Menu

Моніторинг українських медіа за 4 серпня 2015 року

Питання закріплення особливого статусу самопроголошених республік ДНР і ЛНР у змінах до Конституції України та створення демілітаризованої зони у районі села Широкине залишаються наріжним каменем на мінських переговорах контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Українська сторона побоюється виникнення нового котла у Широкиному і послаблення захисту Маріуполя у разі відходу українських збройних сил. Представники ДНР і ЛНР все ще прагнуть легалізуватися за рахунок конституційних змін, а також за рахунок застосування особливого закону про амністію учасникам подій на сході країни. А за межами республік, судячи з усього, готується платформа для нової політичної адміністрації регіону. Окрім як від опозиційного блоку, нові керівники можуть прийти від об’єднаного фронту олігархів, чи від втікачів – колишніх можновладців, котрих намагається згуртувати колишній прем’єр-міністр Микола Азаров. Ситуація на Донбасі використовується політиками для приховування власних справ; нічого не змінюється, а залишається старим, як вважають деякі активісти. На противагу, політики, згідно з заявами, починають переконувати населення у тому, що участь заможних людей у політиці є цілком нормальною.

У верхівках влади, згідно з повідомленнями, механізм задоволення високих фінансових вимог чиновників за рахунок доплат набуває скандального характеру. Громадськість активно переконують у тому, що можновладцям потрібно доплачувати окремо, для того щоб формально не платити високу зарплату. Замість корупційних доходів і доплат у конвертах пропонується легалізувати доплату з окремих, недержавних фондів.

Газові перемовини з Росією сьогодні фактично зводяться до забезпечення майбутнього опалювального сезону. Українська сторона розраховує вирішити проблему на підставі нового зимового пакету. У цілому брак коштів, у першу чергу, стримує підготовчі закупівлі енергоносіїв на зиму. У результаті існує ймовірність, що Україна буде вимушена домовлятися не тільки про постачання газу у зимовий період, а й про постачання електроенергії.

Експерти схильні розглядати нинішнє зміцнення курсу гривні насамперед як наслідок тимчасових, сезонних і кон’юнктурних факторів. Це, зокрема, вплив фону новин про отримання кредиту від МВФ та згоди приватних кредиторів України про списання частини зовнішньої заборгованості держави; це також зменшення активності населення, котре не виходить на ринок через зниження купівельної спроможності; і нарешті це низька активність Нафтогазу України у літній період.

СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Контактна група з врегулювання ситуації в Україні у понеділок у Мінську так і не змогла укласти угоду про відведення окремих видів озброєнь калібром до 100 міліметрів і танків. У підсумку було вирішено, що підгрупа з безпеки продовжить роботу у вівторок і спробує все-таки узгодити проект документа. Наріжним каменем стали чотири точки на лінії зіткнення, з яких українська сторона не має наміру відводити озброєння, повідомляють представники ДНР-ЛНР. Донецькі і Луганські представники наполягають на тому, що узгоджене озброєння має бути відведено з усієї лінії зіткнення. Українська сторона має намір лишити озброєння біля Донецька, «Бахмутки», Золотого і Щастя, «тобто у місцях, де й донині тривають обстріли», – повідомило джерело, близьке до переговорів. Текст документа щодо відведення озброєнь у вівторок на засіданні підгрупи з безпеки може бути підготовлений, але не підписаний, про що заявив повпред ДНР Денис Пушилін. «Парафування документа представниками ДНР і ЛНР поки не передбачається, воно зірване українською стороною. Переговори тривають. Ми продовжуємо обговорювати перспективи парафування документа. Але, швидше за все, нічого не буде», – заявив офіційний представник самопроголошеної Донецької народної республіки на переговорах у Мінську Денис Пушилін.

