Огляд ЗМІ за 15 травня 2019

ГОЛОВНЕ

Комітет міністрів Ради Європи підтримав проект міністерського рішення, в якому відкривається шлях для повернення Росії за надзвичайною процедурою. Головна ідея рішення у тому, щоби запровадити новий тип санкційної процедури проти держав-порушниць. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що деякі країни-члени ПАРЄ, готові без виконання Росією поставлених їй умов зняти з Москви всі обмеження, мають усвідомлювати, що стають співучасниками підриву Мінських угод. “Питання у тому, що прецедент повернення Росії в ПАРЄ матиме значні символічні наслідки – це запускає процес “нормалізації” всього, що дозволяє собі РФ без жодних кроків з її боку до нормальності. І ті, хто уможливлює таку викривлену глобальну реальність, мають понести за це частину відповідальності”, – заявив Клімкін.

Кабінет міністрів поповнив перелік російських товарів, заборонених до ввезення в Україну. Крім того, Кабмін проголосував за запровадження особливого виду мита для російської продукції. За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, нові обмеження є дзеркальними до дій і рішень уряду Росії. Міністр розповів, що йдеться про заборону ввезення в Україну з Росії груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільскогосподарської продукції, транспортних засобів.

Регламентний комітет Верховної Ради надав висновки до проектів постанов про призначення інавгурації обраного президентом України Володимира Зеленського, відкривши шлях для голосування за них у сесійній залі парламенту. Верховна Рада має розглянути сім проектів постанов, три з яких пропонують провести інавгурацію 19 травня. Інші ініціативи передбачають приведення до присяги Зеленського 17 травня, 20 травня, 26 травня і 28 травня. В. о. голови регламентного комітету парламенту Павло Пинзеник повідомив, що голова Верховної Ради України уповноважений розпорядитися про дату урочистого засідання для приведення до присяги новообраного президента, якщо парламент голосуванням не затвердить жоден із проектів постанов про призначення інавгурації.

Президент Петро Порошенко підписав у середу закон “Про функціонування української мови як державної”.

Конституційний суд назвав чотири епізоди порушень екс-голови КСУ Станіслава Шевчука. Зокрема, у липні 2018 року Шевчук видав низку розпоряджень про запровадження посад позаштатних радників глави КСУ на громадських засадах та призначення на них конкретних осіб, що, за висновками комісії, “призвело до незаконного створення паралельної організаційної системи забезпечення діяльності голови КСУ”. Другий епізод стосувався інтерв’ю Шевчука інтернет-виданню “Страна.ua” від 25 березня 2019 року, де Шевчук заявив, що керівник КС приймає присягу новообраного президента в разі відсутності обставин, що перешкоджають цьому. “Ця заява судді Шевчука не має конституційно-правових підстав, не відповідає статусу судді і голови Конституційного суду і за своїм змістом та спрямованістю є політичною”, – вважають у комісії. Також у червні 2018 року Шевчук проігнорував право суддів КСУ на опублікування окремої думки стосовно акту суду та сприяв позачерговій його публікації до закінчення відповідного терміну. Четвертий епізод стосується зловживання Шевчуком службовим становищем. Суддя нібито впродовж тривалого часу блокував розгляд в КСУ подання депутатів щодо визнання неконституційним звернення ВР до РНБО про введення санкцій стосовно телеканалів NewsOne і “112 Україна”.

Станіслав Шевчук вважає свою відставку злочином і обіцяє звернутись до правоохоронців. Суддя вважає, що його колеги “вчинили тяжкий кримінальний злочин, пов’язаний із поваленням конституційного ладу”. “Безумовно, що за цим злочином стоїть головний вигодонабувач Порошенко, який прикладає усі зусилля задля утримання влади шляхом збереження контролю над головними державними інституціями”, – заявив екс-очільник КС. Шевчук додав, що “не збирається здаватись” і звернеться до суду та правоохоронних органів. Радник новообраного президента України Володимира Зеленського Руслан Рябошапка вважає, що відправлений у відставку глава Конституційного суду України Станіслав Шевчук не сприймався на цій посаді іншими суддями КС. Він також зазначив, що оперативним обранням нового глави КС Наталії Шаптали судді продемонстрували зрілість і свідомість, і таким чином не створили проблему для прийняття присяги новообраним президентом Зеленським.

