенському патріархату не суперечить українському законодавству. Президент Петро Порошенко наголосив, що передача Андріївської церкви в користування Константинопольському патріархату для роботи його представництва наближає отримання томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. Нардеп Олександр Вілкул заявив, що передача Андріївської церкви Вселенському патріарху – це хабар за участь у президентській кампанії.

Міністерство фінансів України після виплат 17 жовтня 501 мільйона доларів за раніше розміщеними валютними ОВДП на позаплановому аукціоні змогло залучити рекордну для останнього часу суму – 241,76 мільйона доларів, утримавши ставку на рівні 7% річних.

Глава Ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що Україна може увійти в 2019 рік зі стабільною ситуацією на валютному ринку за відсутності потрясінь та перевитрат, а також при отриманні траншу МВФ.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості повідомило, що повноваження з управління НЕК “Укренерго” передано голові Комісії з реорганізації цього підприємства. Головою комісії на даний момент є заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика Михайло Близнюк.

Чорногорія екстрадувала в Україну Ірину Мусієнко, яку підозрюють в участі у так званій “газовій схемі” депутата Олександра Онищенка.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • “Викликали вогонь на себе”: у Керчі четверо першокурсників пожертвували життям заради інших (1235 публікацій у ЗМІ)
  • Проект держбюджету-2019 підготують до другого читання (139 публікацій у ЗМІ)
  • Катастрофа Су-27: США розкрили деталі кар’єри загиблого американського пілота (94 публікації у ЗМІ)
  • США бачать ефект санкцій і будуть збільшувати тиск на Росію – Волкер (40 публікацій у ЗМІ)
  • Рада передала Андріївську церкву в безкоштовне користування Вселенського патріархату (33 публікації у ЗМІ)

ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ РФ НА ДОНБАСІ.

У Державній Думі Росії заявили, що на Донбасі “наростає військова загроза” з боку української влади і пообіцяли “адекватно відповісти” на спроби наступу. Відповідну заяву 18 жовтня опубліковано на сайті Держдуми. Відзначається, що на Донбасі нібито спостерігається загострення ситуації і “наростання військової загрози з боку київської влади”. Російські депутати назвали “неонацистською ходою” заходи на честь українських військових 14 жовтня. Також російські парламентарі поскаржилися на створення помісної церкви в Україні, заявивши, що таким чином намагаються зруйнувати “справжню Православну Церкву” і “освятити продовження війни проти росіян і російськомовних”.

Президент РФ Володимир Путін розраховує, що з новим керівництвом України йому вдасться вибудовувати відносини й домовлятися. “Нам треба дочекатися, коли завершаться внутрішньополітичні цикли, і я дуже розраховую на те, що вдасться з новим керівництвом країни вибудовувати хоч якісь відносини і про щось домовлятися. Ми до цього готові, ми цього хочемо”, – заявив він, виступаючи на форумі “Валдай” у Сочі.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував вважати пропагандою заяву Державної думи РФ “Про загострення ситуації в Україні”. “Щодо цієї заяви Державної думи … Можете вважати це пропагандою. Насправді значна частина Росії живе в паралельній реальності”, – сказав він, виступаючи на Національному експертному форумі в Одесі в четвер. Міністр також відмовився офіційно прокоментувати заяву. “Якщо якийсь інопланетянин прибуває на Землю, нічого не знає і перше, що читає, – це заяву Держдуми, то вони можуть подумати, що це не Росія окупувала частину України, а насправді Україна окупувала частину Росії, що це ми організовуємо терористичні атаки в Росії, постачаємо туди регулярні українські війська, зброю, найманців, звісно, тримаємо десятки політичних в’язнів і заручників, вбиваємо людей від Солсбері до Сирії”, – зазначив П.Клімкін.