Селище Широкине на півдні Донецької області може залишитися мілітаризованою зоною, якщо таке рішення ухвалить українська влада. «Найбільш гарячими точками поки залишаються Піски, Дослідне, Авдіївка, – це населені пункти, які знаходяться поблизу Донецька, і з боку Донецька чи донецького аеропорту ведеться по них обстріл. За Широкиним тривають переговори щодо демілітаризації цієї зони. На даний момент там перебувають військові; а всі контролюючі висоти перебувають під нашим наглядом. Якщо будуть досягнуті певні домовленості, можливо, ця зона залишиться мілітаризованою, але це вже рішення політичного керівництва країни», – заявив прес-секретар штабу спецоперації силовиків у Донбасі Анатолій Стельмах.

Батальйон «Донбас» вважає помилковою демілітаризацію Широкиного і заявляє про готовність повернутися на позиції у цей населений пункт. «У зв’язку з високою ймовірністю загострення ситуації в районі населеного пункту Широкине наполягаємо на наказі про повернення підрозділів «Донбасу» після ротації на позиції в н.п. Широкине. Абсолютно впевнені, що з урахуванням досвіду Іловайська, ДАП, Дебальцевого прийняття рішення про відведення батальйону, який має півтора року бойового досвіду і з них – півроку в н.п. Широкине за межі Донецької області, в умовах загострення ситуації є помилковим», – йдеться у зверненні військовослужбовців добровольчого батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас» до Верховного Головнокомандувача збройними силами України, президента Петра Порошенка. Бійці «Донбасу» підкреслили, що готові як змінити підрозділи морської піхоти, так і зайняти з ними спільні позиції. Демілітаризація по лінії Дебальцеве – Горлівка була б зараз більш доречною, аніж «демілітаризація Широкиного». «За будь-якої логіки, якщо на якійсь ділянці і має здійснюватися «пілотний проект» з демілітаризації, (хоча сама задумка – це фікція, що зрозуміло кожному, хто щось чув про «тактику та стратегію» російських терористичних військ на Донбасі), то це у Дебальцевому. Тобто на території, яка була відразу ж після підписання горезвісних домовленостей Мінськ-2 захоплена терористами», – заявив координатор «Інформаційного опору» Дмитро Тимчук. Будь-який «план демілітаризації» повинен неодмінно містити гарантії відповідальності сторін за його виконання, підкреслив він. «Якщо російсько-терористичні війська не будуть виконувати свою частину домовленостей, Росія повинна нести за це повну відповідальність у вигляді конкретних санкцій, перерахованих у «плані демілітаризації», гарантованих Заходом. І не у вигляді імітації покарання, на кшталт, зробити улюблену кішку Пєскова нев’їзною у Мальту, а у форматі конкретних дієвих заходів, наприклад, відключення РФ від міжнародних платіжних систем», – вважає Тимчук.

У понеділок у Мінську були досягнуті деякі рамкові домовленості з питань гуманітарного характеру. Зокрема, підгрупа з економіки домовилася про візит експертів на об’єкти водопостачання у Донецькій і Луганській областях. Зі слівпредставника ОБСЄ Сайдіка, експерти відвідають і вивчать два об’єкти водопостачання у Донецькій і Луганській областях: «У їхній безперервній роботі зацікавлені усі сторони, так як вони забезпечують водопостачанням обидві сторони лінії зіткнення». «Підгрупа з економічних питань обговорила і досягла домовленостей з питання відновлення залізничного сполучення. Наступного тижня буде розроблено графік з розмінування і відновлення залізничної ділянки Микитівка-майорська», – сказав Сайдік. Дана ділянка відіграє важливу роль у забезпеченні поставок вугілля, пояснив він. Зі слів представника ОБСЄ, до робіт з відновлення ділянки будуть залучені всі сторони, у тому числі Донецька залізниця.