Народні депутати підготували дві постанови про висловлення недовіри генеральному прокурору Юрію Луценку, наразі вони збирають підписи за його відставку. Постанови підготували нардепи Ігор Луценко (ВО “Батьківщина”) і Єгор Соболєв (“Самопоміч”).

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що проведення публічного міжнародного фінансового аудиту держконцерну “Укроборонпром” у рамках розслідування корупційних порушень у держконцерні, закріплене березневим рішенням РНБО, має бути розпочато до кінця травня.

Детективи НАБУ повідомили колишньому командувачу Національної гвардії України Юрію Аллерову, генеральному директору компанії-забудовника та оцінювачу про підозру в заволодінні майном НГУ в сумі понад 81 млн грн.

Народний депутат з фракції “Народний фронт” Георгій Логвинський заявив про ребрединг партії до парламентських виборів 2019 року. «Буде стовідсотковий ребрединг, я думаю, що зміняться гравці. Думаю, що буде об’єднання з іншими політичними силами, і ми побачимо певний блок або об’єднання, які можуть бути представлені на наступних парламентських виборах», – повідомив Логвинський.

Святослав Вакарчук у четвер 16 травня оголосить про створення партії “Голос”, з якою може піти на парламентські вибори.

Окружний адміністративний суд Києва тимчасово заборонив Сергію Козьякову виконувати обов’язки голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Таке рішення суд ухвалив, розглядаючи заяви про забезпечення позову. До забезпечення позову суди вдаються, щоб накласти тимчасові санкції до вирішення суперечки по суті.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Кабмін розширив санкційний список будматеріалів із РФ (81 публікація у ЗМІ)
  • ВРУ у четвер обере остаточну дату інавгурації новообраного президента (68 публікацій у ЗМІ)
  • Немає підстави: Філарет пояснив, чи можуть у України відібрати томос (62 публікації у ЗМІ)
  • Порошенко підписав закон про українську мову (57 публікацій у ЗМІ)
  • У Раді Європи схвалили рішення на шляху до зняття санкцій з Росії (12 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Комітет міністрів Ради Європи підтримав проект міністерського рішення, в якому відкривається шлях для повернення Росії за надзвичайною процедурою. Про це йдеться у статті “Дуже схоже на 1938 рік”: як Берлін та Париж зробили крок до зняття санкцій з Росії”. Засідання комітету відбулося у Страсбурзі у вівторок. За даними джерел “Європейської правди”, 39 із 47 держав-членів підтримали проект міністерського рішення. Головна ідея рішення у тому, щоби запровадити новий тип санкційної процедури проти держав-порушниць. Примітно, що у документі, який був ухвалений лише для того, щоби почати цей процес, немає жодної згадки слова “Росія”. У п’ятницю на засіданні на рівні міністрів у Гельсінкі це рішення мають схвалити остаточно, без змін і без обговорення.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошує, що деякі країни-члени ПАРЄ, готові без виконання Росією поставлених їй умов зняти з Москви всі обмеження, мають усвідомлювати, що стають співучасниками підриву Мінських угод. “Я нікого не здивував, коли казав, що Мінськ уже тривалий час перебуває у важкому коматозному стані? А після того, як Росія почала обілечувати український Донбас своїми паспортами, хіба не очевидно, що Мінськ перетворили на зомбі?”, – написав П. Клімкін на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу. Він нагадав, що всім відомо те, якою ціною Україна виконувала Мінські угоди і як Москва, не ховаючись, послідовно їх підривала.

Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі бачить можливість для обговорення перегляду безмитних квот між Україною та Європейським Союзом. “Сподіваюся, що є можливість обговорити питання квот, особливо в сільському господарстві… І я впевнений, що в ЄС є бажання прийняти те, до чого ми спільно прийдемо”, – сказав Мінгареллі під час конференції EU Future Simple or Future Indefinite в середу. Він також зазначив, що новообраний президент України Володимир Зеленський під час зустрічі минулого тижня запевнив, що готовий підтримувати євроінтеграційну політику України.

Кабінет міністрів поповнив перелік російських товарів, заборонених до ввезення в Україну. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 15 травня. Крім того, Кабмін проголосував за запровадження особливого виду мита для російської продукції. За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, нові обмеження є дзеркальними до дій і рішень уряду Росії. Міністр розповів, що йдеться про заборону ввезення в Україну з Росії груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільскогосподарської продукції, транспортних засобів.

ІНАВГУРАЦІЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО.

