Київ, 22 вересня 2015 року – Ідея переглянути засади реформи державної служби в Україні є хибною і шкодить інтересам суспільства: зволікання з її початком загрожує реформуванню країни в цілому. Таку точку зору висловили представники експертного середовища та громадянського суспільства під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Українського медіа-центру реформ».
Ця заява з’явилася у відповідь на коментар Президента України Петра Порошенка про недоцільність реформи держслужби у форматі, запропонованому у проекті Закону України «Про державну службу» (№2490) (далі – Законопроект), який він озвучив під час останнього засідання Національної ради реформ (НРР) 18 вересня 2015 року. Законопроект парламент проголосував у першому читанні наприкінці квітня 2015 року – наразі відбувається процес його підготовки до другого читання. Під час того ж засідання НРР голова Верховної Ради Володимир Гройсман запропонував відкликати цей законопроект та обговорити на найближчій погоджувальній раді фракцій парламенту підготовку відповідно нового проекту Закону.
Такий підхід обурив експертне середовище, задіяне до процесу розробки реформи, оскільки вони вважають існуючий Законопроект компромісним, який враховує інтереси всіх без виключення учасників процесу. «Законопроект містить усі новели, необхідні для реалізації реформи державної служби. Про це йдеться й в заяві Єврокомісії. Ми впевнені в тому, що будь-які ідеї створити нові робочі групи з підготовки нового Законопроекту закінчаться тим самим, але за 6-12 місяців. Ми вже більше року шукаємо компроміс», – зазначив Денис Бродський, експерт Реанімаційного пакету реформ, екс-голова Національної Агенції України з питань держслужби.
Учасники прес-брифінгу зазначили, що вбачають реальним підґрунтям спроб завернути реформу боротьбу за владу. Зокрема, Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ, вказав на розбіжності у підходах до обрання голів місцевих державних адміністрацій, закладені у Законопроекті, та реформу децентралізації, ініційовану Президентом. «Було домовлено, що перший крок – реформа державної служби. Точилися дискусії щодо окремих норм, але в цілому погодилися прийняти. І сьогодні раптом робиться заява устами Президента, що треба все починати з початку. Можливо, цей випадок – прикре непорозуміння. Але якщо ні, то, виходить, що на найвищому державному рівні ухвалення рішення про згортання інституційних демократичних реформ, пов’язаних із децентралізацією, прозорістю державної влади. І, фактично, це означає курс на концентрацію влади. Тому нам треба пояснити наслідки цієї політики»,- підкреслив Ігор Коліушко.
Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, виділив кілька аспектів Законопроекту, які наразі є каменями спотикання, що стають на заваді реформи. Зокрема, йдеться про конкурсний відбір на вищі посади в уряді, місцеві адміністрації, запровадження посад держсекретарів та заборону членства в політичних партіях на час перебування на держслужбі. «Навіть по цих головних дискусійних питаннях можливі прийнятні рішення, але їх треба все ж таки ухвалити. І все ж таки хотілось би почути публічно більш чітку позицію Президента і прем’єр-міністра. […] Останній взагалі себе дивно веде, бо за цей урядовий Законопроект за останні півтора роки він ніколи слова не сказав, що цей закон потрібен», – зазначив Віктор Тимощук.
Володимир Купрій, представник Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, нагадав що ухвалення відповідного Законопроекту є зобов’язанням фракцій, які поставили свій підпис під Коаліційною угодою, і яке вони мали виконати ще торік. «Це чи не єдина реформа, під час якої був досягнутий консенсус із боку урядових структур й експертного середовища. Тому дивно виглядають подібні заклики про перегляд. Якщо уряд, влада, беруть на себе зобов’язання, вони мають їх виконувати, інакше втрачається довіра, як із боку суспільства, так і європейської спільноти. Будь що можна покращувати до нескінченності», – зазначив Купрій.
Зі свого боку народний депутат Олексій Рябчин, зазначив, що депутати мають нести політичну відповідальність за ухвалення Законопроекту. І якщо є певні розбіжності в поглядах, вони мають вирішуватися в сесійній залі, а не в Кабміні чи Адміністрації Президента. «Я переймаюся тим фактом, що ці важливі поправки до Законопроекту, про внесення яких ми домовилися під час засідання профільного комітету парламенту, будуть провалені за вказівкою з різних центрів впливу. І ми будемо поставлені перед фактом, що маємо ухвалити закон у такому неприйнятному вигляді. Але ми не будемо мовчати і будемо називати прізвища задіяних у цьому процесі. Тому вбачаю ефективним, аби всі сіли за стіл перемовин і домовилися про ухвалення компромісного Законопроекту», – підкреслив народний депутат.
Ден Пасько, член НРР, співзасновник ініціатив «Професійний уряд», вказав ще на один важливий аспект, який має вирішити реформа держслужби, але який наразі Законопроект не вирішує. Йдеться про гідну оплату праці держслужбовців. Проте це не є приводом для відмови від реформи. «Це першочергова реформа, без якої будь-які інші реформи неможливі», – резюмував Ден Пасько.