«На даний момент у ЛНР і ДНР знаходяться 45 військовополонених. У ДНР – 40, з яких 12 готові до обміну, 28 перебувають під слідством», – повідомив уповноважений представник ДНР на переговорах контактної групи Денис Пушилін. Для успішного виконання пункту про обмін «усіх на усіх» необхідно провести амністію осіб, причетних до подій на південному сході, підкреслив він. «Нам необхідно рухатися безпосередньо до виконання пункту, який свідчить, що обмін «усіх на усіх» є необхідним, а для цього повинен вступити у дію закон про амністію. Без цього закону наших однодумців, котрі є політв’язнями на території України, звільнити буде практично неможливо», – зазначив Пушілін.

Питання про надання особливого статусу Донбасу залишається відкритим, і політична підгрупа контактної групи продовжить його обговорення, заявив на переговорах уповноважений представник самопроголошеної Луганської народної республіки Владислав Дейнего. «Це питання зараз поки не доведено навіть до якогось предконсенсусного статусу. Питання залишається відкритим, буде далі тривати обговорення в режимі відеоконференції. Є надія, що це питання зрушиться з мертвої точки», – сказав Дейнего. Необхідно вирішувати й інші політичні проблеми: реформування конституції, модальності проведення місцевих виборів у Донбасі, – вважає Дейнего. «Без належних політичних рішень, будь-які спроби вирішити питання у військовій площині є тимчасовими доти, доки політичні рішення не закріплять успіх з припинення вогню, відведення озброєнь і т. д.», – підкреслив він.

ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву збільшити закупівлі природного газу з Європи, «у серпні максимально збільшити обсяги придбання газу по реверсу», щоб забезпечити накопичення необхідного обсягу у сховищах. Найближчим часом має бути визначена дата проведення тристоронніх газових переговорів, повідомив глава уряду. «Застосовувати переговорний пакет ідентичний до того, який був у минулому році. Цей пакет дав нам можливість пройти зиму і забезпечити транзит газу. Він базувався виключно на ринкових умовах, які були сприйняті нашими європейськими партнерами і, відповідно, потім підписані сусідньою державою», – розпорядився Яценюк.

НАК «Нафтогаз України» планує знайти кошти на закачування необхідної кількості газу до підземних газосховищ протягом серпня. «У серпні ми повинні додати приблизно 1,5 млрд. кубометрів газу до підземних газосховищ. Якщо це відбудеться, ми зможемо повністю виконати графік і увійти з комфортним рівнем у зимовий період», – повідомив голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв. З його слів, основною перепоною до виходу на оптимальний режим закачування газу є брак коштів. «Тепер ми не маємо можливості анонсувати державну гарантію в 3 млрд. доларів США, що передбачена держбюджетом України для створення спеціального фонду резерву, який обмежує наші можливості з імпорту газу. Відповідно, для того щоб виконати графік, нам необхідно терміново докласти зусиль для підвищення розрахунків з ринку», – пояснив він.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин гарантував Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку безперервне проходження опалювального сезону. «Так, я це гарантую. Якщо ці кошти, які ми виділили, будуть використані ефективно, якщо ДПЕК не буде саботувати постачання вугілля на станції, то ми однозначно виконаємо це зобов’язання», – запевнив він. За словами Демчишина, енергогенерація планує накопичити близько 3 млн. тонн вугілля. У той же час він сподівається, що за рахунок зменшення споживання, а також того, що Енергоатом взяв на себе велике навантаження, зазначених обсягів вугілля повинно вистачати. «Нині ті всі процеси підготовки до опалювального сезону йдуть з певним запізненням. Адже кошти, виділені на закупівлю вугілля, були надані 1 серпня, а не 1 травня, як повинно було бути», – повідомив Демчишин. Брак вугілля на ТЕС у літній період – це не найбільша проблема, куди гірше, що вугілля не накопичується для зимового періоду. «Ситуація з вугіллям не дуже позитивна, але в літній період це, загалом, терпимо. Проблема у тому, що не накопичується достатньо запасів вугілля для зимового періоду. Гірше те, що позапланово зупинився блок АЕС. Дефіцит, що виник сьогодні, не є дуже великим, але його необхідно буде перекрити, очевидно, імпортом електроенергії», – вважає експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко. При цьому він зазначив, що в України небагато варіантів імпорту. «Ми вже багато років говоримо про те, що потрібно переходити на паралельну роботу з Союзом європейських операторів, але це все залишається на рівні розмов. Зараз ми працюємо паралельно лише з російською енергосистемою, відповідно, купувати електроенергію можемо тільки звідти», – пояснив експерт.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Депутати і можновладці уряду отримують не тільки офіційну зарплату, але й додаткові надходження у конвертах. Першим про це заявив політичний оглядач Дмитро Тузов, котрий зазначив, що керівники Мінінфраструктури та Мінагропроду кожного місяця отримують доплати від 3 до 50 тисяч доларів в конвертах. На повідомлення вже відреагував Міністр юстиції Павло Петренко, порекомендував правоохоронцям зайнятися перевіркою даної ситуації. ЄС же допоможе створити спецфонд, з якого доплати будуть робитися офіційно, повідомив міністр. Пізніше існування доплат визнав і нардеп від БПП Віктор Чумак, котрий підтвердив, що ця практика існує і серед депутатів. Депутатам слід створити «золоту клітку», аби у них не виникало бажання займатися корупцією, вважає керівник Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. Інакше виходить, що доплати виплачують олігархи, а можновладці обслуговують їх, а не народ. Таран підкреслив, що навіть в умовах війни і злиднів країна повинна платити високі зарплати чиновникам, оскільки вона втрачає без цього набагато більше.