Спеціальний представник США з питань врегулювання в Україні Курт Волкер заявив, що адміністрація президента Дональда Трампа продовжить посилювати тиск на Росію, передусім через введення в дію нових санкцій з періодичністю місяць чи два. Про це він заявив під час виступу в четвер у аналітичному центрі “Атлантична рада” у Вашингтоні, повідомляє “Укрінформ”. “Ми намагаємося посилити тиск на Росію, щоб змусити її вести переговори, які приведуть до рішення (щодо врегулювання конфлікту на сході України – ред.). Це включає збереження санкцій в США, а також посилення цих санкцій періодично впродовж часу”, – сказав представник США. Він підкреслив, що це саме той шлях, яким прямує адміністрація президента Трампа, і продовжить це робити в майбутньому.

БЮДЖЕТ 2019.

Верховна Рада підтримала проект державного бюджету на 2019 рік у першому читанні. Народні депутати затвердили постанову “Про висновки і пропозиції до законопроекту про держбюджет на 2019 рік” 240 голосами. Розгляд проекту держбюджету в другому читанні має завершитися до 20 листопада, а в третьому читанні і в цілому – до 1 грудня. Згідно з проектом, закладено зростання доходів у порівнянні з 2018 роком на 9% – до 1,008 трлн гривень. У той же час витрати становитимуть 1,094 трлн гривень, що на 10% більше, ніж в 2018 році. Проект ґрунтується на макроекономічному прогнозі з ростом реального ВВП на 3% при інфляції 7,4%. Граничний рівень дефіциту держбюджету — 89,989 млрд грн або 2,3% ВВП. Мінімальна зарплата з першого січня 2019 року зросте на 12% – з 3723 гривень до 4173 гривень.

ЕКОНОМІКА.

Верховна Рада схвалила за основу проект закону №8044 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо правового підґрунтя для впровадження середньострокового бюджетного планування. За відповідне рішення проголосували 245 народних депутатів. Метою розробки проекту закону є створення правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування, подальший розвиток програмно-цільового методу, а також удосконалення окремих норм Бюджетного кодексу. З прийняттям закону запровадиться складання Бюджетної декларації як документу державного стратегічного планування, який визначатиме основні засади бюджетної політики на середньостроковий період.

Верховна рада прийняла Кодекс з процедур банкрутства в другому читанні. За відповідний законопроект №8060 проголосували 237 народних депутатів. Даний Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Метою документа є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні. Крім того, метою документа є підвищення рівня виконання контрактів і судових рішень, врегулювання відносин з відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися у важкій фінансовій ситуації і потребують допомоги з боку держави.

Міністерство фінансів України після виплат 17 жовтня 501 мільйона доларів за раніше розміщеними валютними ОВДП у четвер на позаплановому аукціоні змогло залучити рекордну для останнього часу суму – 241,76 мільйона доларів, утримавши ставку на рівні 7% річних. Про це йдеться у повідомленні відомства, передає “Інтерфакс-Україна”. Мінфін відхилив одну з шести заявок на 0,03 млн доларів під 7,5% річних. Як повідомлялося, на планових аукціонах 16 жовтня обсяг продажу доларових ОВДП становив 41,28 млн доларів, що значно менше, ніж 127,16 млн доларів на аукціонах тиждень тому і 175,9 млн доларів – на позапланових аукціонах 11 жовтня.

Україна може увійти в 2019 рік зі стабільною ситуацією на валютному ринку за відсутності потрясінь та перевитрат, а також при отриманні траншу МВФ. Про це написав глава Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook. “Якщо подивитися на попередні 12 місяців, можна побачити кілька періодів яскраво вираженої динаміки курсу гривні до долара”, – зазначив він. “Починаючи з 10 липня нацвалюта стабільно слабшала по відношенню до долара, двічі – 27 серпня і 24 вересня – досягнувши локальних мінімумів на рівні 28,3 гривні за долар”, – навів дані Данилишин. “Девальвація гривні, яку ми спостерігали в липні-серпні цього року була типовою”, – підкреслив він. “Якщо зіставити курс гривні до долара на початку року і на 16 жовтня, виходить, що за цей час гривня зміцнилася (нехай і незначно – на 0,5%)”, – зауважив глава Ради НБУ.

