За друге півріччя 2018 року Національне антикорупційне бюро України викрило у корупції понад 100 осіб. 44 особам повідомили про підозру, стосовно 61- завершили розслідування. «До суду скеровано 32 кримінальні справи щодо топ-корупції. Серед них – багато резонансних», – повідомив Артем Ситник, директор НАБУ, презентуючи звіт про роботу відомства на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Серед завершених розслідувань – справа за фактом заволодіння коштами ДП «Адміністрація морських портів України». Збитки по цій справі складають 247 мільйонів гривень. «Розслідування завершилося притягненням до відповідальності 10 осіб. Стосовно 8 з них розслідування завершено, справа скерована до суду», – деталізував директор НАБУ. Це також низка справ щодо закупівель на «Укрзалізниці», справа щодо ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», справа щодо розкрадання коштів на Львівському бронетанковому заводі, так звана «бурштинова справа»; справа щодо низки посадовців Одеської мерії і міського голови; справа щодо офіцера СБУ за вимагання 500 тисяч доларів США за непритягнення до відповідальності осіб, які могли отримати посвідки на постійне проживання в Україні. Артем Ситник також повідомив, що на днях завершили розслідування так званої «справи Оніщенка», найближчими днями її скерують до суду.
Загалом серед 61 завершених розслідувань, 24 стосуються фізичних осіб і адвокатів, 12 – суддів усіх рівнів, 11 – керівників суб’єктів великого підприємництва з часткою державної/комунальної власності понад 50%. Найпоширеніші статті звинувачення – згода отримати хабар (33%) та привласнення/розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем (30%).
Всього у судах станом на 31 грудня 2018 року перебувало 176 кримінальних проваджень, підготовлених НАБУ і САП.
«На жаль, ми змушені констатувати, що наша робота – детективів НАБУ і прокурорів – знову зупиняється в судах […]. Тенденція останнього півріччя, за яке ми звітуємо – з 28 справ, які скеровано до суду, лише у 8 почали розгляд по суті, інші – на стадії підготовчого засідання. Такі темпи судового розгляду є неприпустимими», – наголосив Артем Ситник.
У трьох справах розгляд не розпочинається понад рік (див. слайд 2).
За словами Артема Ситника, щонайменше 9 мільярдів гривень можуть бути повернуті державі після вироків суду у справах НАБУ і САП. За позовами НАБУ суди вже визнали недійсними угоди на загальну суму понад 4,5 мільярди гривень. Добровільно фігуранти справ у 2018 році повернули 200 мільйонів гривень. «Але це крапля в морі порівняно з тим, що можна було зробити, якби судовий розгляд справ здійснювався належним чином. Сподіваюся, коли Антикорупційний суд почне свою роботу, ця ситуація буде виправлена», – зазначив Артем Ситник.
Директор НАБУ зазначив, що реальні вироки за корупційні злочини можливі лише у разі спільної роботи та незалежності всіх антикорупційних відомств – НАБУ, САП та ВАСУ.
Коментуючи запитання ЗМІ про імовірність використання заяв до НАБУ для боротьби з політичними опонентами у виборчій кампанії, Артем Ситник зазначив, що такий ризик існує. Зараз для звернення до НАБУ про порушення справи достатньо приводу, наприклад, інформації у ЗМІ.
«Декілька тижнів тому була ціла низка таких випадків. […] У нас є внутрішні запобіжники, аналітичне управління намагається кожну заяву аналізувати, щоб мінімізувати ризики, які є в питанні. Але навіть якщо правоохоронний орган, вивчивши заяву, робить висновок, що це більше маніпуляція, ніж бажання повідомити про конкретний злочин, потім є суд, який зобов’язує це зробити нас або інший орган. […] Перед виборами це буде використовуватися, можливо навіть більше – перед парламентськими», – прокоментував Артем Ситник.