Регламентний комітет Верховної Ради надав висновки до проектів постанов про призначення інавгурації обраного президентом України Володимира Зеленського, відкривши шлях для голосування за них у сесійній залі парламенту. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, рішення з висновками до проектів постанови члени комітету затвердили на засіданні в середу. В. о. голови регламентного комітету Павло Пинзеник наголосив, що комітет уповноважений давати висновок щодо дотримання вимог регламенту при оформленні та реєстрації ініціатив, а не щодо їх суті.

Голова Верховної Ради України уповноважений розпорядитися про дату урочистого засідання для приведення до присяги новообраного президента, якщо парламент голосуванням не затвердить жоден із проектів постанов про призначення інавгурації, пояснив в. о. голови регламентного комітету парламенту Павло Пинзеник. “Далі можливий розвиток подій двома шляхами. Голова Верховної Ради зобов’язаний у будь-якому разі – це його регламентний обов’язок – провести консультації з новообраним президентом щодо дати проведення урочистого засідання та запропонувати якесь рішення Верховній Раді України, сподіваюся, спільне”, – сказав Пинзеник журналістам у середу в Києві.

ЗВІЛЬНЕННЯ ГОЛОВИ КС.

Конституційний суд назвав чотири епізоди порушень екс-голови КСУ Станіслава Шевчука, якого 14 травня звільнили з посади. Про це повідомили джерела в Конституційному суді України, пише DT.UA. Відзначається, що суддю звільнили на підставі ст. 21 закону “Про Конституційний Суд України” та § 13 регламенту Конституційного суду України. Зокрема, у липні 2018 року Шевчук видав низку розпоряджень про запровадження посад позаштатних радників глави КСУ на громадських засадах та призначення на них конкретних осіб, що, за висновками комісії, “призвело до незаконного створення паралельної організаційної системи забезпечення діяльності голови КСУ”.

Звільнений з посади голови Конституційного Суду Станіслав Шевчук вважає свою відставку злочином і обіцяє звернутись до правоохоронців. Про це він написав у Facebook. “Сьогодні відбувся антиконституційний переворот у Конституційному Суді України і захоплення державної влади з боку осіб, які посідали посади суддів Конституційного Суду України”, – зазначив Шевчук. Суддя вважає, що його колеги “вчинили тяжкий кримінальний злочин, пов’язаний із поваленням конституційного ладу”.

Радник новообраного президента України Володимира Зеленського Руслан Рябошапка вважає, що відправлений у відставку глава Конституційного суду України Станіслав Шевчук не сприймався на цій посаді іншими суддями КС. Про це він заявив агентству “Інтерфакс-Україна”. “Один з головних чинників – це особистісне неприйняття фігури Станіслава Шевчука як глави Конституційного суду іншими суддями КС. Багато суддів КС скаржилися на те, що самі процедури в КС здійснювалися не так, як це передбачено законом, а часто керувалися в ручному режимі головою суду, було багато інших процедурних порушень. Це все накопичувалося протягом певного періоду, і, врешті-решт, вилилося в таке рішення суддів КС”, – сказав Рябошапка.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Проведення публічного міжнародного фінансового аудиту держконцерну “Укроборонпром” у рамках розслідування корупційних порушень у держконцерні, закріплене березневим рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО), має бути розпочато до кінця травня, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Під час засідання Кабінету Міністрів у середу прем’єр повідомив, що провів декілька нарад щодо фінаудиту “Укроборонпрому” минулого і поточного тижня: ключова умова – його має проводити аудиторська фірма, що має світову репутацію і довіру. “Ось такий нам потрібен аудит, а не просто формальний. Тому ми ухвалили рішення про те, щоб зобов’язати “Укроборонпром” протягом десяти днів завершити всі юридичні процедури з такими аудиторськими компаніями, визначити переможця і розпочати публічний фінансовий аудит “Укроборонпрому”, – наголосив Гройсман.

Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) повідомили колишньому командувачу Національної гвардії України (НГУ) Юрію Аллерову, генеральному директору компанії-забудовника та оцінювачу про підозру в заволодінні майном НГУ в сумі понад 81 млн грн. “Екс-командувачу Нацгвардії, гендиректору компанії-забудовника та оцінювачу, затриманим 14 травня 2019 року, повідомлено про підозру у заволодінні майном ГУ Нацгвардії на 81,64 млн грн. Наразі всі підозрювані перебувають в ізоляторі тимчасового тримання. Вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу”, – йдеться в повідомленні на сторінці НАБУ у Facebook.

Поділитися у соцмережах

Twitter