Війна на сході України є інформаційним фоном, через який громадяни не бачать, що відбувається в інших регіонах, вважає волонтер і громадський активіст Олексій Мочанов. Система державної влади у країні ніяк не змінилася, і цим користуються нечесні політики, котрі прагнуть прийти до влади не тільки у Донецькій і Луганській областях, а й в усій країні, заявив активіст. «На думку луганського губернатора Георгія Туки, на Донбасі не можна проводити вибори, бо там сепаратисти. Мені здається, що за нинішньої системи, що не змінилася, проведення місцевих виборів – це спроба закріпити бедлам, що існує на усіх територіях. Я б не ділив Україну на Луганську і Донецьку області та усі інші. Аналогічні біди у нас є і у Закарпатті, і у Львівщині, і у Чернігівщині», – зазначив він. Думку простих українців ніколи раніше не брали до уваги при написанні Конституції країни, вважає Мочанов. «Потрібен спочатку конституційний конвент, що дозволить з’ясувати, чого дійсно хочуть люди у цій країні. Є три основні частини країни – західна, південно-східна та центральна Україна. Треба зрозуміти, на яких підставах і базових принципах люди готові жити разом в одній країні, щоб це була реальна держава, а не макет», – заявив волонтер. «Мені іноді здається, що війна на Донбасі потрібна, щоб люди ні про що інше більше не думали і не розуміли, що їх мають там, де вони знаходяться, поки у телевізорі і в інтернеті дивляться про Донбас. Існує гарне порівняння: зірки завжди є на небі, але якщо ви стоїте під ліхтарем і дивитеся вгору, то зірок не бачите, бо ліхтар захоплює усю увагу», – зазначив волонтер. «З війною на Донбасі виходить, неначе у полі поставили стовп, на нього повісили ліхтар і сказали: «З зірками ми впоралися, вони більше не світять». Це брехня: вони нікуди не зникли, просто вам, як собаці Павлова, вручили яскравий ліхтарик і роблять вигляд, що щось змінилося. Картина світу не змінилася, змінилося ваше сприйняття. У вас Донбас на першому місці, а те, що діється в інших місцях, вас просто не цікавить, тому що у вас є більш яскраве джерело інформації. Ми ж не собаки Павлова, не треба у нас виховувати такий рефлекс», – вважає активіст.

