Київ
,

В Україні працює близько 19 тисяч камер відеоспостереження, але бракує законодавчого регулювання – експерти

Київ, 16 жовтня 2019.

За даними правозахисників, в Україні працює щонайменше 18 тисяч камер відеоспостереження. За даними Національної поліції, їх близько 19 тисяч. Системи відеоспостереження є не лише у великих обласних центрах, але й районних центрах та окремих селах. Проблемою є те, що використання цих систем не врегульоване на законодавчому рівні і не забезпечується надійний захист інформації. Такі підсумки моніторингу, проведеного у всіх регіонах України Асоціацією українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ). Про це розповів Михайло Каменєв, експерт УМДПЛ, під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.

По-перше, немає жодного законодавчого підґрунтя для встановлення систем відеоспостереження. Окремі органи місцевого самоврядування затвердили положення про роботу систем відеоспостереження, але усі вони містять недоліки. Потенційно це створює ризик, що за рішенням суду чи іншого уповноваженого органу вже встановлені дороговартісні камери можуть заборонити використовувати.

Проблема друга – невизначеність кола осіб, які можуть отримати доступ до даних з відеокамер. З’ясувалося, що на місцях практики з наданням доступу інформації відрізняються, як і з часом, протягом якого зберігаються відеозаписи.

Вимоги щодо захисту інформації в системах не виконуються. Лише Одеса отримала атестат комплексної системи захисту інформації, що коштувало місту 400 тисяч гривень. У процесі отримання – київська система. Відповідно до тендерної документації, це коштуватиме 2 мільйони гривень.

Майже ніде немає попередження про відеозйомку, хоча у місцях відеоспостереження має бути попередження та інформація про те, хто здійснює відеоспостереження та як з ними сконтактувати.

Не врегульована ситуація з використанням відеоаналітики – розпізнаванням номерних знаків та облич. Такий функціонал є майже у всіх камерах відеоспостереження. З’ясувалося також, що у більшості випадків в Україні обличчя людини не вважають особистою інформацією, яку потрібно захищати відповідно до закону про персональні дані, хоча за практикою Європейського суду з прав людини обличчя особи є персональними даними.

Найчастіше в Україні використовується камера китайського виробництва Hikvision. Проблема у тому, що ця фірма належить китайському уряду і знаходиться у санкційному списку США через загрозу несанкціонованого зовнішнього доступу до систем з боку Китаю. СБУ вже заборонила використання систем «Аксон», пов’язаних з Росією, але безпечність Hikvision залишається під питанням.

Дані з відео систем про ДТП, крадіжок, викрадення авто дуже допомагають у роботі правоохоронних органів, але внаслідок того, що законодавчо не встановлена допустимість таких доказів, потенційно кожну таку справу можуть розвалити у суді. Адвокат може переконати суддю, що ці докази отримані не у встановлений законом спосіб, і тому їх не можна визнавати, а відтак і інформацію, отриману на підставі відеозапису, пояснює Михайло Каменєв.

«Ми повністю підтримуємо впровадження систем відеоспостереження: ми бачимо, наскільки вони ефективні і як розширюють можливості органів правопорядку, яка їхня превентивна роль у попередженні правопорушень… Але системи можуть бути потенційно небезпечними, і не лише тому, що інформація може потрапити до осіб, які намагаються втрутитися у приватне життя інших. Вже були випадки, коли один з операторів київської системи зливав інформацію про переміщення першої заступниці директора Державного бюро розслідувань. Також – коли зливалася інформація про переміщення одного з військових контррозвідників», – зазначив Михайло Каменєв.

За підсумками моніторингу підготували рекомендації. На думку правозахисників, найбільш доцільно лишити камери на балансі органів місцевого самоврядування, але обробку та збереження інформації передати на державний рівень – створити єдиний або декілька дата-центрів у різних частинах країни, до яких зможуть мати доступ усі зацікавлені служби, включно з ОМС. Це дозволить контролювати інформацію належним чином і стандартизувати ці процеси.

Нацполіція зараз використовує понад 19 тисяч відеокамер у 25 регіонах, каже Дмитро Сірак, представник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. 13 тисяч камер передають дані до ситуаційних відділів та ситуаційних центрів Нацполіції, понад 2 тисячі камер мають аналітичні системи. «Ми бачимо, що у Дніпрі, Києві, Одесі, Чернівцях, Чернігові майже 30% злочинів розкриваються завдяки таким новітнім технологіям», – зазначив він.

У стратегії Нацполіції до 2023 року передбачено запровадження потужної комплексної системи, єдиної для всієї країни.

Рік тому Київ першим в Україні затвердив положення про функціонування комплексної ситеми відеоспостереження. Це положення врегулювало питання мети використання, доступу до системи, захисту персональних даних тощо. Комунальні користувачі отримують доступ в режимі знеособлення персональних даних, до персональних даних мають доступ лише правоохоронні органи, розповів Максим Івченко, начальник Управління розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації.

В останньому кварталі 2019 року Секретаріат планує перевірки дотримання вимог захисту персональних даних під час здійснення відеоспостереження, зокрема, КП «Інформатика» КМДА та метрополітену, розповіла Олександра Чіковані, заступниця директора департаменту захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. За підсумками перевірки планують сформувати рекомендації для профільних міністерств щодо покращення регулювання на законодавчому рівні.

Іван Ліщина, заступник міністра юстиції України, зауважив, що системи відеоспостереження широко використовуються у країнах ЄС, проте існують чіткі вимоги до використання камер, аби використання даних не порушувало прав громадян на захист персональних даних та приватного життя. «Розвивати цей напрямок потрібно, але потрібно це правильно оформлювати та чітко прописувати, як і для чого ми використовуємо цю інформацію, хто має до неї доступ», – підсумував він.

У Верховній Раді 8-го скликання був зареєстрований законопроект щодо використання систем відеоспостереження. Повторно він ще не внесений.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі