Київ, 12 серпня 2015 року – Метою реформи аудиторської діяльності є підвищення якості послуг, які мають надаватися на рівні, що відповідає європейським стандартам. За цієї умови ризики українського суспільства зазнати втрат через фінансові махінації компаній будуть мінімізовані. Такої точки зору дійшли учасники круглого столу «Реформа аудиторської діяльності», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
«Із 55 банків, які наразі визнані неплатоспроможними, лише по 5 банках аудитори надали негативний висновок. 50 мали позитивні або умовно позитивні висновки – загалом від 20 національних компаній. Тобто аудитори підтверджували достовірність фінансової звітності, а банки збанкрутілі, до них вишукалися черги вкладників! Тому ми говоримо, що аудиторська професія є суспільно значущою. Аудитор має нести відповідальність за ту звітність, достовірність якої він підтверджує», – навела аргумент на користь реформи Олена Макеєва, заступник міністра фінансів України.
Цю тезу підтримав і Тимур Хромаєв, голова Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Він зазначив, що НКЦПФР призупинила торгівлю цінними паперами понад 90 компаній-емітентів, загальна капіталізація яких сягає 400 мільярдів гривень – усі вони мали також підтверджену фінансову звітність від 29 національних аудиторських компаній. «Аудит в Україні скотився до рівня формальності. Банки не довіряють позичальникам і попри висновки аудиторів вимагають додаткової застави. Доходи цих 90 компаній упродовж кількох років дорівнюють нулю, але їхня вартість, за висновками аудиту сягає третини нашого ВВП! Це неможливо. Це треба припиняти», – констатував Тимур Хромаєв.
Адомас Аудіцкас, радник міністра економічного розвитку і торгівлі України, зазначив, що Мінекономрозвитку ініціює запровадження обов’язковості проведення аудиту для компаній із державною часткою (відповідний законопроект буде винесений на урядовий комітет цього тижня), оскільки це єдина можливість отримати достовірну інформацію про реальний фінансовий стан компаній. Але, з іншого боку, має бути впевненість у достовірності висновку, що власник, тобто держава, отримає від аудиторів. Тому важливо, аби цей аудит відбувався у відповідності до кращих міжнародних практик. «Стандарт аудиту має бути дуже високий», – зазначив Адомас Аудіцкас.
Резюмуючи стан справ із аудиторською діяльністю в Україні та аргументуючи необхідність зрушень, Олена Макеєва зазначила, що з 2011 року Україна виключена зі списку так званих третіх країн, для яких існує спрощений доступ на ринки аудиторських послуг ЄС. Аби отримати його, Україна мала розробити план з імплементації європейських вимог до аудиторської професії. Але цього не сталося. Відтак Мінфін ініціював розробку моделі реформи ринку аудиторських послуг. Аби новації відбувалися у контексті європейської інтеграції, міністерство запросило допомогу у Єврокомісії та Світового банку, аби ті виділили окремого експерта, який би надав допомогу у розробці законопроекту з реформи ринку аудиторських послуг. Делегували на цю роль Джона Хупера, старшого консультанта із фінансового управління Світового банку.
Однією з ключових засад, на яких базуватиметься реформа аудиторської діяльності Олена Макеєва назвала забезпечення неупередженості та незалежності контролю якості аудиторських перевірок компаній, що є суспільно значущими (публічних акціонерних товариств, банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів тощо). «У такий спосіб наша реформа має забезпечити незалежний неупереджений контроль за компаніями, в які люди вкладають свої гроші, і можуть стати заручниками неякісного аудиту», – зазначила заступник міністра. Вона також зазначила важливість встановлення суспільного нагляду над діяльністю аудиторів, які здійснюватимуть перевірку достовірності фінансової звітності саме тих підприємств, що становлять суспільно значущий інтерес, – для них встановлюватиметься окрема процедура з контролю якості та нагляду. «Суспільний нагляд за аудиторською діяльністю загалом здійснюватиме Рада з аудиторської діяльності. Вона підпорядковуватиметься Мінфіну. До складу її увійдуть 7 представників від регуляторів та 4 не пов»язаних із ринком аудиту, яких буде обрано за відкритою процедурою», – повідомила заступник міністра фінансів.
Заступник міністра фінансів сповістила, що проект закону про аудиторську діяльність проходить останні погодження з міністерствами і відомствами, також його переклали англійською мовою і надіслали до профільних міжнародних інституцій, аби ті надали свої фахові висновки щодо запропонованої моделі реформи і її відповідності вимогам ЄС. Ці підтвердження Мінфін очікує отримати до кінця серпня, після цього документ буде передано до Кабміну на затвердження.
Учасники круглого столу зійшлися на тому, що реформа аудиторської діяльності сприятиме підвищенню довіри до фінансових інституцій.