 

РЕФОРМИ
Верховна Рада може розглянути проект змін до Конституції у частині правосуддя вже у серпні, щоб затвердити його восени. «Це залежить від того, за яким графіком буде працювати Верховна Рада. Якщо Верховна Рада продовжить працювати ще у серпні, розглядатиме це питання і прийматиме рішення, то у нас є шанси, що восени ми зможемо вийти на затвердження цього проекту», – повідомив голова Робочої групи з питань правосуддя та суміжних правових інститутів Олексій Філатов. В іншому випадку, слід очікувати ще дві сесії, вважає заступник голови АПУ.

Рішення про притягнення суддів до кримінальної відповідальності прийматиме Вища рада правосуддя, в яку входитиме 21 член, більшість з яких – самі судді. «За всі питання суддівської кар’єри відповідатиме Вища рада правосуддя – незалежний орган, який складатиметься переважно із суддів. Тобто, більшість членів у цьому органі, на відміну від сьогоднішньої ситуації, становитимуть судді, котрі будуть обиратися самими суддями. Саме Вища Рада правосуддя, а не Верховна Рада як зараз буде давати згоду на притягнення суддів до відповідальності у разі вчинення суддею відповідних порушень. На даний момент суддя користується імунітетом від відповідальності за будь-яку провину, будь-яке порушення, яке він може скоїти. І для того щоб надати згоду про притягнення судді до відповідальності, необхідна більшість голосів у Верховній Раді. Верховна Рада є політичним органом, і зрозуміло, що будь-яке питання притягнення суддів до відповідальності стає політизованим», – повідомив голова Робочої групи з питань правосуддя та суміжних правових інститутів Олексій Філатов. Імунітет суддів буде звужений виключно до «функціонального імунітету», повідомив він. Даний імунітет не буде поширюватися на будь-які злочини або провину, що не стосуються виконання суддею своїх суддівських функцій. У таких випадках навіть не потрібно буде згоди Вищої ради правосуддя для притягнення суддів до відповідальності. «Якщо суддя вчинить ДТП, якщо суддя здійснить інше порушення, що відноситься до загальних порушень і не стосується виконання суддівських функцій, то він буде притягнений до відповідальності так само, як будь-хто інший з громадян», – заявив Філатов.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила зміни до меморандуму про співпрацю з Україною після першого перегляду програми кредитування. «Початкові умови, висунуті Україні Міжнародним валютним фондом для продовження співпраці і подальшого фінансування, дещо змінилися. Зокрема, були визначені «маяки», тобто – обов’язкові умови для надання третього траншу кредиту у вересні», – повідомляється у тексті оновленого меморандуму. Серед цих «маяків»: затвердження Кабінетом Міністрів плану заходів з приватизації п’яти державних підприємств з переліку пріоритетних об’єктів для приватизації, створення спеціалізованого підрозділу антикорупційної прокуратури відповідального за нагляд над розслідуванням Національного антикорупційного бюро та створення умов для повномасштабного функціонування НАБ. Пріоритетом буде також забезпечення фінансового оздоровлення НАК «Нафтогаз України», який повинен перейти до придбання валюти не з резервів Нацбанку, а на міжбанківському ринку. До кінця 2015 року Україна пообіцяла утримати дефіцит компанії на рівні нижче 3,1% ВВП.

Другий транш кредиту Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,7 млрд. дол. буде спрямований на поповнення золотовалютних резервів Національного банку України. «Ще у лютому золотовалютні резерви НБУ становили лише 5,6 млрд. дол.. Й уся ця сума, виділена МВФ, піде до золотовалютних резервів НБУ. І наші резерви будуть досягати 12 млрд. дол.», – повідомив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. З його слів, це є запорукою стабільності національної грошової одиниці і необхідною умовою для нормальної роботи українського банківського сектора.

