Київ
,

У 5 промислових містах України рівень забруднення довкілля у декілька разів перевищує міжнародні рекомендовані норми – дослідження

Київ, 11 грудня 2018.

У Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі та Харкові рівень забруднення довкілля важкими металами і нафтовими вуглеводнями у декілька разів перевищує міжнародні рекомендовані норми. На окремих ділянках рекомендовані норми перевищені у 10 разів. Такі результати досліджень, проведених ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» (Україна), «Арніка» (Чехія) та експертами Хіміко-технологічного інституту у Празі (VSCHT) за фінансової підтримки програми Transition Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. «Виявлений рівень забруднення важкими металами та стійкими органічними забруднювачами у деяких місцях становить загрозу для здоров’я людей. […] Найбільш небезпечні забрудники – кадмій і арсен (миш’як), останній є потенційно канцерогенною сполукою», – розповів Марек Шир, автор дослідження, експерт Хіміко-технологічного інституту у Празі (VSCHT), на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Загалом провели два дослідження. У рамках першого, експерти аналізували проби донних відкладів і піску з дитячих майданчиків у зазначених 5 містах. У рамках другого дослідження аналізували вміст діоксинів та інших стійких органічних забруднювачів у яйцях домашньої птиці вільно-вигульного утримання. Загалом відібрали 88 проб. Для порівняння, відібрали фонові проби у Чернігові.

У річкових відкладах виявили підвищений вміст важких металів, переважно кадмію і цинку. Найвищий рівень забруднення у пробах донних відкладів – у Харкові та Запоріжжі. Перевищений рівень цинку і свинцю (за чеськими гігієнічними стандартами якості) виявили у кількох пробах піску з дитячих майданчиків у Дніпрі та Маріуполі. В одному зразку донних відкладів з Харкова та в 4-х пробах піску з дитмайданчиків у Дніпрі знайшли залишки ДДТ (хлорорганічного пестициду). Найвищий рівень забруднення нафтовими вуглеводнями – у Харкові та Запоріжжі.

У всіх пробах яєць птиці вміст діоксинів та діоксиноподібних ПБХ (поліхлорованих біфенілів) перевищує допустимі норми. При цьому, врахували також, скільки в середньому яєць за добу споживають в  Україні та, відповідно, яка доза шкідливих сполук разом з ними може потрапляти в організм. «Ми з’ясували, що у пробах яєць із Харкова концентрація утричі перевищує допустиму денну дозу споживання діоксинів для дорослих і у 6 разів – для дітей; у Маріуполі – в 1,3 рази для дорослих і майже утричі – для дітей; у Кривому Розі – у 6 разів для дорослих і майже у 13 разів – для дітей», – зазначила Йітка Стракова, співавторка дослідження, експерт Відділу токсичних речовин і відходів ГО «Арніка».

Серед рекомендацій за підсумками дослідження – визначити потенційні джерела забруднення, провести додаткові дослідження довкілля та продуктів харчування, щоб виявити масштаби забруднення і ризики для здоров’я людей; модернізувати обладнання на підприємствах з використанням найкращих доступних технологій та вдосконалити природоохоронні заходи у містах.

«Це дослідження не ставить за мету шукати винних, але ми закликаємо до конструктивного діалогу усі зацікавлені сторони – промисловців, громадськість, органи виконавчої влади і місцевого самоврядування – для того, щоб проаналізувати результати і разом шукати вихід з цієї складної екологічної ситуації», – зазначив Максим Сорока, співавтор дослідження, експерт галузевої науково-дослідної лабораторії «Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті», Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна.

Олена Міскун, керівниця відділу по роботі з громадами ГО «Екодія», нагадала, що відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов’язана імплементувати низку норм європейського екологічного законодавства. Це, зокрема, Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди (про інтегрований контроль та запобігання промисловому забрудненню), що зобов’язує підприємства перейти на найкращі доступні технології. Проект концепції впровадження цих правил в Україні – на етапі громадського обговорення. «Ми дуже сподіваємося, що результати цього дослідження є чітким індикатором того, що реформи, які зараз відбуваються, потрібно продовжувати і втілювати повністю, а також – не допустити, щоб досить суворі вимоги цієї директиви були «розмиті» внаслідок впливу зацікавлених сторін», – наголосила Олена Міскун.

Яна Басиста, керівник проекту інтерактивної онлайн-карти джерел забруднення довкілля в Україні Detox Ukraine (Дніпро), зазначила, що кошти на реалізацію проектів із покращення стану довкілля у державі є – торік сума надходжень з екологічного податку склала 4,7 мільярдів гривень, цього року очікуються надходження обсягом понад 6 мільярдів гривень. Проблема полягає у неефективному або нецільовому використанні цих коштів. За її словами, потрібно запровадити проектний менеджмент у державну природоохоронну діяльність, оприлюднювати та обговорювати з громадськістю усі заплановані проекти, встановлювати чіткі показники ефективності та регулярно звітувати про хід реалізації.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі