Правозахисники вітають скасування статуту патрульно-постової служби Міністерства внутрішніх справ, який регламентував дії поліцейських під час масових акцій, але закликають натомість розробити чітку інструкцію з охорони громадського порядку.
Статут патрульно-постової служби був скасований наказом МВС 18 березня. Цей документ суперечив окремим статтям Конституції. Зокрема, у ньому йшлося про дозвільний порядок мирних зібрань і про можливість розігнати несанкціоноване зібрання.
«Такі документи потенційно небезпечні, їх треба усувати з нашого правового поля. Це черговий крок для захисту свободи мирних зібрань. Для нас важливо, щоб у нас було законодавче регулювання свободи мирних зібрань максимально ліберальне і максимально наближене до нинішніх реалій і українських традицій протесту», – зазначив Михайло Каменєв, юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) та робочої групи «Реформа органів правопорядку» Реанімаційного пакету реформ, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Ці норми не відповідали реальності, у якій ми живемо. Крім того, статут не регламентував випадки, коли діють спецпідрозділи, і коли йдеться про застосування сили – їхні дії не регламентовані нічим, окрім одного пункту закону, де зазначається, що це має бути «співмірно», – додав Мустафа Найєм, народний депутат України.
Зараз до Міністерства внутрішніх справ спрямували депутатське звернення про відкликання листа МВС від 2009 року, де також йдеться про дозвільний порядок мирних зібрань. Поки що цей документ є на сайті Верховної Ради у базі законодавства і на нього як актуальне законодавство посилається Європейський суд з прав людини.
Замість скасованого статуту дії поліцейських мають регулюватися окремим наказом МВС. За словами Мустафи Найєма, цей документ вже розроблений і переданий на підпис міністру внутрішніх справ.
Правозахисники наголошують, що Україні необхідно напрацювати цілісне бачення роботи правоохоронних органів під час масових акцій та розробити інструкції для кожної потенційної ситуації. Це передбачено і Національним планом дій з виконання Національної стратегії з прав людини.
За словами Любові Галан, співробітниці Центру громадянських свобод і Групи громадського спостереження «ОЗОН», зараз у державних органів такого цілісного бачення немає. Різні підрозділи, які залучаються до охорони громадського порядку, проходять різне навчання і мають різний досвід.
«З нашого досвіду і за нашими висновками, потрібна концепція охорони громадського порядку, яка забезпечить належну координацію між підрозділами, щоб усі учасники розуміли,що відбувається, і діяли за однією логікою. […] А чітка система запрацює тільки тоді, коли охорона публічного порядку і загалом виконання поліцейських функцій буде відбуватися без жодного політичного тиску», – наголосила Любов Галан.
Для цього, додає вона, важливо, щоб будь-які нормативні правові акти щодо охорони громадського порядку під час масових заходів розроблялися у співпраці з громадськими експертами і правозахисниками.
