Протягом трьох років російський уряд витратить 30 мільярдів рублів на розвиток штучного інтелекту (ШІ). І це лише відкриті дані. Є закриті статті бюджету, які передбачають подібні витрати в контексті військових планів та розвитку спроможностей війни проти України. Такі дані під час експертного обговорення «Російський генеративний ШІ як інструмент інформаційного впливу» навів керівник Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Володимир Солов’ян.
Артикулювати цю тему на рівні загальнодержавного дискурсу Кремль розпочав у 2019 році зі створення Національної програми розвитку ШІ. Наступного року було сформовано федеральний проєкт «Штучний інтелект», і саме в цей період з державного бюджету починають виділятися значні кошти на розвиток цієї галузі. Один з напрямків – освіта. Провідні університети отримують фінансування, адже у планах до 2030 року підготовка щонайменше 10 тисяч спеціалістів у даній сфері.
Станом на 2023 рік в РФ відбувся запуск і апробація входження в широкий простір користування російських великих мовних моделей ШІ (GigaChat, Yandex GPT, голосовий помічник Аліса).
«Режим розглядає можливість створення інформаційної бульбашки, в рамках якої передбачено встановлення тотального контролю над власним населенням. Останнім нормативним актом в цій сфері є законопроект «Федеральний закон про підтримку розвитку технології і штучного інтелекту в Російській Федерації»», – розповів Володимир Солов’ян.
Експертка ГО «Платформа прав людини», членкиня програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» Дарія Опришко закликала уважно ставитись до будь яких російських новацій, хоч рівень Росії від США за обчислювальними потужностями відстає у 660 разів.
«Дійсно, вони прийняли цей законопроект, але найцікавіше, що навіть в своїх обговореннях в Росії вони підкреслюють, що потенційно можуть стикнутися з проблемами в його імплементаці. І справа не лише в технологічному відставанні. Вимоги, які будуть ставитися до наборів даних, на яких тренуватимуться моделі, досить сильно звужують можливості. Тому ще подивимося, що в них вийде», – додала вона.
Встановлення контролю над внутрішньою аудиторію – лише одне із завдань, які ставляться перед російськими розробниками. Росія вже на операційному рівні використовує ШІ як інструмент дезінформації. Про те, як це відбувається, розказав засновник Policy Genome, дослідник впливу генеративного ШІ Ігор Самоходський.
«Ви можете спитати те саме питання російською, українською, англійською. Англійською отримаєте відмову у відповіді, а російською отримаєте пряму дезінформацію. І це вже не про сам штучний інтелект, а про надбудову над ним. Навіть коли російський ШІ знає коректну відповідь, є надбудова, яка фільтрує відповіді через пропаганду», – пояснив експерт.
За різними дослідженнями, сьогодні від 29 до 37% людей у пошуку замість Google використовують LM-моделі. Аналітик у Mantis Analytics, голова напряму «Східна Європа» Андрій Оленін у зв’язку з цим вказав на важливість так званого фейкового балансу.
«Ми можемо запитати у GPT про якусь ситуацію, і він може відповісти на питання, надати інформацію. Але ще привести посилання на інше джерело, а це джерело може бути абсолютно російським і видавати фейкову інформацію», – попередив аналітик.
Якими є інструменти протидії такому інформаційному впливу? Медіатренерка та співзасновниця StopFake.org Ольга Юркова вважає, що одним з них продовжує залишатись фактчекінг.
«Звичайно, не як якась чарівна пігулка, яка вирішить всі проблеми. В нинішньому складному світі це нереально. Але давайте подивимось, як змінилися взагалі російські інформаційні операції? Багато речей насправді не змінилися. Багато підходів залишилися тими самими, які були. Вони просто отримали новий масштаб і нові інструменти. Якщо в 2014 році були десятки людей, які працювали на фабриках тролів, то зараз це робиться автоматично. Один оператор може згенерувати сотні текстів різними мовами і дуже швидко в режимі реального часу», – зазначила Ольга Юркова.
Рівень сприйняття інформації багато в чому залежить від довіри у суспільстві до владних інститутів і медіа. В якості прикладу Дарія Опришко навела дослідження колег з приводу виборчої кампанії у Данії.
«Чому там не спрацювали інформаційні кампанії? Не було якихось інформаційних привидів для розкачування. Тому що дуже серйозна довіра у суспільстві і до свого уряду, і до держави загалом. В такому сценарії на перший план буде виходити довіра», – пояснила свою думку Експертка ГО «Платформа прав людини».
Захід відбувся у рамках проєкту “Об’єднані правдою” за підтримки Canada Ukraine Foundation