Зміцнення нацвалюти пов’язано з низькою активністю найбільшого покупця валюти – НАК «Нафтогаз України» і традиційним літнім спокоєм на валютному ринку. «На курс зараз впливає традиційний літній спокій. Населення не робить активних придбань валюти. Більш того, воно продає більше, аніж купує. Теж вірно, що зараз воно не є серйозним гравцем на валютному ринку: у нього немає гривні, щоб впливати на курс. Зміцнення також пов’язано з тим, що найбільший гравець НАК «Нафтогаз України» не дуже активно купує валюту», – заявив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Курс гривні зміцнюється на тлі хороших новин з Вашингтона, вважає президент інвестиційної групи Універ Тарас Козак. «Основною причиною є те, що ми отримали підтвердження, що МВФ надасть другий транш – 1,7 млрд. доларів. Відповідно, експортери, як основні постачальники валюти на ринок, розуміють, що з надходженням валюти курс гривні може зрости. Тому продають валюту, щоб отримати більше гривень», – вважає Козак. Зростання курсу гривні сталося на тлі згоди комітету кредиторів про списання боргу на 5%, виділення нового траншу МВФ і позитивного сальдо платіжного балансу у червні. «Усі ці чинники є об’єктивними і надають чисельний вплив на прогнозний платіжний баланс другого півріччя», – стверджує головний фінансовий аналітик агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Можливість списання 5% зовнішнього боргу приватним кредиторам потрібно сприймати як успіх. «Я думаю, що сприймати це потрібно як успіх. Сторони почали співвідносити свої бажання з реальністю. З часом наближення години «Х», що настане у вересні, сторони бадьорим кроком дійдуть якоїсь угоди », – вважає Шапран.

Ощадбанк домовився про реструктуризацію євробондів на 700 млн. доларів. «Ощадбанк успішно завершив процес реструктуризації, перепрофілювання. Ми сьогодні можемо оголосити про успішне голосування: 90% наших кредиторів погодилися», – повідомив голова правління АТ «Ощадбанк» Андрій Пишний. З його слів, на даний момент очікується фінальне юридичне оформлення перепрофілювання облігацій.

ПРЕЗИДЕНТ
Добровольчі батальйони зобов’язані інтегруватися у Збройні сили. Злочинці, котрі прикривалися ім’ям Правого Сектора у Мукачевому «не мають політичного підґрунтя». «Їх слід розглядати як злочинців. Але не слід перебільшувати цю небезпеку. Ми контролюємо ситуацію і не допустимо дестабілізації в країні», – заявив Президент України Петро Порошенко. Лідера «ПС» Дмитра Яроша Президент у злочинці не записує і зазначає, що радикали мають право на свої політичні партії. «Однак якщо ці партії мають збройні загони, то це незаконно», – підкреслив він.

ВЛАДА І БІЗНЕС
У разі якщо нове керівництво «Укрнафти» не зможе зробити компанію прибутковою, держава може піти на приватизацію своєї частки її акцій. При цьому, якщо вдасться зробити так, щоб на діяльність «Укрнафти» не впливав жоден акціонер, тоді це робити не доведеться. «Зробити так, щоб акціонери майже з рівними частками не конфліктували у своєму бажанні впливати на операційну діяльність компанії, практично неможливо. Щоб це не відбувалося, в усьому світі у корпораціях розділений рівень акціонерів і менеджменту. Якщо це вдасться, корпорація буде працювати нормально. Якщо ні, напевно, державі краще приватизувати свої нафтові активи», – повідомив Директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. На його думку, у корпоративному управлінні для акціонерів або мають бути непорушні правила гри, або державі у цій ситуації вигідніше продати держактиви в нафтобізнесі. «Якщо ми зможемо перетворити «Укрнафту» у нормальну прибуткову корпорацію, на діяльність якої безпосередньо не впливає жоден з акціонерів, у корпорацію, керовану незалежним менеджментом і що має прибуток, а далі прибуток тільки розподіляється між акціонерами відповідно до їх часток у статутному фонді, – якщо вдасться це зробити, тоді ця компанія зможе нормально працювати», – зазначив він.

