Франківські волонтери із ГО «Громадська ініціатива Галичини» возять з-за кордону на передову автомобілі. Від 24 лютого волонтери перегнали бійцям 92 авто. Ще зо три десятки машин привезли до повномасштабного вторгнення росії.
Організувала процес перевезення автомобілів для військових голова організації Леся Качурова. Її чоловік боронить українські кордони з 2014 року, старший син – військовий медик. Леся волонтерить з 2014 року і зараз з командою особисто перевозить машини.
«Автомобілі ми ганяємо для армії ще з 2014 року. Ми – одні з лобістів змін до закону «Про гуманітарні вантажі», коли волонтерські організації ініціювали визнання автомобіля для ЗСУ товаром, а не транспортом, щоб його не треба було розмитнювати», – розповідає Леся Качурова.
Відтоді волонтери привезли для військових з-за кордону приблизно три десятки авто. На той час, за словами пані Лесі, такої потреби, як зараз, в автомобілях не було.
«Не було такого великого фронту, такої великої кількості військ, як зараз, і не було необхідності в такій великій мобільності військ», – зауважує волонтерка.
Зараз транспорт – це розхідний матеріал
Цього року перші п’ять автомобілів волонтери привезли в Україну в ніч з 7-го на 8 березня. Через бюрократичні процедури простояли на кордоні майже цілу ніч.
«Коли ми пригнали перші автомобілі, митники не знали, що з нами робити. Є п’ять машин, є п’ять дівчат. Почали оформляти автомобіль на фізичну особу. Це означає, що я маю автомобіль розмитнити. Якщо не розмитнюю, я не можу загнати іншу машину. Я знаю закон «Про гуманітарні вантажі», доказую їм одне, а вони мені – зовсім інше. Я розумію, що вони не винні, бо в них не було механізму оформлення. Механізм ми узгодили на ранок, піднявши на ноги центральну владу», – говорить Леся Качурова.
Волонтерка згадує, що тоді на кордоні скупчилися не лише тисячі автомобілів, а й людей, які пішки намагалися залишити Україну, втікаючи від війни. Дорогою по гуманітарні вантажі івано-франківські волонтери підбирали жінок з дітьми та перевозили за кордон.
«Ситуація на кордоні була жахлива. Я не говорю про черги машин, там люди мають хоч якийсь комфорт. Ми бачили людей, які стояли з маленькими дітьми на вулиці 28 годин. Ми бачили немовля, примотане скотчем до «кравчучки», бо мама вже фізично не могла його тримати», – розповідає Качурова.
Перевозити автомобілі стало складніше після того, як вступив у дію закон про так зване «нульове розмитнення». Верховна Рада звільнила від митних платежів усі транспортні засоби, що ввозяться до країни. Ця норма діяла до 1 липня.
«Я не знаю, хто подав цей закон. Ним скористалися або перекупники, або люди для власних потреб. Коли ми їдемо на транзитних номерах, польський митник не розуміє, каже: «Є загальна черга, ставайте в загальну чергу». Ми кажемо: «Ми для ЗСУ». Він каже: «Добре, але домовляйтеся зі своїми людьми», – згадує волонтерка.
За її словами, домовитися вдалося лише раз. Здебільшого волонтери вистоювали в довжелезних чергах по кілька годин, а подеколи й діб.
Через великий попит з України ціни на автомобілі за кордоном значно зросли. «Автомобіль, який у березні ми могли купити за 3,5 тисячі євро, зараз коштує від 5 тисяч», – каже Леся Качурова.
З коштами зараз катастрофа
Шукати автомобілі франківським волонтерам допомагають друзі з Нідерландів, Ірландії, Швеції, Литви, Фінляндії. Волонтери з цих країн привозять авто до Польщі, а звідти їх забирають франківці.
«Волонтери, які нам допомагають шукати машини, кидають нам фото і характеристики автомобіля. Ми погоджуємо з бійцями: вони дивляться на фото, на характеристики. І вже аж тоді ми запускаємо процес купівлі і перевезення цих автомобілів», – пояснює Леся Качурова.
