Київ, 2 листопада 2015 року – Верховна Рада України має якнайшвидше ухвалити низку законопроектів, які дозволять добровільно об’єднаним громадам, скористатися новими можливостями, отриманими у рамках реформи децентралізації. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ» заявили експерти та представники місцевого самоврядування.
Анатолій Ткачук, директор із науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, повідомив, що з понад тисячі громад, які утворилися внаслідок добровільного об’єднання, у 159 відбулися вибори до місцевих рад. За інформацією Миколи Фурсенка, голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, у 35% рад змінилися очільники. Кадрове оновлення на тлі значних трансформаційних процесів у царині місцевого самоврядування є викликом для реформи, тож влада має надати допомогу новим кадрам. «Прийшли нові люди – не знають із чого починати. Їх треба якнайшвидше залучити до процесів децентралізації, навчити. Тому без підтримки з боку держави не обійдемося», – підкреслив Микола Фурсенко.
Цю тезу підтримав й Анатолій Ткачук, який вважає що консультативні центри (групи швидкого реагування) з надання допомоги добровільно об’єднаним громадам мають запрацювати на базі всіх обласних центрів. «Виникає дуже багато різноманітних поточних гострих питань, тому ми пропонуємо, аби у кожній області були створені так звані антикризові центри, до складу яких би увійшли експерти, працівники фінансових, реєстраційних органів, аби вони могли швидко і якісно надати допомоги об’єднаним громадам. А, з іншого, – забезпечити швидкий зворотній зв’язок органам влади на предмет недосконалості тих чи інших норм законодавства», – пояснив експерт.
Анатолій Ткачук наголосив на тому, що добровільно об’єднані громади впродовж листопада-грудня мають утворити нові органи влади для реалізації нових повноважень (наданих у рамках реформи децентралізації) й ліквідувати ті, які діяли у територіальних одиницях до об’єднання. Інвентаризація майна, звільнення людей, запуск нових виконавчих органів із формування складу останніх за конкурсом – все це необхідно здійснити задля того, аби з 1 січня 2016 року об’єднані громади отримали можливості аналогічні до тих, які мають міста обласного значення. Крім того, є низка питань, які мають вирішити органи влади новостворених громад, але наразі вони не мають орієнтирів, у який спосіб варто це робити, – їх мають встановити на законодавчому рівні. Зокрема, необхідно визначити статус землі, бо зараз склалася правова колізія, коли об’єднана громада фактично не може управляти землею, що знаходиться, з одного боку у її межах, а з іншого – перебуває за межами населених пунктів цієї громади. «Основою для існування сільських громад є земля. Більшість громад не має генеральних планів. Громади фактично усунуті від розпорядження землею, насамперед тією, яка знаходиться за межами населених пунктів. Тому корупція у цій царині процвітає. Аби виправити ситуацію, необхідно внести зміни до Земельного кодексу й дати можливість громаді розпоряджатися своїм майном», – переконаний Микола Фурсенко.
Законодавчого унормування також потребує і розмежування повноважень між різними органами місцевої влади («старих» громад і новоутворених). «На кожен такий виклик ми підготували проекти законів. Парламент, виконавча влада мають запропонувати рішення і зробити це якнайшвдише», –резюмував Анатолій Ткачук.