Menu

Експерти України та США окреслили шлях до перемоги

Сценарії війни, військова стратегія та оборонне планування: погляд фахівців України та США

Дискусія навколо змін в уряді та кадрових ротацій, особливо щодо міністра оборони, значною мірою змістила фокус уваги на питання сценаріїв війни, військової стратегії та оборонного планування. На думку голови правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайного і Повноважного Посла Валерія Чалого, саме ці питання мають бути пріоритетними. Тому він запросив до участі в експертному обговоренні «Сценарії війни, військова стратегія та оборонне планування: погляд фахівців України та США» людей, чия експертиза заслуговує на особливу увагу: адмірала запасу, командувача ВМС ЗСУ (2016–2020 рр.), головного інспектора Міністерства оборони України (2020–2024 рр.) Ігоря Воронченка, капітана 1-го рангу запасу, заступника начальника штабу ВМС ЗСУ (2004–2020 рр.), директора з трансформації американської компанії «Соната» Андрія Риженка та контр-адмірала ВМС США у відставці, старшого директора Центру з питань кібер- та технологічних інновацій Фонду захисту демократій (FDD) Марка Монтгомері.

Оцінюючи якісний рівень системи військового управління, Ігор Воронченко визнав, що сьогодні тактичний рівень випереджає оперативний. Інакше кажучи, оперативний рівень не встигає за тактичним. Це результат того, що українська філософія планування операцій стратегічного й оперативного рівнів досі відрізняється від західної, хоча підходи поступово змінюються.

«Я впевнений, що скоро відбудуться зміни в процесах ухвалення рішень на всіх командних пунктах і в усіх угрупованнях. Застосовуватиметься принцип управління, який полягає в наданні ініціативи на різних рівнях. Не потрібно контролювати кожен крок відділення чи взводу. Треба мислити ширше і стратегічніше. Коли це працюватиме по всій вертикалі — від стратегічного до тактичного рівня, — тоді буде успіх і ми досягнемо результату. Коли кожний орган військового управління — корпус, оперативне командування, Генеральний штаб — займе своє місце в цих двох вертикалях, ця модель працюватиме максимально ефективно», — переконаний Ігор Воронченко.

У 2022 році Україна увійшла в повномасштабну фазу війни, маючи офіційні керівні документи тактичного й оперативного рівнів, які мало відрізнялися від радянських. Нині вони змінюються, особливо на тактичному рівні. На цьому наголосив Андрій Риженко.

«Наступний крок — оперативний рівень, тому що створено багато угруповань. Не так важливо, скільки у тебе є військ, як те, як ти їх використовуєш. Маючи меншу кількість сил, можна діяти значно ефективніше, використовуючи менше ресурсів і зазнаючи менших втрат. Саме цим Україна має відрізнятися від Росії та колишньої радянської армії», — сказав він.

Ексзаступник начальника штабу ВМС закликав проаналізувати три складові бойового потенціалу.

«По-перше, концепції мають бути західними, тому що вони дають змогу використовувати менше ресурсів і потребують менше часу для ухвалення рішень завдяки довірі до людей. Другий аспект — моральний. Це ставлення до людини, до солдата, до військовослужбовця. Без цього буде дуже складно. І третій — технологічний аспект. Тут у нас уже є багато напрацювань. Їх потрібно систематизувати та масштабувати», — пояснив Андрій Риженко.

Марк Монтгомері висловив упевненість, що настане день, коли Україна зможе повністю синхронізуватися із західними підходами — або через двосторонні угоди зі США, або в межах членства в НАТО. Найважливіше, за його словами, — продовжувати адаптувати західні підходи до ведення війни.

«Україна успішно делегує повноваження дедалі нижчим рівням. Дуже важливо, що Генеральний штаб надає керівні вказівки безпосередньо тим, хто командує, і вони каскадом передаються вниз. Необхідно делегувати ухвалення рішень до рівня бригад», — зазначив американський військовий експерт.

Водночас він застеріг від надмірної централізації управління на рівні Міністерства оборони чи Генерального штабу. За його словами, необхідно посилювати авіацію, підтримувати пілотів і зберігати спроможності завдавати ударів середньої та великої дальності. Саме так можна змусити Росію заплатити високу ціну за агресію.

«На мою думку, якщо планування буде делеговане на найнижчий рівень і там ефективно виконуватиметься, а Україна збереже спроможності завдавати ударів середньої та великої дальності, Російська Федерація не зможе перемогти військовим шляхом. Тоді українці зможуть виграти цю війну як суспільство. Це найважливіша умова довгострокового успіху України», — підкреслив Марк Монтгомері.

Підбиваючи підсумки дискусії, Валерій Чалий зазначив, що має існувати конкуренція не лише дронів, а й ідей та стратегічних підходів.

«У президента як Верховного Головнокомандуючого має лежати кілька, як на мене, пропозицій, з яких потім оцінкою тих, хто зараз воює, і тих, хто відповідає, має вибраний бути оптимальний варіант. Проте, зараз підхід більше політично орієнтований, ніж орієнтований на ефективність протидії ворогу і перемогу», – сказав він.

Валерій Чалий погодився з Марком Монтгомері, який назвав вуличні протести в Україні проявом демократії, однак наголосив, що поряд із громадянським контролем має ефективно діяти й парламентський контроль.

Повертаючись до подій на фронті, голова правління УКМЦ закликав до подальшого нарощування спроможностей завдавати ударів середньої та великої дальності — не лише безпілотними системами, а й крилатими та балістичними ракетами.

«Наша перемога залежить від того, на скільки кроків ми будемо випереджати ворога. Це можна забезпечити, спираючись на вже апробовані концепції та доповнюючи їх новими елементами, народженими українським бойовим досвідом», — підсумував Валерій Чалий.