Київ, 21 квітня 2015 року – «Велика кількість німців вважають “українську кризу” усе-таки “російською кризою”, хоча останнім часом увага до Росії, як до “великого гравця” дуже сильно змінилася» – заявила Джемма Пьорцґен, автор книги «Газпром: влада від труби», колумніст видань Frankfurter Rundschau, Stuttgarter Zeitung, Westdeutsche Allgemeine Zeitung, ФРН, під час зустрічі-дискусії із представниками кращих аналітичних центрів ЄС, редакторами та журналістами провідних європейських видань в Українському кризовому медіа-центрі.
«Позиція Угорщини у цьому конфлікті є дуже неоднорідною», – заявив Антон Бендаржевський, директор Геополітичного інституту з досліджень Росії та Центральної Азії (PAGEO) в Угорщині. На думку експерта, основними факторами, які впливають на зовнішню політику Угорщини, і обмежують її підтримку України, є залежність країни від російського газу, будівництво ядерної станції в Угорщині у межах спільного російсько-угорського проекту, та присутність угорської меншини на півдні України. Насамкінець, грає роль і політика дружніх стосунків зі сходом (у тому числі з Росією): «перезавантаження» угорсько-російських стосунків стартувало в Угорщині ще 2010-го року, і цю політику важко взяти та розгорнути на 180 градусів.
«Громадська думка про Україну в Італії дуже розділена. Італійські “єврооптимісти” підтримують європейські прагнення України (вступ до ЄС та НАТО), але євроскептики, а також бізнесмени вважають, що Росія є значно серйознішим, аніж Україна, економічним ринком. Це відбувається на фоні браку знань про Україну і створює сприятливі умови для підтримки Італією російської позиції, зокрема, щодо федералізації України», – розповів Марко ді Ліддо, провідний аналітик Центру міжнародних студій (CSI), Італія.
Позиція ж французького уряду щодо України дуже помітна, адже Франція брала участь у Мінських домовленостях – зазначив Корeнтін Бруслейн, Старший науковий співробітник Французького інституту міжнародних відносин (IFRI), Франція. «Франція пройшла довгий шлях до своєї сьогоднішньої позиції, адже вона також має економічні інтереси з Росією, але зараз дедалі більше є розуміння того, що сучасна Росія є загрозою європейській системі безпеки. Відповідно, Франції доводиться постійно балансувати поміж цими двома факторами, – підсумував він.
«Сьогодні в структурах ЄС нерідко постає питання фінансових витрат ЄС на підтримку України і пов’язане із ним питання, чи готові вони змушувати європейського платника податків платити за Україну», – підкреслив Пітер Коларж, громадський діяч, колишній посол Чехії в США та Росії. Експерт пошкодував, що президент його країни недостатньо підтримує Україну в конфлікті. «Але молодому поколінню українців ще доведеться доводити, що Україна є країною, за яку варто боротися», – додав він. – Ми зі свого боку, робимо усе, що можемо».
Підсумовуючи дискусію, експерти дійшли до висновку, що усупереч розбіжностям та нюансам сприйняття України в різних країнах ЄС, Європа загалом дуже об’єдналася перед тією загрозою, яку на сьогодні становить Росія для безпеки європейського континенту.