Бізнес-активами Петра Порошенка, що були у нього до моменту обрання Президентом України, у даний час керують західні інвестиційні компанії. За словами Порошенка, він «добровільно дистанціювався» від свого бізнесу, активами якого зараз керує ряд західних інвестиційних компаній. «Це найбільш цивілізований механізм», – вважає Президент. Він підкреслив, що його діяльність на посту Президента ніяк не пов’язана з його інтересами власності. При цьому Порошенко вважає «цілком нормальним те, що заможні люди мають можливість займатися політикою».

У ці вихідні у готелі «Хайят» у Києві відбулося засідання деякої «ложі олігархів», ініціатором якої був багатий український бізнесмен, котрий найбільше постраждав у результаті війни на сході – Рінат Ахметов, про що повідомляють джерела. Рінат Леонідович захід не відвідав, однак його інтереси представляв давній партнер і колишній донецький губернатор Сергій Тарута. На зустрічі був присутній радник президента Петра Порошенка Юрій Косюк і зять екс-президента Леоніда Кучми Віктор Пінчук. Костянтин Жеваго надіслав нардепа Анжеліку Лабунську, а Ігор Коломойський захід проігнорував. Учасники заходу констатували, що ситуація у країні, насамперед економічна, вкрай складна, і з цим треба щось робити. Єдине, що просочилося зі стін «олігархічної ложі», – це рішення про створення нової політичної партії, яка б опиралася на електоральну базу Партії регіонів, тобто продовжувала бути «голосом Донбасу і південного сходу». Як називатиметься нова партія, поки не відомо, але, по суті, це буде «Самопоміч – 2», складена зовсім з нових осіб, ще не заплямованих в очах потенційних виборців. Ці особи повинні будуть переконувати електорат у своїй новій політичній якості, використовувати старі перевірені гасла про «світ», «стабільність» та про економічне відродження промислових регіонів.

Екс-прем’єр-міністр Микола Азаров провів у Москві прес-конференцію, на якій оголосив про створення Комітету порятунку України. Азаров підтвердив, що на «пост президента України» було вирішено «висунути» колишнього народного депутата Володимира Олійника. «Ми прийняли рішення висунути на пост президента України Олійника Володимира Миколайовича. Ми з вами повинні вимагати дострокових виборів: президентських, парламентських і у місцеві органи влади. Країна гостро потребує оновлення. З вашою підтримкою Комітет готовий взяти відповідальність за майбутнє держави на себе», – заявив Азаров. На думку 58-річного Олійника, в Україні необхідно провести дострокові вибори до Ради. «В Україні криза: політична, економічна, соціальна. Єдиний вихід – дострокові вибори президента і парламенту. Порошенко так і не став Президентом України, він залишився президентом Roshen», – сказав він. Екс-регіонал Олійник також вважає, що державний нейтралітет є запорукою безпеки України. «Питання безпеки країни – це нейтральний статус. Присутність баз НАТО перетворює державу у фронтову зону, зону конфлікту і не відповідає національним інтересам України », – заявив він.

Кремль вирішив відкрити другий фронт, і тільки так можна розцінювати нещодавню заяву Азарова про створення альтернативного уряду, вважає політолог Павло Нусс. З його слів, активізацію Азарова слід розцінювати як спробу похитнути стабільність, яка і так не володіє достатньою силою і впевненістю. Однак створення альтернативного уряду і оголошення свого альтернативного президента також свідчать про те, що Кремль втратив надію домовитися з чинним Президентом України Петром Порошенком і шукає йому наступника. Отже, ніяких сепаратних переговорів між Кремлем і головою держави не існує. Стає зрозумілим, що Кремль збирається змінювати не лише президента, а й військове керівництво.