ПЕРЕДАЧА У КОРИСТУВАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОМУ ПАТРІАРХАТУ АНДРІЇВСЬКОГО СОБОРУ.

Верховна Рада прийняла за основу і в цілому президентський законопроект (№9208) “Про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника “Софія Київська”. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, таке рішення підтримали 237 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер. За словами керівника комітету з питань духовності Миколи Княжицького, передача Андріївської церкви Вселенському патріархату не суперечить українському законодавству. “Він дійсно виписаний у межах законодавства, він доручає Кабінету Міністрів віддати в користування цю пам’ятку архітектури, лише в користування, він не суперечить українському законодавству, але свідчить про політичну позицію і президента України, і українського парламенту”, – сказав М. Княжицький.

Президент України Петро Порошенко наголошує, що передача Андріївської церкви в користування Константинопольському патріархату для роботи його представництва наближає отримання томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. “Україна повертається до активного спілкування зі світовим православ’ям. Представництво Вселенської патріархії, яка є Церквою-матір’ю, сприятиме зміцненню таких зв’язків і підтримки України під час постання незалежної Помісної православної церкви”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер.

Представник фракції “Опозиційний блок” Олександр Вілкул заявив, що передача Андріївської церкви Вселенському патріарху – це хабар за участь у президентській кампанії, спікер Верховної Ради Андрій Парубій відповів, що депутату слід покаятися. Сварка у парламенті відбулася, коли опоблоківець оголошував свою промову з трибуни. За його словами, передавши Андріївську церкву, українська влада, руками Верховної Ради, дала хабар “стамбульському патріарху за його участь в президентській кампанії”. Депутат зазначив, що разом з колегами по фракції Вадимом Новінським, Нестором Шуфричем, Михайлом Добкіним та Михайлом папієвим зареєстрували проект постанови про відміну рішення про передачу церкви у користування Константинополя нібито через кнопкодавство.

Андріївська церква в Києві залишається у власності держави й надалі перебуватиме на балансі Національного заповідника “Софія Київська”, з представниками Вселенського патріархату буде укладено договір про користування пам’яткою, заявляє прес-служба заповідника. В офіційній заяві прес-служби Національного заповідника “Софія Київська” щодо використання Андріївської церкви Вселенським патріархатом, оприлюдненій на сторінці заповідника у Facebook у четвер, також зазначили, що реставрація Андріївської церкви триватиме до її повного завершення. “Андріївську церкву після завершення реставрації буде знову відкрито для відвідувань”, – зазначає прес-служба “Софії Київської”.

ЕНЕРГЕТИКА.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості повідомило, що повноваження з управління НЕК “Укренерго” передано голові Комісії з реорганізації цього підприємства. Про це повідомляє прес-служба Міненерго. Головою комісії на даний момент є заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика Михайло Близнюк. Також Комісія з реорганізації (перетворення) “Укренерго” визначила нову дату оцінки майна підприємства — 31 жовтня 2018 року. Це означає, що оцінка майна має бути складена саме на цю дату, а відповідно необхідно проводити нову інвентаризацію, оцінку та аудиторську перевірку звітності компанії.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Чорногорія екстрадувала в Україну Ірину Мусієнко, яку підозрюють в участі у так званій “газовій схемі” депутата Олександра Онищенка. Про це “Українській правді” повідомили в Генеральній прокуратурі. “Завершена процедура екстрадиції з Чорногорії до України громадянки України, яка розшукувалася Національним антикорупційним бюро України за вчинення у складі злочинної організації фіктивного підприємництва та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом на загальну суму понад 1,6 млрд грн.”, – розповідають у ГПУ.