Автомобілі волонтери шукають для різних військових частин. Кошти на машини бійці здебільшого знаходять самі.
«З коштами зараз катастрофа. Допомога закінчилася десь у травні. На початку були більші можливості купувати автомобілі, дуже багато благодійників дарували машини. Але зараз в основному ми допомагаємо купувати, а гроші на авто бійці збирають самі», – каже волонтерка.
Втім, ГО «Громадська ініціатива Галичини» бере на себе витрати на ремонт. Лагодять машини в Івано-Франківську, за потреби перефарбовують, заправляють і аж тоді везуть на фронт. Ремонт одного автомобіля обходиться у 20-25 тисяч гривень.
На фронті більшість автомобілів, говорить Качурова, довго не «живуть».
«Зараз транспорт – це розхідний матеріал. Є «швидка», яка довго їздить, але пікапи у нас не всі «живі», і їх власники не всі живі», – констатує Леся Качурова.
Діти наближають перемогу
Волонтерів надихають і допомагають не опускати рук юні франківці, які долучаються до збору коштів на автівки для ЗСУ.
До прикладу, семирічний франківець Максим Косик віддав «Громадській ініціативі Галичини» 5 тисяч гривень, які йому подарували на день народження. Хлопчик пообіцяв і надалі віддавати свої заощадження на допомогу військовим, щоб вони якнайшвидше здобули перемогу.
За словами Лесі Качурової, кошти, які передав Максим, волонтери доклали на ремонт автомобіля, який поїхав на передову.
Не менше вразив вчинок чотирьох дівчат, які організували благодійний ярмарок, зібрали 5 тисяч гривень і передали волонтерам. Ці гроші підуть на купівлю автомобіля «швидкої» допомоги, який рятуватиме життя на передовій. Це вже третя така акція, організована дівчатами. Попередні два рази вони ярмаркували і збирали кошти, за які придбали авто для військової частини, де служить тато однієї з них.
«Нам є заради кого виборювати перемогу», – каже Леся Качурова, розповідаючи про вчинки юних благодійників.
Не автомобілями єдиними
ГО «Громадська ініціатива Галичини» займається не лише перевезенням автомобілів. З 2014 року волонтери організовували навчання з надання першої домедичної допомоги для військових та цивільних. Постійно відправляють на фронт аптечки та медикаменти, технічні засоби: телефони, рації, сонячні батареї і навіть комп’ютери. Шукають одяг для поранених військових та відправляють у госпіталі по всій Україні.
Ще один напрямок діяльності громадської організації – допомога онкохворим діткам. П’ять років поспіль щонеділі у центрі Івано-Франківська організовують благодійні концерти «На шапку», де збирають кошти на потреби онкогематологічного відділення Івано-Франківської обласної дитячої лікарні.
«Вихідних у нас немає. Ми практично не відпочиваємо. Буває так, що перепитуємо, який сьогодні день, яка дата, щоб щось не пропустити. У нас були вагання, чи відновлювати в умовах воєнного стану концерти «На шапку», але прийняли рішення відновити, тому що діти продовжують хворіти», – пояснює Качурова.
Відпочивати, каже волонтерка, будуть після перемоги.
Реквізити для допомоги
Реквізити ГО «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА ГАЛИЧИНИ»:
Посилання на Монобанк: https://bit.ly/3AnXNXJ
Картка Моно 5375411200522543
Переказ на рахунок юридичної особи:
ГО «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА ГАЛИЧИНИ»
Код отримувача 39320241
Рахунок UA503366770000026000052515566
IВАНО-ФРАНКIВСЬКА ФIЛIЯ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Картка № 5169330518077182
Марія Гаврилюк, Івано-Франківськ
7.09.2022
Матеріал підготовлений у рамках проєкту Local Media Support Initiative, що реалізовується УКМЦ за підтримки International Media Support IMS